вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.07.2021р. Справа № 904/91/20
За позовом: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ
До: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», м. Дніпро
Третя особа без самостійних позовних вимог на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут», м. Дніпро
Про: стягнення 3 474 793, 75 грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
Секретар судового засідання Броян А.Р.
Від позивача: Мицько Р.М. ( адвокат);
Від відповідача: Кондратенко Д.А. (адвокат);
Від третьої особи: Михайлишина О.В. (адвокат)
АТ НАК «Нафтогаз України» (позивач) звернувся до АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (відповідач) з позовом про стягнення 3 474 793, 75 грн. заборгованості (інфляційних втрат), яка виникла внаслідок порушення відповідачем своїх обов'язків зі своєчасної оплати природного газу за договором купівлі-продажу природного газу №13-118-ВТВ від 04.01.13р. (укладеним між сторонами). Позивач зазначає, що постановою ЦАГС від 13.02.19р. у справі №904/1224/18 встановленні обставини порушення відповідачем умов вищезазначеного договору щодо здійснення своєчасної оплати за поставлений позивачем природний газ , а відтак позивач нарахував 3 474 793, 75 грн. - інфляційних втрат (за період січень - квітень 2019р. ).
Ухвалою суду від 08.01.20р. було відкрите провадження у справі №904/91/20 за правилами загального позовного провадження. 28.01.20р., 11.02.20 р. та 25.02.20р. відбулися підготовчі судові засідання по справі. Ухвалою суду від 25.02.20 р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних позовних вимог на стороні відповідача залучено ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» та слухання справи відкладено на 03.03.20 р.
АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи, що заборгованість виникла з вини НКРЕКП , яка своєчасно не встановила належних розмірів виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат природного газу для операторів ГРМ , а також економічно обґрунтованих тарифів для покриття цих витрат операторів тощо. Оскільки відсутня вина АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (відповідач) у несвоєчасній оплаті природного газу, відповідач вважає , що позовні вимог не можуть бути задоволені.
АТ НАК «Нафтогаз України» (позивач) у відповіді на відзив не погодився із твердженнями відповідача , зазначаючи (поміж-іншим), що обставини , на які той посилається у відзиві на позов, не є обставинами непереборної сили і вони не можуть звільнити відповідача повністю чи частково від відповідальності за порушення господарського зобов'язання, оскільки порушення зобов'язань контрагентами правопорушника чи відсутність у боржника необхідних коштів до дії непереробної сили не відносяться.
11.02.20р. до канцелярії господарського суду надійшла заява від АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (відповідач) про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю спору. Заява обґрунтована посиланням на наступні обставини: між ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» (первісний кредитор) та АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (новий кредитор) 14.01.20 р. укладено договір № 56А491-146-20 відступлення права вимоги , за яким первісний кредитор відступив новому кредитору право вимогу боргу в розмірі 17 009 665,89 грн., яке виникло у АТ НАК «Нафтогаз України» в частині вартості отриманого природного газу та розподіленого населенню АТ «Дніпрогаз» по договорам, за яким заборгованість АТ НАК «Нафтогаз України» перед ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» складає 17 009 665,89 грн. 10.02.20 р. АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» звернулося до АТ НАК «Нафтогаз України» із заявою №491007.2-Сл-721-0220, в якій з посиланням на приписи ст.ст. 599, 601 ЦК України повідомило про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 3 474 793,75грн., строк яких настав.
20.02.20р. АТ НАК «Нафтогаз України» звернулося до господарського суду із заявою про визнання недійсним правочину у вигляді заяви АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» від 10.02.20р. №491007.2-Сл-721-0220 про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 3 474 793,75грн. Заява обґрунтована посиланням на приписи ч.3 ст.237, ст.ст. 42,46,50 ГПК України та відсутність заборгованості позивача як перед ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», так і перед АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз».
27.02.20 р. до канцелярії суду від АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (відповідач) надійшла заява про забезпечення доказів ,в якій з посиланням на приписи статей 110 та 111 ГПК України ,заявник просив суд забезпечити докази шляхом витребування від АТ НАК «Нафтогаз України» інформації (оборотно-сальдових відомостей по рахунках) по відображенню в бухгалтерському обліку цього товариства заяви про зарахування однорідних зустрічних вимог від 10.02.20 р. № 491007.2-Сл -721-0220 , та факту її оскарження. Ухвалою суду від 28.02.20р. повернуто на адресу АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» заяву про забезпечення доказів від 27.02.20 р. № 101/17/1-02 .
02.03.20р. до канцелярії суду від ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» надійшли письмові пояснення, в яких третя особа просила в задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, зазначених у відзиві на позов та у своїй заяві про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю спору.
