номер провадження справи 12/44/21
15.06.2021 Справа № 908/468/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,
За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 908/468/21
за позовом: Заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Соборна, буд.10) в інтересах держави в особі
позивач: Державна екологічна інспекція Південного округу (73003, м. Херсон, пров. Козацький, буд.10)
до відповідача: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд.3) в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 52, а/с 306)
про відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок самовільного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря
за участю представників:
від прокуратури: Селезньова Т.В., посвідчення №058627 від 14.12.2020
від позивача: Сеньків І.М., посвідчення ПІ №000098 від 01.03.2021
від відповідача: Столярова М.В., паспорт № НОМЕР_1 від 15.08.2019
Заступник керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. № 32-838вих-21 від 22.02.2020 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в якій просить суд стягнути шкоду, заподіяну внаслідок порушення природоохоронного законодавства у сумі 237 295,17 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2021 позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 01.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 12/44/21, визначено здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 24.03.2021 о 14:15.
Ухвалою суду від 24.03.2021 о 14:15 відкладено підготовче засідання на 07.04.2021 о 14:15.
Ухвалою суду від 07.04.2021 відкладено підготовче засідання на 26.04.2021 о 15:00.
13.04.201 на адресу суду від Керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області надійшло клопотання про заміну назви прокуратури та просить врахувати, що у зв'язку із законодавчими змінами, подальше представництво інтересів держави у справі № 908/468/21 здійснюється Василівською окружною прокуратурою Запорізької області. Вказане клопотання мотивоване тим, що згідно із положеннями Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 № 113-ІХ, наказу Генерального прокурора "Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур" від 17 лютого 2021 року № 39 та наказу Генерального прокурора "Про день початку роботи окружних прокуратур" від 17 лютого 2021 року № 40 з 15 березня 2021 року розпочали роботу окружні прокуратури і припинилася діяльність місцеві прокуратури. Так з 15 березня поточного року на території Василівського району Запорізької області розпочала роботу Василівська окружна прокуратура Запорізької області і припинила діяльність Енергодарська місцева прокуратура Запорізької області.
26.04.2021 на адресу суду від позивача надійшли пояснення, відповідно до яких зазначає, що на виконання п. 2 Постанови КМУ від 09.09.2020 № 802 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів та ліквідацію територіальних органів Державної екологічної інспекції повноваження Державної екологічної інспекції у Запорізькій області передано Державній екологічній інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області)".
Також 26.04.2021 від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів в порядку ч. 10 ст 80 та клопотання про визнання поважними причин пропуску процесуального спорку на подання таких доказів.
26.04.2021 на електронну адресу від відповідача надійшло клопотання про продовження строку підготовчого засідання на 30 днів та відкладення підготовчого засідання не менше ніж на 2 тижні, мотивоване значним погіршенням епідеміологічної обстановки на підприємстві та необхідністю здійснити збирання значного обсягу документів.
Ухвалою суду від 26.04.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/468/21 та відкладено підготовче засідання на 19.05.2021 о 11 год. 00 хв.
Разом з тим, відповідно до казаної ухвали суду було змінено назву прокуратури з Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області на Василівську окружну прокуратуру Запорізької області.
