79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
14.07.2021 справа № 914/1082/21
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Комунального закладу «Слобожанський селищний центр фізичного здоров'я населення «Спорт для всіх» Дніпровського району Дніпропетровської області, смт.Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область
47до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНДОР ЛОГІСТИК», 7410 м.Львів
про стягнення 63 675,85 грн.
За участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Процес.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Комунального закладу «Слобожанський селищний центр фізичного здоров'я населення «Спорт для всіх» Дніпровського району Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНДОР ЛОГІСТИК» про стягнення 63 675,85 грн заборгованості, з яких 58 045,00 грн основний борг, 5 630,85 грн пеня.
Ухвалою від 27.04.2021 суд залишив без руху позовну заяву Комунального закладу «Слобожанський селищний центр фізичного здоров'я населення «Спорт для всіх» Дніпровського району Дніпропетровської області. У зв'язку з усуненням допущених недоліків позовної заяви, Господарський суд Львівської області Ухвалою від 27.05.2021 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначив на 23.06.2021.
Враховуючи подане відповідачем клопотання, протокольною ухвалою від 23.06.2021 суд відклав розгляд справи на 14.07.2021, відсутнім в судовому засіданні сторонам, суд в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України, надіслав ухвалу-повідомлення про дату та час наступного судового засідання.
Позивач явки повноважного представника в судове засідання 14.07.2021 для розгляду справи по суті не забезпечив. Заяви, клопотання до суду не надходили. Ухвалою від 23.06.2021 явка представника позивача не визнавалась обов'язковою.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 14.07.2021 для розгляду справи по суті не забезпечив, проте, 13.07.2021 до канцелярії суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№16248/21) з доказами надіслання вказаного відзиву на адресу відповідача. До вказаного відзиву представником відповідача долучено клопотання про поновлення строку на подання відзиву. 13.07.2021 на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву аналогічний тому, що надійшов поштою (вх.№16248/21).
Розглянувши подане представником відповідача клопотання поновлення строку для подання відзиву, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Клопотання мотивоване тим, що згідно штатного розпису у ТзОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК» відсутній юрист, відповідної кваліфікації, який має досвід на ведення справ та представництва інтересів в судах. Враховуючи зазначене, ТзОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК» було укладено договір про надання правових послуг з адвокатом Богославець Олегом Мирославовичем.
У відповідності до частин 1, 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Суд визнає поважними причини неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, беручи до уваги те, що представником відповідача одночасно із поданим клопотанням подано відзив на позовну заяву, з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя, суд дійшов висновку задовольнити його та поновити пропущений процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву. Поданий відповідачем відзив на позовну заяву (вх.№16248/21 від 13.07.2021) долучити до матеріалів справи.
Відповідно до частини 1, частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Суд, враховуючи належне повідомлення сторін про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, а також враховуючи, що явка представників в засідання обов'язковою не визнавалась, не вважає відсутність представників сторін у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті в даному судовому засіданні.
Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
У судовому засіданні 14.07.2021 прийнято рішення у справі.
Суть спору та правова позиція сторін.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 06.07.2020 між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу №562020, відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався у встановлений договором термін поставити (за власні кошти) позивачу: товар за класифікатором ДК 021:2015: 09130000-9 Нафта і дистиляти (дизельне пальне 5000 л (талони, скетч-картки номіналом 10 л) (далі - товар), згідно специфікації (додатку №1 до договору), у кількості та за цінами, зазначеними у договорі, а позивач - прийняти і оплатити товар.
На виконання умов вказаного договору позивачем здійснено оплату товару на загальну суму 87 600,00 грн.
Позивач стверджує, що на момент подання даної позовної заяви позивач не може використати товар (талони) у кількості 2470 літрів за ціною за 1 літр 17,52 грн на загальну суму 43 274,40 грн у зв'язку з їх блокуванням на всіх АЗС, які визначені у довідці від 17.06.2020 № 7044 про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, яку було подано у тендерній пропозиції та довідці від 17.06.2020 №7039 про перелік АЗС.