02.03.20р. до канцелярії суду від АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» надійшла апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.20р. про повернення заяви про забезпечення доказів від 27.02.20р. №101/17/1-02. Ухвалою суду від 03.03.20 р. зупинено провадження у справі до часу розгляду Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.20р. у справі №904/91/20.
Постановою ЦАГС від 05.05.20 р. вищезазначену апеляційну скаргу АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.20р. у справі №904/91/20 залишено без задоволення, а ухвалу господарського суд - без змін.
Постановою Верховного Суду від 18.06.20р. задоволено касаційну скаргу АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.20р. та постанову ЦАГС від 05.05.20р. у справі №904/91/20 скасовано; справу в частині розгляду заяви про забезпечення доказів передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.20 р. в задоволенні заяви АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою господарського суду від 19.08.20р. провадження у справі поновлено та підготовче провадження по справі призначено на 15.09.20р.
14.09.20р. до канцелярії суду від АТ «Дніпрогаз» надійшла заява про залишення позову без руху з підстав не зазначення позивачем у позові обґрунтованого розрахунку стягуваної суми. В той же день до канцелярії суду надійшла заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог щодо предмета спору Національної комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг . Заява обґрунтована посиланням на приписи ст.50 ГПК України, що рішення у цій справі, вплине на права та обов'язки цієї третьої особи .
Також, 14.09.20р. від АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до часу набрання чинності рішенням у пов'язаній справі № 910/9617/20, що розглядається господарським судом м. Києва. Клопотання обґрунтоване посиланням на наступні обставини: в провадженні господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/9617/20 за позовом ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» до АТ НАК «Нафтогаз України» про зобов'язання вчинити дії (визнати переплату ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» на користь АТ НАК «Нафтогаз України» у сумі 1 756 256 489,16 грн. за договорами купівлі-продажу газу), визнання протиправними дій та стягнення 1 790 026 385,63 грн. Оскільки на переконання ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» заборгованість у АТ НАК «Нафтогаз України» перед АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» виникла саме на підставі договору відступлення права вимоги № 56А491-146-20 від 14.01.20 р. (укладеного між відповідачем та третьою особою ); то питання дійсності відступленої вимоги буде вирішуватися господарським судом м. Києва під час розгляду справи № 910/9617/20 .
У разі встановлення господарським судом м. Києва дійсності цієї вимоги (наявності заборгованості у АТ НАК «Нафтогаз України» перед АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз») будуть спростовані твердження АТ НАК «Нафтогаз України» про відсутність у нього заборгованості перед АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» та ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» (в тому числі і в розмірі 3 474 793,75 грн., про залік яких вказано у заяві АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» від 10.02.20р. №491007.2-Сл-721-0220; а відтак враховуючи цю заяву про залік, провадження у справі № 904/91/20 підлягатиме закриттю через відсутність спору.
У разі ж встановлення господарським судом м. Києва недійсності цієї вимоги (відсутності заборгованості у АТ НАК «Нафтогаз України» перед АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз»), заперечення АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» по справі №904/91/20 з посиланням на зарахування зустрічних однорідних вимог повинні бути відхилені господарським судом Дніпропетровської області.
З аналогічним клопотанням до суду 18.09.20р. звернулася і третя особа - ТОВ «Дніпропетровськгаз збут»
Оскільки питання дійсності /недійсності вимоги (відсутності /наявності заборгованості у АТ НАК «Нафтогаз України» перед АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз») будуть вирішуватися у справі № 910/9617/20 ; натомість ці питання не можуть бути вирішені під час розгляду у справі № 904/91/20 внаслідок відсутності таких позовних вимог; суд вважає, що обґрунтоване та законне рішення у цій справі не може бути прийняте без встановлення вищенаведених обставин дійсності або недійсності вимог ; господарський суд ухвалою від 29.09.20 р. зупинив провадження у цій справі до часу набрання рішенням чинності у пов'язаній справі № 910/9617/20 . Ухвалою суду від 11.05.21 р. провадження у справі було поновлено та підготовче засідання призначено на 25.05.21 р.
24.05.21 р. на адресу канцелярії суду надійшла заява АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» від 20.05.21 р. про зупинення провадження у справі до часу набрання чинності рішенням у пов'язаній справі № 910/5932/21 за позовом АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» до АТ НАК «Нафтогаз України» про визнання припиненими зобов'язання п.6.1. статті 6 договору на купівлю-продаж природного газу №13-118-ВТВ від 04.01.13р., неможливості його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає, а саме з 15.12.16 р. (що розглядається господарським судом м. Київа) На переконання відповідача, у разі задоволення позовних вимог у цій справі будуть відсутні підстави для задоволення позовних вимог у справі № 904/91/20 .