19.05.2021 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву разом із відзивом, відповідно до якого відповідач проти позову заперечує та зазначає наступне:
- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу є триваючим правопорушенням, а право на позов про стягнення шкоди, завданої таким правопорушенням, виникає кожен день з моменту виявлення до моменту його усунення;
- відповідно до Акту, складеного за результатами проведения заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'ектом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, рационального використання, відтворення i охорони природних ресурсів, у ВП "Атоменергомаш" ДП "НАЕК "Енергоатом", який проводився з 25.09.2018 по 03.10.2018, встановлено здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади в період з 24.04.2013 по 13.01.2014 включно;
- таке порушення було припинено самостійно ВП "Атоменергомаш" 14.01.2014 шляхом виконання регламентованих обов'язків - отримано дозвіл № 2312500000-13 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стацонарними джерелами;
- про відсутність відповідного дозволу в цей період було достеменно відомо прокуратурі м. Енергодара (правонаступником якої є Енергодарська місцева прокуратура, якою заявлений позов), що підтверджується, зокрема, листом від 15.10.2013 № 120-4738вих13 (що випадково зберігся у ВП АЕМ);
- на вказаний лист було направлено відповідь листом № 24.10.2013 № 01-11/4441, в якому перелічені заходи, вжиті ВП АЕМ для отримання дозволу починаючи з лютого 2013, та зазначено, що причиною затримки в його отриманні є затримка відповіді від Запорізького обласного центру з Гідрометеорологи про величини фонових концентрацій забруднюючих речовин;
- з посиланням на п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини i основоположних свобод та практику ЄСПЛ зазначає, що застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність i остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості яка може статися в paзіi, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що сталися у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність i повноту iз плином часу;
- незвернення позивача до суду з відповідним позовом протягом встановленого законодавством строку позовної давності призвело до того, що на цей час ВП АЕМ не має тих первинних документів, надання яких вимагала Державна екологічна інспекція у Запорізькій області при проведенні перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства для визначення обсягівпв викидів, а саме - журналів обліку роботи ГОУ та пиловловлюючих пристроїв, які знищені за спливом строку зберігання, внаслідок при обчисленні розміру збитків застосовані обсяги викидів, які відповідають цілодобовій та безперервній роботі відповідних установок, тобто явно завищені, оскільки ВП АЕМ не відноситься до безперервно діючих підприємств, та фактичний час роботи стаціонарних джерел викидів є значно меншим;
- відповідно до "Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та оргашзацій, із зазначенням строків зберігання документів", затвердженим наказом Мінстерства юстиції України 12.04.2012 № 578/5, за номером статті 488 передбачені "Журнали обліку роботи ГОУ та пиловловлюючих пристроїв", для яких передбачено зберігання упродовж 1 року;
- з позовною заявою Позивач звернувся до господарського суду лише в 2021 році, тобто майже через 8 років, не маючи жодних поважних причин пропуску строку позовної давності;
- з невідомих причин позивачем під час здійснення розрахунків взяті до уваги виключно дані про теоретичний максимально можливий режим роботи обладнання за період з 24.04.2013 по 13.01.2014 згідно з інернтаризацією стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ВП "Атоменергомаш" ДП "НАЕК "Енергоатом", яка проводилася у лютому-квитні 2013 року, та проігноровані дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря) за цей період, які формувались ВП АЕМ на підставі первинних документів (журналів обліку роботи ГОУ та пиловловлюючих пристроїв, які на цей час знищені, дані з яких щокварталу підсумовувались та відображались в Розрахунках кількості забруднюючих речовин, викинутих в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ЗНСОтаТ, які випадково збереглися) та надавалися до відповідних органів статистики;
- ВП АЕМ були проведені власні розрахунки збитків, які заподіяні внаслідок викидів без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від ЗНСОтаТ ВП АЕМ за періоди з 24.04.2013 по 31.12.2013 та з 01.01.2014 по 13.01.2014, згідно з якими сума збитків, обчислених відповідно до Методики, складає 120 014,47 грн.