Прострочення у поставці товару на дату підписання даного позову складає 97 календарних днів, ціна за один літр на момент подання позову складає 23,50 грн, відтак, за розрахунками позивача заборгованість за договором купівлі-продажу №562020 від 06.07.2020 на момент підписання даного позову становить 58 045,00 грн.
Позивач зазначає, що відповідачу неодноразово направлялись листи-претензії від 10.11.2020 року №102, від 27.11.2020 року №107, від 09.02.2021 року №16, від 17.02.2021 року № 22, які залишені відповідачем без задоволення.
Відповідач свої зобов'язання за договором від 06.07.2020 №562020 не виконав, поставку товару в кількості 2470 літрів на загальну суму 58 045,00 грн не здійснив, сплачену позивачем суму коштів у розмірі 58 045,00 грн не повернув. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 63 675,85 грн заборгованості, з яких 58 045,00 грн основний борг, 5 630,85 грн пеня.
Позиція відповідача.
Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Зокрема зазначив про те, що позивачем не надано жодного достовірного доказу, який би безпосередньо вказував на блокування талонів на всіх АЗС, на приналежність талонів ТзОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК» чи будь-яких інших фактичних обставин, за допомогою яких можна було б встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги позивача, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Долучені до позовної заяви претензії позивача є односторонніми, сформованими самостійно, тобто створені (отримані) за наявності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. В рахунок того, що ТзОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК» було виконано свої зобов'язання відповідно до вимог договору, відповідач добровільно та за власної ініціативи усував будь-які перешкоди, які могли виникати у позивача при реалізації талонів, що підтверджується відповідями відповідача на претензії позивача.
Відповідач не погоджується із твердженням позивача що прострочення у поставці товару на дату підписання даного позову складає 97 календарних днів, що призвело до утворення з боку відповідача заборгованості перед позивачем у кількості 2470 літрів за ціною, яка діє на день підписання позову, а саме - 23,5 грн на загальну суму 58 045,00 грн, і що відповідач за порушення умов договору повинен сплатити на користь позивача пеню у розмірі 5 630,85 грн, або 58,05 грн за кожен день прострочення в поставці товару, що становить 0,1% від вартості неотриманого товару.
Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Обставини встановлені судом.
06.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНДОР ЛОГІСТИК», в особі директора Скрипки Н.Б., що діє на підставі Статуту (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - продавець) та Комунальним закладом «Слобожанський селищний центр фізичного здоров'я населення «Спорт для всіх» Дніпровського району Дніпропетровської області, в особі директора Дейнеко В.М., що діє на підставі Положення (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - покупець) було укладено договір купівлі-продажу №562020 (надалі по тексту рішення - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується у встановлений договором термін поставити (за власні кошти) покупцеві: товар за класифікатором ДК 021:2015: 09130000-9 Нафта і дистиляти (дизельне пальне 5000 л (талони, скетч-картки номіналом 10 л) (далі - товар), згідно специфікації (додатку №1 до договору), у кількості та за цінами, зазначеними у договорі, а покупець - прийняти і оплатити товар.
Відповідно до п. 1.2. та п.1.3. договору найменування, асортимент, одиниці виміру товару, кількість, за необхідності інші характеристики, визначаються в специфікації до договору (додаток 1), що є його невід'ємною частиною та скріплюється печатками та підписами сторін. Загальна вартість товару 87 600,00 грн (вісімдесят сім тисяч шістсот гривень 00 копійок) з ПДВ.
Сторонами укладено специфікацію (додаток №1 до договору від 06.07.2020 №562020) до зазначеного договору за якою визначено, найменування товару, а саме ДК 021:2015:09130000-9 - Нафта і дистиляти (дизельне пальне) в кількості 5000 літрів. Ціна за одиницю вимірювання (літр) на момент укладання договору - 17,52 грн (в тому числі ПДВ). Загальна вартість товару з урахуванням ПДВ складає 87 600,00 грн.
