вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.07.2021м. ДніпроСправа № 904/3031/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПШМ", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквадрайв Дніпро", м. Дніпро
про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 184 500 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
Без участі представників сторін.
РУХ СПРАВИ.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПШМ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквадрайв Дніпро" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 184 500 грн.
Ухвалою суду від 29.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/3031/21 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 26.05.2021 зупинено провадження у справі № 904/3031/21 до закінчення розгляду справи № 904/5469/20.
Ухвалою суду від 19.07.2021 поновлено провадження у справі № 904/3031/21.
Відповідачем, 05.06.2021 надано до суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначив, що дана справа потребує детального розгляду спору по суті та з'ясування всіх обставин.
Відповідно до частин 3-4 статті 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною 4 ст. 176 ГПК України встановлено, що якщо суд в ухвалі про відкриття провадження у справі за результатами розгляду відповідного клопотання позивача вирішує розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд визначає строк відповідачу для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, який не може бути меншим п'яти днів з дня вручення ухвали.
Статтею 247 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно ч. 4 ст. 250 ГПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Частиною 6 ст. 252 ГПК України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Згідно приписів частини 1 статті 247 ГПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Частиною 5 ст. 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому наявність такого перевищення розраховується з урахуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подана позовна заява.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2 270 грн.
Ціна позову у даній справі складає 184 500 грн., а відтак, не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 х 100 = 227 000).
Доводи про те, що дана справа потребує детального розгляду спору по суті та з'ясування всіх обставин, не можуть слугувати підставою для переходу до загального провадження, оскільки не впливають на повноту та всебічність встановлення обставин у цій справі. Дослідження доказів у справі та встановлення усіх обставин справи є обов'язком суду під час розгляду будь-якої справи.
З матеріалів справи не вбачається особлива складність цієї справи. Під час спрощеного провадження сторони мали можливість письмово висловити свою думку, навести свої доводи та міркування щодо обставин справи. А суд має можливість і зобов'язаний надати оцінку таким доводам та документам, що є в справі.
Таким чином, цю справу слід віднести до малозначних справ, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають розгляду справи у загальному провадженні. Разом з тим, задоволення клопотання відповідача призведе до невиправданого збільшення строків розгляду справи.
За таких обставин, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквадрайв Дніпро" про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження слід залишити без задоволення.
Також відповідачем, 05.06.2021 надано до суду клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 .
В обґрунтування поданого клопотання відповідач вказав, що ОСОБА_1 отримував від представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквадрайв Дніпро" орендні платежі готівкою. За таких обставин, відповідач вважає, що ОСОБА_1 слід залучити до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору для надання останнім пояснень щодо отримання ним грошових коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквадрайв Дніпро".
Відповідно до ч. 2 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Слід звернути увагу на те, що єдиною визначеною законодавством підставою для залучення особи до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору є імовірний вплив рішення господарського суду на права та обов'язки такої особи. Необхідність надання будь-якою пояснень/свідчень у справі не є підставою для залучення такої особи до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору.
У даному випадку, рішення суду у цій справі не вплине на права та обов'язки ОСОБА_1 .
За таких обставин, у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 - слід відмовити.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПШМ" (надалі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аквадрайв Дніпро" (надалі - орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 2019-01 від 01.09.2019 (надалі - договір).
Відповідно до п. 3.1 договору, договір є укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, строк оренди відраховується з дати складання акту приймання-передачі і складає 2 календарних роки та 11 календарних днів.
Пунктом 1.1 договору передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов'язується надати, а орендар прийняти в строкове платне користування нежитлове приміщення та навіси, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - приміщення або об'єкт оренди), які є приватною власністю. Об'єкт оренди розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 1210100000:02:295:0002.
Загальна площа майна, яке передається в строкове платне користування складає 196 м2 (пункт 1.2 договору).
Згідно з пунктом 1.3 договору, приміщення надається орендарю для використання з метою розташування автомийки самообслуговування та надання інших послуг, а також в якості приміщення адміністративного призначення; орендарю не дозволяється використовувати приміщення для будь-яких інших цілей за власним розсудом.
За приписами пункту 2.1 договору передача об'єкта оренди в користування за договором здійснюється на підставі відповідного акту приймання-передачі за участю представників обох сторін у дводенний строк з моменту укладення договору.
Об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання акту приймання-передачі (пункт 2.3 договору).
Позивач зазначив, що виконав умови договору, 02.09.2019 передав орендарю у користування об'єкт оренди за актом прийому-передачі.
Відповідно до п. 4.1 договору, розмір орендної плати становить 20 500 грн. без ПДВ на місяць.
За таких обставин, за розрахунком позивача, за період користування об'єктом оренди з грудня 2019 року по серпень 2020 року орендар мав сплатити орендодавцю орендну плату у загальному розмірі 184 500 грн.
Пунктом 4.2 договору передбачено, що орендна плата сплачується в готівковому вигляді орендодавцю згідно виставлених рахунків не пізніше 05 (п'ятого) числа поточного місяця.