- зазначає, що наказом Міністерства юстиції України від 11.05.2019 № 1453/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта" (який є чинним) було скасоване рішення про державну реестращю наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року N 639 "Про затвердження Методик і розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні Державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 року за № 48/16064, на підставі чого даний наказ виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади 11 червня 2019 року;
- згідно з постановою КМУ від 13.03.2002 №302 "Про затвердження Порядку проведения та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприемців, які отримали такі дозволи", ВП "Атоменергомаш" уклало з ПНТП "Coціум" договір № 075-2012/23-20-8-13-23150 від 07.10.2012 (який на цей час вже підготовлено до списання, але ще не знищено), згідно з яким було визначено строк виконання робіт - 90 робочих днів з моменту його підписання, але фактично роботи виконувались протягом більш тривалого часу;
- виконавцем, зокрема, було проведено інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря для проммайданчика ЗНСОтаТ. "Звіт з інвентаризації... " було направлено до Департаменту екології та природних pecypciв Запорізької обласної державної адміністрації (лист № 01-10/3191 від 30.07.2013);
- направлено запит до Запорізького обласного центру з Гідрометеорології про величини фонових концентрацій забруднювальних речовин (лист № 01-10/3193 від 30.07.2013). Проведені дослідження повітря на межі СЗЗ проммайданчика ЗНСОтаТ (протокол № 90 від 09.10.2013);
- у зв'язку з тим, що на території м. Енергодара відсутні стаціонарні пости спостережень за забрудненням атмосферного повітря, відповідно до пункту 5.4 "Порядку визначення величин фонових концентрацій забруднювальних речовин в атмосферному повітрі", затвердженого наказом Міністерства екології та природных ресурсів від 30.07.2001 № 286, визначення величин фонових концентрацій розрахунковим методом та їх установления здійснюється обласними державними адміністраціями за погодженням з територіальними органами Держпродспоживслужби;
- тривалість оформления документів була обумовлена, зокрема, тим, що постановою КМУ від 13.03.2013 № 159 було ліквідовано територіальні органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища, при цьому вони продовжували виконувати свої повноваження до 17.05.2013, та в цей період в облдержадімінстраціях створювались відповідні підрозділи, яким здійснювалась передача повноважень щодо оформлення дозволів (Закон України від 16.10.2012 № 5456-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних pecypciв, у тому числі на місцевому рівні");
- у 2019 році обсяг викидів від виробничої діяльності ВП АЕМ склав 8,88 т, що становить 0,01% від загальної кількості викинутих забруднюючих речовин в атмосферу усіма підприємствами м. Енергодар;
- в "Програмі охорони навколишнього природного середовища міста Енергодара на 2018-2020 роки", затвердженого рішенням Енергодарської міської ради № 5 від 26.12.2017, у 2014 році обсяг викидів від виробничої діяльності ВП АЕМ складав 4,9 т, що становить 0,004% від загальної кількості викинутих забруднюючих речовин в атмосферу м. Енергодар;
- за час відсутності дозволу ВП АЕМ здійснював викиди в тих самих обсягах, що й раніше, в повному обсязі відобразив у статистичній звітності обсяги викидів та сплатив відповідний екологічний податок за них, в процесі виробничої діяльності ВП АЕМ не викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини, які відносяться до мутагенів;
- відсутність у ВП АЕМ вказаного дозволу жодним чином не вплинула та не здатна булла вплинути на стан забруднення атмосферного повітря, здоров'я людей та навколишне природне середовище;
В судовому засіданні 19.05.2021 було оголошено перерву до 31.04.2021 до 14 год. 15 хв.
26.05.2021 на адресу суду від Запорізької обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив, згідно з якою прокурор не погоджується зі доводами відповідача, викладеними у відзиві у зв'язку із наступним:
- на спірні правовідносини, пов'язані з нарахуванням позивачем збитків, завданих внаслідок наднормативних викидів відповідачем забруднюючих речовин в атмосферне повітря, поширюється дія Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.12.2008 № 639, яка була чинна на час скоєння правопорушення;
- у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 910/2863/17 та від 12.06.2018 у справі № 910/10452/17 при розгляді аналогічних справ зроблено висновок, що перебіг позовної давності у спорах, пов'язаних iз стягненням завданої природі шкоди, починаеться iз дня складення акта про відповідне порушення;
- акт перевірки складений 03.10.2018, отже й перебіг строку позовної давності розпочався із вказаної дати, а тому звернення з позовом відбулося у межах строків позовної давности;