Згідно п. 2.1. та п. 2.2. договору продавець повинен передати (поставити) покупцю товар, якість якого відповідає вимогам, викладеним у відповідних Національних стандартах України для даного виду продукції та технічним, кількісним та якісним характеристикам згідно додатку 2 до договору, що є невід'ємною його складовою. Партія товару має супроводжуватися видатковими накладними.
Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що замовник проводить розрахунки з виконавцем протягом 25 робочих днів з дати підписання акту приймання-передачі за умови своєчасного надходження коштів на розрахунковий рахунок замовника. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок здійснюється протягом 14 днів з дня надходження коштів на реєстраційний рахунок замовника на відповідне цільове призначення.
Відповідно до п. 4.1. та п.4.2. договору термін поставки товару: протягом двох робочих днів з дати підписання договору. Місце поставки товару - 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт.Слобожанське, вул.Спортивна, 4.
Згідно п. 4.3. та п. 4.5. договору доставка товару здійснюється автомобільним або іншим транспортом за рахунок продавця. Всі витрати та ризики, пов'язані зі здійсненням поставки товару несе продавець.
Відповідно до п. 4.6. та п.4.7. договору право власності на товар та всі ризики переходять від продавця до покупця в момент передачі товару. Факт отримання товару підтверджується підписом особи, що здійснює приймання товару, на видатковій накладній, складеній продавцем, де обов'язково зазначаються найменування, кількість товару, одиниця виміру, ціна одиниці виміру та загальна вартість поставленої партії товару.
Згідно п. 5.1. договору покупець зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі спланувати за поставлений товар; приймати поставлений товар належної якості, згідно видаткової накладної.
Відповідно до п. 5.3. договору продавець зобов'язаний: виконати умови договору у визначеному обсязі, з відповідною якістю та у визначені договором строки.
Згідно п. 6.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством та цим договором.
Пунктом 9.1. договору сторони погодили, що цей договір діє з моменту його підписання по 31.12.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання обов'язків сторонами.
Сторонами укладено додаток №2 до даного договору від 06.07.2020 «Технічні, кількісні та якісні характеристики предмету закупівлі», відповідно до п.6 якого сторони погодили, що ціна за одиницю товару не буде змінюватись з моменту підписання договору про закупівлю до моменту поставки товару та засвідчення видаткових накладних або актів виконаних робіт (наданих товарів/послуг) печатками та підписами сторін, окрім випадків зменшення ціни.
У пункті 7 додатку №2 до даного договору від 06.07.2020 сторони погодили, що дія паливних карток та талонів розповсюджується по всій мережі відповідних АЗС на території всіх областей України.
Відповідно до видаткової накладної №60720/1 від 06.07.2020 відповідач передав позивачу паливо дизельне MUSTANG у кількості 5000 літрів, за ціною за літр 17,52 грн (в тому числі ПДВ), на загальну суму 87 600,00 грн (в тому числі ПДВ).
Відповідач виставив позивачу рахунок №1190 від 06.07.2020 на оплату 87 600,00 грн палива дизельного MUSTANG в кількості 5000 літрів, за ціною за літр 17,52 грн (в тому числі ПДВ).
08.07.2020 позивач здійснив оплату на підставі рахунку на оплату №1190 від 06.07.2020 та видаткової накладної №60720/1 від 06.07.2020 на суму 87 600,00 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №101 від 08.07.2020.
В матеріалах справи наявний гарантійний лист за вих.№7041 від 17.06.2020, в якому ТзОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК», в особі директора Скрипки Надії Борисівни, гарантував позивачу, що замовник може використовувати талони (скетч-картки, паливні картки) номіналом 10 літрів безстроково або з терміном дії не менше 365 календарних днів з можливістю подальшої заміни невикористаних замовником талонів та про те, що замовник у будь-який час має право обміну талонів, термін дії яких сплив, на аналогічні з незакінченим терміном строком дії без додаткової за це оплати або продовжити термін використання наявних у замовника талонів.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами-претензіями (№102 від 10.11.2020; №107 від 27.11.2020) в яких повідомляв відповідача про неможливість здійснення заправки паливом по талонам, оскільки вони заблоковані в електронній системі АЗС. У вищенаведених листах-претензіях позивач зазначав, що повертає відповідачу вказані талони на дизельне паливо для їх заміни.