Під час судового засідання 10.06.21 р. представники відповідача та третьої особи підтримали це клопотання; представник позивача - заперечував проти зупинення провадження у справі з підстав, наведених у відповідних поясненнях від 27.05.21 р.
Ухвалою суду від 10.06.21р. відмовлено в задоволенні клопотання (заяви) АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» від 20.05.21р. про зупинення провадження у справі до часу набрання чинності рішенням у пов'язаній справі № 910/5932/21.
10.06.21р. до канцелярії суду від АТ «Дніпрогаз» (відповідач) надійшло клопотання про зменшення інфляційних втрат в розмірі 3 474 793, 75 грн., які просить стягнути позивач , до 34 747, 94 грн. Заява обґрунтована посиланням на встановлення НКРЕКП економічно необґрунтованих тарифів на послуги з розподілу природного газу, внаслідок чого відповідач не зміг своєчасно розрахуватися з позивачем за договором та на свій тяжкий фінансовий стан.
10.06.21 р. до канцелярії суду від АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» надійшло клопотання про врегулювання спору за участю судді. Під час судового засідання представник відповідача підтримав це клопотання, представник позивача натомість заперечував проти його задоволення. Ухвалою суду від 10.06.21р. відмовлено в задоволенні клопотання (заяви) АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» від 10.06.21 р. про врегулювання спору за участю судді.
20.05.21 р. на адресу канцелярії суду від АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» надійшла заява про забезпечення доказів ,в якій відповідач просив суд витребувати від ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» докази відображення в бухгалтерському обліку цього товариства - первинні документи та інші дані бухгалтерського обліку , оборотно-сальдові відомості по рахунках на підтвердження відображення відомостей про виникнення та припинення заборгованості на підставі: коригуючи актів та актів-розрахунків до них за договором № 16-106-Н від 30.12.15 р. між ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» та АТ «НАК «Нафтогаз України»; укладеного між ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» та АТ «Дніпрогаз» договору відступлення права вимоги від 14.01.20 р. № 56А491-146-20; постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.04.21 р. у справі № 910/9617/20 за позовом ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» до АТ «НАК «Нафтогаз України». На переконання відповідача на підставі цих доказів (які не надає ТОВ «Дніпропетровськгаз збут») суд зможе достеменно документально дослідити та встановити факти наявності або відсутності боргу у АТ «НАК «Нафтогаз України» за договором № 16-106-Н від 30.12.15 р. між ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» та АТ «НАК «Нафтогаз України» ,яка стала предметом відступлення АТ «Дніпрогаз» за договором відступлення права вимоги від 14.01.20 р. № 56А491-146-20, а також факт відображення в бухгалтерському обліку ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.04.21 р. у справі № 910/9617/20 ,що також підтвердить чи спростує наявність заборгованості АТ «НАК «Нафтогаз України». Ухвалою суду від 10.06.21р. відмовлено в задоволенні заяви АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» від 20.05.21 р. про забезпечення доказів.
Ухвалою суду від 10.06.21р. закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 24.06.21р.
24.06.21. по справі було оголошено перерву до 13.07.21р.
До судового засідання 13.07.21р. з'явилися представники сторін, представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, відповідач просив в задоволенні позовних вимог відмовити ,третя особа проти задоволення позову заперечувала.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ,-
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.19р. ( залишеним без змін постановою Верховного Суду від 14.05.19р.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2018 у справі №904/1224/18 (за позовом ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до ПАТ «Дніпрогаз» про стягнення 104 708 654 грн. 02 коп.) скасовано, прийняти нове рішення; позов задоволено, стягнуто з ПАТ «Дніпрогаз» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» 100 931 333, 53 грн. заборгованості, 3 437 195, 64 грн. пені, 340 124, 85 грн. 3% річних, 616 700, 00 грн. судового збору за подання позову до Господарського суду Дніпропетровської області та 925 050, 00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2018 у справі №904/1224/18. (т.1, а.с.23-27).
Вищезазначеною постановою ЦАГС було встановлено наступне: «....між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (позивач, продавець), та ПАТ «Дніпрогаз» (відповідач, покупець) укладений договір від 04.01.2013 №13-118-ВТВ на купівлю-продаж природного газу (надалі - договір), за умовами якого продавець прийняв на себе зобов'язання передати у власність покупцю природний газ, а покупець, відповідно, зобов'язання прийняти його та сплатити на умовах цього договору.
Згідно п.1.2 договору газ використовується покупцем виключно для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат покупця.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 у справі №910/29184/15, що набрало законної сили, внесено зміни до договору №13-118-ВТВ від 04.01.2013 та викладено в новій редакції п. 6.1 статті 6 «Порядок та умови проведення розрахунків», а саме: «Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2 договору. Остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем після отримання повних розрахунків за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, відповідно до договорів на розподіл природного газу, укладеним між продавцем і покупцем. У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу за цим договором продавець повністю розрахувався за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, остаточний розрахунок за використаний природний газ здійснюється покупцем на підставі акту приймання передачі до 20 числа місяця наступного за місяцем поставки газу. У будь-якому випадку остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем на пізніше 31.12.2017».