- відповідач прийшов до помилкового висновку щодо спливу строюв позовної давності для звернення прокуратурою до суду з позовом про відшкодування збитків, заподіяних відповідачем внаслідок здійснення діяльності на промисловому майданчику підприємства "Завод нестандартного обладнання та трубопроводів", посилаючись на обізнаність прокуратури про відсутність у останнього відповідного дозволу (лист прокуратури м. Енергодар від 15.10.2013 № 120-4738 вих13 та відповідача від 24.10.2013 № 01-11/4441), оскільки у запиті прокурора зазначаеться лише інформація про закінчення у підприємства дії дозволу та, які заходи вжиті ним з цього приводу;
- за відомостями, зазначеними у роздилі 4 акту перевірки Державної екологічної інспекції у Запорізькій області від 03.10.2018, плановий та позаплановий захід державного нагляду (контролю) на підприємстві не проводився;
- доводи відповідача про неправильне застосування Методики на предмет того, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини від джерела викиду проведено за параметрами, зазначеними у Звіті по інвентаризації викидів є необгрунтованими, оскільки це визначено у п. 3.6 Методики;
- відповідач у відзиві на позов дійшов помилкового висновку про неможливють застосування Методики, оскільки остання відповідно до наказу Міністерства юстиції Україши від 11.05.2019 № 1453/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта" скасована та 11.06.2019 виключена з Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади;
- згідно із вимогами ст. ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та постанови Кабшету Міністрів України "Про проведения та оплати робгг, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи" від 13.03.2002 № 302, суб'єкт господарювання повинен заздалегідь подбати про продовження строку дії дозволу, не здійснювати шкідливих викидів у атмосферне повітря, а у разі такого здійснення відшкодовувати завдану шкоду у повному обсязі;
- вчинення відповідних дій, направлених на одержання дозволу, i неможливість його отримання, через неврегульованість питания видачі фонових концентрацій, які є обов'язковим документом згідно пункту 2.7.3 "Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців", не давало відповідачу права на здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу;
- дії відповідача є протиправними та вчинені з його вини (забруднення атмосферного повітря за відсутності відповідного дозволу), такими діями заподіяні збитки, які підлягають відшкодуванню;
- аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справів № 910/5858/17, від 04.10.2018 у справі № 904/10536/16, від 22.05.2018 у справі 910/15305/17, від 10.07.2018 у справі № 904/12434/16;
- суб'єкт господарювання повинен заздалегідь подбати про продовження строку дії дозволу, не здійснювати шкідливих викидів у атмосферне повітря, а у разі такого здійснення відшкодувати завдану шкоду в повному обсязі;
- відповідачем дії органів державної влади влади та контролю з приводу оформлення дозволу, а у подальшому i позивача щодо проведення перевірки та нарахування шкоди не оскаржувались.
31.05.20211 на адресу суду від відповідача за допомогою електронного звязку із Єдиним цифровим підписом надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких фактично дублює заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву, та додатково зазначає, що при вирішенні даної категорiї спорів саме на позивача покладаеться обов'язок довести розмір шкоди, завданої протиправною поведінкою, факт порушення відповідачем законодавства та причинний зв'язок між цим порушенням і завданою шкодою навколишньому середовищу, та позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог щодо розміру визначених позивачем збитків.
Безпосередньо в сувому засіданні 31.05.2021, суд закрив підготовче провадження та за письмовою згодою всіх учасників справи перейшов до розгялу справи по суті в той же день.
В судовому засіданні 31.05.2021 було оголоешено перерву до 15.06.2021 до 11 год. 00 хв.
В судове засідання 15.06.2021 з'явилися всі учасники справ та надали суду пояснення по справі.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги позицію прокурора, доводи позивача, заперечення відповідача, суд встановив:
Позов прокурора в даній справі мотивовано тим, що посадовими особами Державної екологічної інспекції у Запорізькій області з 24.09.2018 по 05.10.2018 проведено планову перевірку перевірку дотримання ДП "НАЕК "Енергоатом" та його відокремленими підрозділами вимог природоохоронного законодавства. Так, відповідно до акту складеного з результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання відтворення і охорони природних ресурсів зазначено, що перевірка відбувалась з 25.09.2018 по 03.10.2018.
Перевіркою встановлено, що у період з 24.04.2013 по 13.01.2014 включно відповідачем стаціонарними джерелами промислового майданчику "Завод нестандартного обладнання та трубопроводів" за адресою: 70503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 17, здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.
