ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.07.2021Справа № 910/6104/21
Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В.В., розглянувши без виклику учасників судового процесу матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз"
до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна"
про стягнення 702 994,98 грн,
У квітні 2021 року Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" про стягнення 702 994,98 грн, з яких три проценти річних у розмірі 223 368,95 грн та 479 626,03 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням постанови Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/11396/18 від 25.03.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/6104/21, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), визначено сторонам строки на вчинення процесуальних дій.
Ухвала про відкриття провадження у справі була направлена на адреси сторін відповідно до приписів чинного законодавства та була отримана уповноваженими представниками позивача та відповідача 30.04.2021 та 28.04.2021 відповідно, що підтверджено наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень 01054 80244261 та 01054 80244270.
17.05.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.
28.05.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив.
Дослідивши матеріали справи суд встановив, що для повного та всебічного з'ясування обставин справи сторонам необхідно подати додаткові докази та письмові пояснення.
З огляду на зазначене вище, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, суд дійшов висновку щодо доцільності постановлення ухвали про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. При цьому, суд виходить з наступного.
Приписами частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), визначено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 3 статті 247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У відповідності до частини 6 статті 250 ГПК України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Частиною 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно частини 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до частин 1 статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).
Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є "одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції" (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Клінік дез Акація та інші проти Франції вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.
У статті 11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2 148-08 від 19.10.1973 Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Проте, з огляду на правила вирішення спору у порядку спрощеного позовного провадження, повне та всебічне з'ясування всіх обставин справи, які входять в предмет доказування у розглядуваному спорі, та справедливе вирішення спору не вбачається за можливе без проведення підготовчого провадження.
Таким чином, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, враховуючи приписи статті 247 ГПК України, суд дійшов висновку щодо необхідності призначення справи № 910/6104/21 до розгляду за правилами загального позовного провадження, починаючи зі стадії відкриття провадження.
За таких обставин, зважаючи на значення даної справи для сторін, а також приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, керуючись статтями 2, 3, 12, 74, 120-121, 234-235, 247, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Здійснювати розгляд справи № 910/6104/21 за правилами загального позовного провадження, починаючи зі стадії відкриття провадження.
2. Підготовче засідання призначити на 19.08.21 о 14:40 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 7.
3. Викликати для участі у підготовчому засіданні представників учасників справи, повноваження яких оформити відповідно до вимог, викладених у статті 60 ГПК України, та надати суду документи, що підтверджують повноваження представників.
4. Звернути увагу учасників справи на тимчасовий характер вжитих судом процесуальних заходів для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, серед учасників відкритих судових засідань
5. Запропонувати учасникам судового процесу під час дії карантину, у порядку статті197 ГПК України брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення EasyCon. Запропонувати учасникам судового процесу для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання подати до суду заяву (засобами поштового зв'язку, на електронну пошту суду (підписану, за наявності, електронним підписом) або до скриньки для кореспонденції, встановленої у приміщенні канцелярії суду) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon із зазначенням його облікового запису (логіну).
6. Запропонувати відповідачу подати до суду у строк до 10.08.21:
- інформацію про отримання вимоги № 910-1 від 01.08.2018 (витяги із журналу вхідної кореспонденції тощо).
7. Запропонувати позивачу надати суду:
- інформацію про отримання відповідачем копії вимоги № 910-1 від 01.08.2018 (рекомендоване повідомлення з відміткою про отримання поштового відправлення тощо).
8. Попередити учасників судового процесу, що при ухиленні від виконання вимог суду до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, передбаченого статтею 135 ГПК України.
9. Звернути увагу сторін, що інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua
10. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