Додатковою угодою №10 від 22.12.2014 до договору були внесені зміни до п. 11 договору, а саме його викладено у наступній редакції: «Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на правовідносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2013, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення».
На виконання умов договору протягом січня 2013 року ? грудня 2015 року позивачем поставлено відповідачу природного газу на загальну суму 307 271 752 грн. 60 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с. 50-83, т. 1).
Позивач посилається на часткову оплату відповідачем отриманого газу, до стягнення ним пред'явлений борг у сумі 100 931 333 грн. 53 коп. за газ, отриманий у червні, липні, серпні, вересні, листопаді та грудні 2015 року. Відповідачем не подано доказів сплати спірної заборгованості, внаслідок чого вимога позивача в цій частині є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню…»
Таким чином, вищезазначеною постановою суду було встановлено факти невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати поставленого позивачем природного газу, внаслідок чого за нам рахувалась заборгованість за поставлений природний газ в розмірі 100 931 333, 53 грн.
Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У зв'язку із несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо оплати поставленого позивачем природного газу в розмірі 100 931 333, 53 грн. позивач, відповідно до приписів ст. 625 ЦК України нарахував та просить стягнути з відповідача 3 474 793, 75 грн. інфляційних втрат (за період : січень-квітень 2019р.).
Судом перевірено правильність нарахування позивачем відповідачу інфляційних втрат, порушень не виявлено.
На час прийняття рішення у справі відповідачем доказів погашення заборгованості (інфляційних втрат) перед позивачем не надав
Відповідно до підпункту 7.1 пункту 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» передбачено, що саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Згідно до п.1.9. цієї Постанови день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені . Відповідно до п.3.2. Постанови : згідно з Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті «Урядовий кур'єр». Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України «Про інформацію» є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно інформаційного листа ВГСУ №01-06/928/2012 від 17.07.12, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). При цьому чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення (див. додатково постанови Верховного Суду України від 04.07.2011 № 13/210/10 та від 12.09.2011 № 6/433-42/183 і постанову Вищого господарського суду України від 16.03.2011 № 11/109).
З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. Одночасно, суд не вбачає підстав для задоволення клопотань відповідача про залишення позову без руху з підстав не зазначення обґрунтованого розрахунку стягуваної суми (оскільки в матеріалах справи наявний обґрунтований розрахунок стягуваної суми), про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог щодо предмета спору - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (оскільки рішення у цій справі безпосередньо не вплине на їх права та обов'язки щодо однієї із сторін ) та про зменшення інфляційних втрат до 34 747, 94 грн. (оскільки інфляційні нарахування не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові, а тому у суду відсутні правові підстави для зменшення інфляційних втрат).
Також, суд не вбачає достатньо правових підстав для задоволення клопотань відповідача та третьої особи про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору ( з посиланням на укладання 14.01.20р. між ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» (первісний кредитор) та АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (новий кредитор) договору № 56А491-146-20 відступлення права вимоги ) , постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.21р. рішення господарського суду міста Києва від 11.01.21 р. у справі № 910/9617/20 було скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення суми безпідставно збережених коштів у розмірі 966 396 645, 10 грн., 3% річних у розмірі 26 981 195, 35 грн., інфляційних втрат у розмірі 5 689 716, 58 грн. та прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні відповідних вимог. Північний апеляційний господарський суд скасовуючи рішення господарського суду м. Києва , спростував встановлені судом першої інстанції обставини наявності заборгованості позивача перед відповідачем за договором про відступлення права вимоги від 14.01.20р. №56А-491-146-20 на суму 17 009 665,89 грн. А тому посилання відповідача та третьої особи на вищезазначений договір відступлення права вимоги в обґрунтування своїх клопотань про закриття провадження у справі №904/91/20 є безпідставними ).
На підставі вищевикладеного , керуючись приписами ст.ст. 13, 73-80, 86, 92, 126, 192, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України ,господарський суд , -
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з відповідача - Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (49029, м. Дніпро, вул. Олександра Кониського, буд.5; код ЄДРПОУ 20262860) на користь позивача - Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд.6; код ЄДРПОУ: 20077720): 3 474 793, 75 грн. - інфляційних втрат та 52 121, 91 грн. витрат на сплату судового збору.
Видати відповідний наказ після набранням рішенням чинності.
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .
Повне рішення складено 22.07.21р.
Суддя О.Ю.Васильєв