Так, на підставі виявленого факту вчиненого правопорушення Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області були складені: протокол про адміністративне правопорушення № 008385 від 03.10.2018 та постанову про накладення адміністративного стягнення № 000690/01/05 від 03.10.2018 відносно начальника служби - головного інспектора служби охорони праці, пожежної безпеки та відомчого нагляду ВП "Атоменергомаш" ДП "НАЕК "Енергоатом" Матковського О.О.
Відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 року № 639, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України № 48/16064 від 21.01.2009 був виконаний розрахунок збитків, заподіяних державі відповідачем за період з 24.04.2013 року по 13.01.2014 року, сума яких становить 237295, 17 грн.
Прокурор в позові зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності скасована 26.12.2018 (справа №316/1768/18) у порядку адміністриитвного судочинства Енергодарським судом Запорізької області на підставі порушення встановлених законом строків для притягнення до адміністративної відповідальност. Фактичні обставини справи судом не розглядались.
При цьому зазначає, що відповідачем порушення вимог природоохоронного законодавства усунуто шляхом отримання 14.01.2014 дозволу № 2312500000-13 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами промислового майданчику "Завод нестандартного обладнання та трубопроводів" терміном до 13.01.2019.
Однак прокурор зазначає, що вчинення відповідних дій, направлених на одержання дозволу, i неможливість його отримання не давало відповідачу права на здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу. При цьому, суб'єкт господарювання повинен заздалегідь подбати про продовження строку дії дозволу, не здійснювати шкідливих викидів у атмосферне повітря, а у разі такого здійсненя відшкодовувати завдану шкоду у повному обсязі.
Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, оцінивши та дослідивши надані до матеріалів справи докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно із частиною третьою статті 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи.
Відповідно до ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання законодавства про поводження з відходами належить до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Статтею 35 цього Закону визначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно із Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Основними завданнями Державної екологічної інспекції України є, зокрема, реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства.
Територіальним органом, який реалізує повноваження Державної екологічної інспекції України, є Державна екологічна інспекція Південного округу, яка діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію Південного округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 19.10.2020 № 378, далі Положення.
Відповідно до п. п. 4 п. 2 розділу ІІ Положення до функцій Державної екологічної інспекції Південного округу відноситься здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами, вимог законодавства з питань охорони атмосферного повітря.
Пунктами 3, 6, 7, 8, 9, 10 Положення передбачено, що інспекція має право проводити перевірки, складати акти за результатаи державного нагляду, надавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства, звертатись до суду з позовом, складати протоколи про адміністративні правопорушення, накладати адміністративні стягнення, пред'являти претензії про відшкодування збитків, розраховувати розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства, вживати заходів досудового врегулювання, виступати позивачем та відповідачем у судах.
Підставою для звернення з позовом до суду прокурор вказує недодержання відповідачем вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, а саме здіснення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу та не сплата збитків у добровільному порядку.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з приписами частини 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Підстави для здійснення прокурором представництва держави в суді визначені у частинах третій і четвертій статті 23 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14.10.2014.
Відповідно до ч. 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до частити 3 даної статті прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань.
Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, за виключенням державних компаній.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Прокурор в позові вказує, що Державною екологічною інспекцією не зійснювались заходи щодо захисту порушених інтересів держави, в т.ч. шляхом зверенння до суду із позовом про стягнення завданої шкоди. Вважає, що наявні передбачені ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підстави для представництва.
Враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави, а також визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов до висновку, що прокурор, у межах своїх повноважень, мав право звернутися до суду з позовною заявою в інтересах держави, інтереси держави мають чітке формулювання та вмотивовані у позовній заяві, поданій прокурором.
Відповідно до ст. 10 Закону України Про охорону атмосферного повітря підприємства, установи, організації та громадяни суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.
Згідно з приписами ст. 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання.
Як свідчать матеріали справи, посадовими особами Державної екологічної інспекції у Запорізькій області з 24.09.2018 по 05.10.2018 проведено планову перевірку перевірку дотримання ДП "НАЕК "Енергоатом" та його відокремленими підрозділами вимог природоохоронного законодавства за наслідками якої складено акт, та встановлено, що відповідачем у період з 24.04.2013 по 13.01.2014 включно, стаціонарними джерелами промислового майданчику "Завод нестандартного обладнання та трубопроводів" за адресою: 70503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 17, здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.