17.12.2020 між сторонами підписано акт приймання-передачі паливних карток на заміну, згідно якого відповідач передав у власність, а позивач прийняв паливні картки на заміну у кількості 16 (шістнадцять) штук на загальний літраж 2650 літрів дизельного палива. Перелік номерів паливних карток зазначений у вказаному акті.
Позивач товар в кількості 2470 літрів на загальну суму 43 274,40 грн не отримав, у зв'язку з їх блокуванням на всіх АЗС, які визначені у довідці від 17.06.2020 № 7044 про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, яку було подано у тендерній пропозиції та довідці від 17.06.2020 №7039 про перелік АЗС.
В матеріалах справи наявні копії невикористаних паливних карток номери яких відповідають номерам паливних карток вказаних у переліку акта приймання-передачі паливних карток на заміну від 17.02.2020, номіналом 200 літрів, 150 літрів, 100 літрів на загальну кількість 2650 літрів.
Судом встановлено, що по паливній картці №7825990003302213 номінал якої 100 літрів використано 40 літрів палива, відтак залишок невикористаного палива становить 60 літрів, що підтверджується чеком №479671 від 30.12.2020 при отриманні товару (палива) пред'явником даної картки.
Судом встановлено, що по паливній картці №7825990003300225 номінал якої 200 літрів використано 140 літрів палива, відтак залишок невикористаного палива становить 60 літрів, що підтверджується чеком №481994 від 04.01.2021 при отриманні товару (палива) пред'явником даної картки.
Відтак залишок недоотриманого позивачем товару (палива дизельного) по договору купівлі-продажу №562020 від 06.07.2020 становить 2470 літрів (2650 - 40-140=2470).
09.02.2021 позивач звертався до відповідача з листом-претензією №16, в якій просив відповідача вирішити питання з іншими АЗС вказаними відповідачем у тендерній пропозиції, оскільки з вересня 2020 року існують перебої з обслуговуванням талонів на АЗС, талони були заблоковані на всіх АЗС вказаних відповідачем у тендерній пропозиції відповідно де переліку. Заміна талонів була проведена неодноразово, остання заміна талонів була проведена відповідно до акту приймання-передачі паливних карток від 17 12.2020 року на талони WOG у кількості 2650 літрів. Надані талони заблоковані на даних АЗС залишок по талонам складає 2470 літрів.
18.02.2021 відповідачем надано відповідь на претензію за вих.№16 від 09.02.2021, в якій зазначив, що паливна картка - технічний засіб отримання покупцем (довіреною особою) власність згідно умов даного договору товарів, отримання послуг. Паливна картка не є платіжним засобом. Наявність паливної картки дозволяє її пред'явнику фактично отримати товар. Проте, в системі, що здійснює комунікацію, облік та видачу пального відбувся технічний збій, що в свою чергу спричинив обнулення транзакцій по всім карткам. Тому для відновлення цілісності системи проводились технічні роботи та частково проводяться на даний час. При відновленні роботи системи буде повідомлено в телефонному режимі та буде можливість здійснення заправки автомобілів. ТзОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК» зазначило, що вживає усіх необхідних заходів для виконані договірних зобов'язань та зобов'язується здійснити відпуск товару частинами, але будь-якому випадку в повному обсязі.
У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх обов'язків, що спричинило недоотриманням позивачем товару в кількості 2470 літрів позивач звернувся до відповідача з претензією №22 від 17.02.2021 з проханням у термін до 24.02.2021 сплатити заборгованість за 2470 літрів пального у розмірі 58 045,00 грн за ціною що станом на день підписання претензії за один літр становить 23,50 грн, а також пеню у розмірі 2 844,45 грн.