Як вбачається з матеріалів спраи, розрахунок збитків, заподіяних державі відповідачем був виконаний Державною екологічною інспекцією за період з 24.04.2013 року по 13.01.2014 року, сума яких становить 237295, 17 грн.
Так, порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) визначений у Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженій наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 639 від 10.12.2008 (далі - Методика).
Однак, наказом Міністерства юстиції України від 11.05.2019 № 1453/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта" скасовано рішення про державну реєстрацію Наказу № 639 та 11.06.2019 виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади.
Згідно зі ст. 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Відповідно до положень ст. 58 Конституції України в частині зворотної дії закону у часі, коли він пом'якшує або скасовує відповідальність особи, стосується фізичної особи, про що зазначено у рішенні Конституційного суду України від 09.02.1999 по справі №1-7/99, зокрема: «Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення ч. 1 ст. 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті».
При цьому, судом враховано, що розмір майнової шкоди (збитків), завданих державі внаслідок викидів в атмосферне повітря без спеціального дозвволу розраховуються відповідно до Методики, чинної на час проведення перевірки. До такого виновку дійшов Касацінйий господарський суд у складі Верховоного суду у постанові від 06.07.2018 у справі 920/570/17.
Згідно з підпунктом 2.1.2. пункту 2.1. Методики (в редакції, чинній на час проведення перевірки), наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зокрема, вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.
Пунктом 2.8.1 Методики (в редакції, чинній на час проведення перевірки) передбачено, що розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються стаціонарними джерелами суб'єкта господарювання без дозволу.
Згідно з пунктом 3.6. Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за:
характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії));
даними державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря);
результатами інструментально-лабораторних вимірювань;
методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.
Пунктом 2.7 Методики зокрема передбачено, що розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках: викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (2.7.1).
Тобто використання Звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел відповідача є одним із способів, визначених п. 3.6 Методики для розрахунку завданих збитків. При цьому позивачем до матеріалів справи надано копію Звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин ВП "Атоменергомаш" ДП "НАЕК "Енергоатом" "Завод нестандарстоного обладнання та трубопроводів" за адресою: 70503, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 17. Однак, який належним чином не засвідчено.
Суд звертає увагу, що за правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 18.03.2019 у справі № 910/23296/17, вірним способом встановлення Державною екологічною інспекцією порушення вимог природоохоронного законодавства є результати перевірки і для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди у галузі охорони атмосферного повітря, необхідним є встановлення самого факту порушення природоохоронного законодавства в частині здійснення викидів без дозволу.
Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря, який здійснювався без дозволу, проведено за даними Звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин ВП "Атоменергомаш" ДП "НАЕК "Енергоатом" за період часу 24.04.2013 по 13.01.2014.
Промисловий майданчик "Завод нестандартного обладнання та трубопроводів" за адресою: 70503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 17, згідно наказу № 177 від 10.05.2002 "Про затвердження інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей i стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря" відноситься до об'єктів 2 групи i ставиться на державний облік за критеріями видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря.
Згідно п. 3.1 Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду забруднюючих речовин, віднесеного до основних джерел викидів, здійснюється за формулами:
(2) mi = 3,6 х10-3 х (q mi - qmнорм) х Т, де -
mi - маса наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду цієї забруднюючої речовини, т;
q mi - середнє арифметичне значення результатів вимірювань масової витрати i-тої забруднюючої речовини трьох послідовно відібраних об'єднаних проб, г/с;
qmнорм - значення затвердженого нормативу викиду i-тої забруднюючої речовини, наведеного в дозволі, г/с;
Т - час роботи джерела викиду i-тої забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду, год.
(5) mi = 3,6 х10-6 х (рві - рвнорм) х qv х Т, де -
mi - маса наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від паливовикористовувального обладнання, т;
рві - середнє значення масової концентрації i-тої забруднюючої речовини, приведене до регламентованого вмісту кисню, мг/куб.м;
рвнорм - значення затвердженого нормативу викиду i-тої забруднюючої речовини, приведене до регламентованого вмісту кисню, наведеного в дозволі на викид, мг/куб.м;
qv - значення об'ємної витрати газопилового потоку від джерела викиду i-тої забруднюючої речовини, приведене до нормальних умов, куб.м/с;
Т - час роботи джерела викиду i-тої забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду, год.
Згідно п. 4.1 Методики розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.
Розмір збитків розраховується за формулою :
З = mi х 1.1П х Аі х Кт х Кзі, де -
mi - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т;
1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн./т;
Аі - безрозмірний показник відносної небезпечностіі і-тої забруднюючої речовини;
Кт - коефіцієнт, що вираховує територіальні соціально-екологічні особливості;
Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною.
Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.
При цьому, пунктом 3.11 Методики передбачено, що час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту вчинення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.
В обґрунтування обставин невсвоєчавсного отримання дозволу відповідач зазначає, що згідно з постановою КМУ від 13.03.2002 №302 "Про затвердження Порядку проведения та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприемців, які отримали такі дозволи", ВП "Атоменергомаш" уклало з ПНТП "Coціум" договір № 075-2012/23-20-8-13-23150 від 07.10.2012 (який на цей час вже підготовлено до списання, але ще не знищено), згідно з яким було визначено строк виконання робіт - 90 робочих днів з моменту його підписання, але фактично роботи виконувались протягом більш тривалого часу. Виконавцем, зокрема, було проведено інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря для проммайданчика ЗНСОтаТ. "Звіт з інвентаризації... " було направлено до Департаменту екології та природних pecypciв Запорізької обласної державної адміністрації (лист № 01-10/3191 від 30.07.2013). Направлено запит до Запорізького обласного центру з Гідрометеорології про величини фонових концентрацій забруднювальних речовин (лист № 01-10/3193 від 30.07.2013). Проведено дослідження повітря на межі СЗЗ проммайданчика ЗНСОтаТ (протокол № 90 від 09.10.2013). Вказані листи та Протокол містяться в матеріалах справи (а.с. 20,21,22 т. 3) та були досліджені судом під час розгляду справи у судовому засіданні.
Разом з тим відповідач зазначає, що відповідь щодо встановлення фонових концентрацій надано ПНТП "Соціум" від Департаменту (лист від 27.12.2013 № 4460/2). Повторно документи для отримання Дозволу було направлено до Департаменту листом від 22.11.2013 № 01-10/4891, звідповідно Дозвіл повині були отримати 23.12.2013, а отримали 14.01.2014, що є порушенням з боку Департаменту. Тривалість оформления документів була обумовлена, зокрема, тим, що постановою КМУ від 13.03.2013 № 159 було ліквідовано територіальні органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища, при цьому вони продовжували виконувати свої повноваження до 17.05.2013, та в цей період в облдержадімінстраціях створювались відповідні підрозділи, яким здійснювалась передача повноважень щодо оформлення дозволів (Закон України від 16.10.2012 № 5456-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних pecypciв, у тому числі на місцевому рівні");
Ваказані обставини суд приймає до уваги. Однак слід зазначити, що в даному випадку суд погоджується з доводами прокурора, зокрема, що вчинення відповідних дій, направлених на одержання дозволу, i неможливість його отримання не давало відповідачу права на здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності такого дозволу, а підприємство повинно заздалегідь подбати про продовження строку дії дозволу, не здійснювати шкідливих викидів у атмосферне повітря, а у разі такого здійсненя відшкодовувати завдану шкоду у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Статтею 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Одночасно приписами ст. ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, зокрема винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
При цьому цивільне законодавство у деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди (постанова Верховного суду від 21.12.2018 у справі 917/19/18).