Факт надсилання вказаної претензії відповідачу підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №5200506794894 від 17.02.2021 та фіскальними чеками від 17.02.2021.
11.03.2021 відповідачем надано відповідь на претензію за вих.№22 від 17.02.2021, в якій повідомляв про таке. Обмежувальні карантинні заходи та заборони, запроваджені в Україні у зв'язку із поширенням на території держави гострої респіраторної хвороби СОVID-19, зростання світових цін на нафту, що дало поштовх подальшому зростанню цін на оптовій та дрібнооптовій торгівлі і відповідно підвищення цін на АЗС України вплинули на господарську діяльність ТзОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК». Тому, ТзОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК» просив продовжити виконання договірних зобов'язань договору № 562020 від 06.07.2020 року щодо відпуску пального до 31.08.2020 року.
У зв'язку з порушенням строків поставки (передачі) товару за договором купівлі-продажу №562020 від 06.07.2020, відповідачу нараховано пеню в сумі 5 630,85 грн.
На підставі неналежного виконанням відповідачем своїх обов'язків, щодо поставки оплаченого позивачем товару, неповернення сплачених позивачем коштів, що спричинило недоотриманням позивачем товару в кількості 2470 літрів на загальну суму 43 274,40 грн, позивач стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 58 045,00 грн з розрахунку ціни за один літр пального на момент подання позову 23,50 грн.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача за договором купівлі-продажу №562020 від 06.07.2020 заборгованість на загальну суму 63 675,85 грн, з яких 58 045,00 грн основний борг, 5 630,85 грн пеня.
Висновки суду.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір купівлі-продажу №562020 від 06.07.2020.
До спірних правовідносин застосовуються положення чинного законодавства про поставку та купівлю-продаж.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Як встановлено судом, умовами договору (п.1.1. договору) визначено, продавець зобов'язується у встановлений договором термін поставити (за власні кошти) покупцеві: товар за класифікатором ДК 021:2015: 09130000-9 Нафта і дистиляти (дизельне пальне 5000 л (талони, скетч-картки номіналом 10 л) (далі - товар), згідно специфікації (додатку №1 до договору), у кількості та за цінами, зазначеними у договорі, а покупець - прийняти і оплатити товар. Дія паливних карток та талонів розповсюджується по всій мережі відповідних АЗС на території всіх областей України (п.7 додатку №2 до договору).
Паливна картка (талон, бланк-дозвіл) - емітований постачальником та захищений від підробки документ внутрішнього обігу, який підтверджує право покупця на нафтопродукти і надає можливість її власнику/пред'явнику отримати від продавця нафтопродукти за умови її пред'явлення в мережі АЗС. Паливна картка не є платіжним засобом. Наявність паливної картки дозволяє її пред'явнику фактично отримати товар.
Таким чином, факт підписання сторонами видаткової накладної №60720/1 від 06.07.2020 не свідчив про факт передачі товару позивачу, а лише підтверджував факт передачі талонів, які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.
Позивач отримав талони, частину яких не зміг обміняти на паливо на АЗС з вини відповідача, отже факт поставки палива за відповідною частиною талонів не відбувся з незалежних від позивача обставин.
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Пунктом 1.1. договору сторони погодили, що продавець зобов'язується у встановлений договором термін поставити (за власні кошти) покупцеві: товар за класифікатором ДК 021:2015: 09130000-9 Нафта і дистиляти (дизельне пальне 5000 л (талони, скетч-картки номіналом 10 л) (далі - товар), згідно специфікації (додатку №1 до договору), у кількості та за цінами, зазначеними у договорі, а покупець - прийняти і оплатити товар.