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Матеріали справи свідчать, що позивач направляв на адресу відповідача претензії № 2336/12 від 18.06.2019 та № 4677/12 від 20.11.2019 року, в яких пропонував добровільно сплатити шкоду, заподіяну державі в розмірі 237295,17 грн. до місцевого бюджету м. Енергодар Запорізької області та про результати розгляду претензії повідомити у встановлений законом строк. Втім відповідачем вказані претензії визнані необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволнню.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Прокурор довів суду наданими доказами факт порушення відповідачем приписів ст. ст. 10, 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” у зв'язку із здійсненням у період з 24.04.2013 по 13.01.2014 стаціонарними джерелами промислового майданчику ВП "Атоменергомаш" ДП "НАЕК "Енергоатом" викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, відповідач належних та допустимих доказів відсутності своєї вини не надав, а тому, перевіривши розрахунки розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо проруску строку позовної давності слід зазанчаити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, прокуратурою м. Енергодара на адресу відповідача були надіслано лист № 120-4738вих.13 від 15.10.2013, відповідно до якого було зазначено, що прокуратурою м. Енергодара виввчажється стакн додержання законодавства про охорону атмосферного повітря, а згідно з інформаційними даними виконавчого комітету Енергодарської міської ради станом на 01.10.2013 закінчився строк дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ВП "Атоменергомаш" ДП "НАЕК "Енергоатом".
Відповідно до ст. 256 ЦКУ позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цившьного права або штересу.
Згідно із ст. ст. 257, 261 ЦКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Частина 4 ст 167 ЦК України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Статтею 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарськоюї діяльності» визначено, що планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органом державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання, яка віднесена: до високого ступеня ризику- не частіше одного разу на два роки; до середнього ступеня ризику- не частіше одного разу на три роки; до незначного ступеня ризику - не частіше одного разу на п'ять років.
Безпосередньо в судовому засіданні представник позивача зазначив, що на підприємстві відповідача проводились преревірки один раз на 5 років. Разом з тим, судом враховано, що у постановах по справі № 910/2863/17 від 17.04.2018 та № 910/10452/17 від 12.06.2018 Верховним судом зроблено висновок, що перебіг позовної давності у спорах, пов'язаних iз стягненням завданої природі шкоди, починаеться iз дня складення акта про відповідне порушення.
Відтак, оскільки преревірка Державної екологічної інспекції у Запорізькій області на підприємстві відповідача тривала з 24.09.2018 по 05.10.2018, та була плановою, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування в даному випадку приписів ч. 4 ст. 267 ЦК Уукраїни.
Посилання відповідача на ті обставини, що відсутність у ВП АЕМ вказаного дозволу жодним чином не вплинула та не здатна булла вплинути на стан забруднення атмосферного повітря, здоров'я людей та навколишне природне середовище не спростовує встановлених судом фактів та не впливає не прийняте рішення.
Інші доводи відповідача судом до уваги не приймаються в силу вищенаведеного та наявних в матеріалах справи доказів.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема, у справі "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Витрати по сплаті судового збору в сумі 3559, 43 грн. покладаються на відповідача у справі - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш", відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 15.06.2021, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги Заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області в особі Державної екологічної інспекції Південного округу до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 52, ідентифікаційний код 26444970) на користь Державної екологічної інспекції Південного округу (73003, м. Херсон, пров. Козацький, 10, ідентифікаційний код 43877338) шкоду, заподіяну внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 237295 (двісті тридцать сім тисяч двісті девяносто пять) грн. 17 коп., (отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м. Енергодар/24062100; код отримувача 37941997; банк отримувача Казначейство України, рахунок № UA848999980333189331000008477, код класифкації доходів бюджету - 24062100, найменування коду класифкації доходов бюджету - грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та iншої діяльності), видавши наказ.
3. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 52, ідентифікаційний код 26444970 на користь Запорізької обласної прокуратури в oco6i Василівської окружної прокуратури суму сплаченого судового збору у poзмірі 3559 (три тисячі пятсот пятдесят девять) грн. 43 коп. (отримувач - Запорізька обласна прокуратура, рахунок № UA438201720343180001000000271, ЄДРПОУ 02909973, банк отримувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, КЕКВ 2800), видавши наказ.
Повне рішення складено - 19.07.2021 року.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.