Сторонами підписано специфікацію (додаток №1 до договору від 06.07.2020 №562020) до зазначеного договору за якою визначено, найменування товару, а саме ДК 021:2015:09130000-9 - Нафта і дистиляти (дизельне пальне) в кількості 5000 літрів. Ціна за одиницю вимірювання (літр) на момент укладання договору - 17,52 грн (в тому числі ПДВ). Загальна вартість товару з урахуванням ПДВ складає 87 600,00 грн.
Відповідно до п.6 додатку №2 до договору купівлі-продажу №562020 від 06.07.2020 «Технічні, кількісні та якісні характеристики предмету закупівлі», сторони погодили, що ціна за одиницю товару не буде змінюватись з моменту підписання договору про закупівлю до моменту поставки товару та засвідчення видаткових накладних або актів виконаних робіт (наданих товарів/послуг) печатками та підписами сторін, окрім випадків зменшення ціни.
Як вбачається з положень договору ціна товару (палива) за одиницю вимірювання (літр) - 17,52 грн (в тому числі ПДВ) погоджена сторонами. Договором не передбачено зміни ціни після укладення договору.
Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з розрахунку ціни за один літр пального на момент подання позову в сумі 23,50 грн за літр є безпідставними.
Водночас, як зазначено позивачем, підтверджується матеріалами справи, позивачу не передано замовлений та оплачений товар в кількості 2470 літрів пального по талонам.
Враховуючи встановлену умовами договору ціну пального за літр 17,52 грн (в тому числі ПДВ), кількість не переданого пального по талонам 2 470 літрів, отже це становить 43 274,40 грн.
Таким чином, відповідач не виконав умов договору в частині забезпечення можливості вільного обміну талонів на товар, що не спростовано останнім належними та допустимими доказами.
Щодо тверджень відповідача стосовно відсутності доказів неможливості позивачем використати талони (паливні картки), такі спростовуються наявними в матеріалах відповідями самого відповідача на претензії позивача.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до частини 3 статті 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
У відповідності до статті 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми сплачених коштів.
Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що обгрунтованою та такою що підлягає до задоволення є вимога позивача про стягнення 43 274,40 грн за неотриманий товар в кількості 2470 літрів згідно договору купівлі-продажу №562020 від 06.07.2020. У задоволенні решти суми слід відмовити.
Щодо нарахованої позивачем пені, суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
В силу статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
За змістом частини 2 статті 217 Господарського кодексу України вбачається, що одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.
Законодавець пов'язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.
Водночас частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов'язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак саме зобов'язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку.
Отже, якщо сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов'язань та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом.
Вказане узгоджується з правововою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі N 908/1501/18.
Позивач нарахував пеню на підставі п. 6.1. договору, яким передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством та цим договором.
Отже, враховуючи те, що в укладеному між сторонами договорі не погоджено можливість нарахування пені за порушення відповідачем своїх зобов?язань щодо забезпечення можливості вільного обміну талонів на товар, тому позовна вимога про стягнення 5 630,85 грн пені не підлягає задоволенню.
Слід зазначити, що заперечення відповідача наведені ним у відзиві не спростовують підстав до задоволення позову в сумі 43 274,40 грн.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 43 274,40 грн за неотриманий товар в кількості 2470 літрів. В решті позову слід відмовити.
Розподіл судових витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2 270,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №59 від 18.05.2021.
У зв'язку з частковим задоволенням позову та керуючись пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» (79044, м.Львів, вул.Єфремова, буд. 84, офіс 1Б; ідентифікаційний код 39046990) на користь Комунального закладу «Слобожанський селищний центр фізичного здоров'я населення «Спорт для всіх» Дніпровського району Дніпропетровської області (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт.Слобожанське, вул.Спортивна, буд.4; ідентифікаційний код 38375607) 43 274,40 грн за неотриманий товар згідно договору купівлі-продажу №562020 від 06.07.2020 та 1 542,70 грн судового збору.
3. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256-258 Господарського процесуального кодексу України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Повний текст рішення
складено та підписано 19.07.2021
Суддя Ю.О. Сухович