Позивач наполягає на тому, що, з урахуванням п. 4.2 договору, строк виконання відповідачем зобов'язань зі сплати орендних платежів за період користування об'єктом оренди з грудня 2019 року по серпень 2020 року є таким, що настав.
Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов'язання за договором та не сплатив орендні платежі у встановлені строки.
За таких обставин, за розрахунком позивача, у Товариства з додатковою відповідальністю "Аквадрайв Дніпро" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ПШМ" у розмірі 184 500 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач у відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог за таких обставин.
Відповідач наполягає на тому, що сплачував позивачу орендну плату готівкою щомісячно до липня 2020 року. З 08.07.2020 позивач, за твердженням відповідача, без погодження з орендарем реконструював об'єкт оренди.
За таких обставин відповідач вважає, що з 08.07.2020 позивач не має права вимагати сплати орендних платежів.
Відповідач вказав, що позивач не надавав йому рахунків, не підписував актів наданих послуг.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості за договором оренди від 01.09.2019 № 2019-01 у розмірі 184 500 грн.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (в які строки і якому розмірі орендна плата мала бути сплачена), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи були орендні платежі сплачені відповідачем у повному обсязі), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПШМ" (надалі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аквадрайв Дніпро" (надалі - орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 2019-01 від 01.09.2019 (надалі - договір).
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 3.1 договору, договір є укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, строк оренди відраховується з дати складання акту приймання-передачі і складає 2 календарних роки та 11 календарних днів.
Пунктом 1.1 договору передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов'язується надати, а орендар прийняти в строкове платне користування нежитлове приміщення та навіси, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - приміщення або об'єкт оренди), які є приватною власністю. Об'єкт оренди розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 1210100000:02:295:0002.
Загальна площа майна, яке передається в строкове платне користування складає 196 м2 (пункт 1.2 договору).
Згідно з пунктом 1.3 договору, приміщення надається орендарю для використання з метою розташування автомийки самообслуговування та надання інших послуг, а також в якості приміщення адміністративного призначення; орендарю не дозволяється використовувати приміщення для будь-яких інших цілей за власним розсудом.
За приписами пункту 2.1 договору передача об'єкта оренди в користування за договором здійснюється на підставі відповідного акту приймання-передачі за участю представників обох сторін у дводенний строк з моменту укладення договору.
Об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання акту приймання-передачі (пункт 2.3 договору).
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Позивач виконав умови договору, 02.09.2019 передав орендарю у користування об'єкт оренди за актом прийому-передачі.
Відповідно до п. 4.1 договору, розмір орендної плати становить 20 500 грн. без ПДВ на місяць.
За таких обставин, за період користування об'єктом оренди з грудня 2019 року по серпень 2020 року орендар мав сплатити орендодавцю орендну плату у загальному розмірі 184 500 грн.
Пунктом 4.2 договору передбачено, що орендна плата сплачується в готівковому вигляді орендодавцю згідно виставлених рахунків не пізніше 05 (п'ятого) числа поточного місяця.
З урахуванням п. 4.2 договору, строк виконання відповідачем зобов'язань зі сплати орендних платежів за період користування об'єктом оренди з грудня 2019 року по серпень 2020 року є таким, що настав.
Однак, відповідач порушив свої зобов'язання за договором та не сплатив орендні платежі у встановлені строки.
За таких обставин, у Товариства з додатковою відповідальністю "Аквадрайв Дніпро" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ПШМ" у розмірі 184 500 грн.
Щодо заперечень відповідача про сплату ним орендної плати у період до липня 2020 року слід зазначити про таке.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження сплати ним орендних платежів за спірний період.
Вимога договору про готівкові розрахунки жодним чином не позбавляє орендаря можливості отримувати від орендодавця докази здійснення відповідних оплат. Адже розрахунки готівкою відбуваються з використанням прибуткових/видаткових касових ордерів, касових чеків, квитанцій - документів, які підтверджують факт здійснення фінансової операції.
Надані відповідачем заява свідка, договори про надання поворотної фінансової допомоги та доручення не є належними та допустимими доказами фактичної сплати орендарем орендодавцю орендних платежів.
Щодо твердження відповідача про ненадання орендодавцем рахунків на оплату слід зазначити, що за умовами договору не передбачено направлення орендодавцем орендарю рахунків на оплату. Відповідач, в свою чергу, не надав доказів звернення до позивача з вимогами про надання рахунків на оплату.
Підписання між сторонами актів надання послуг за період користування об'єктом оренди за умовами договору не передбачено.
Факт незвернення позивача до відповідача з вимогами/позовними заявами про сплату заборгованості з орендної плати у період 2019 - 2020 років жодним чином не свідчить про відсутність у орендаря претензій з приводу несплати орендних платежів.
Правовідносини сторін у частині сплати орендних платежів за договором оренди не передбачають обов'язкового досудового врегулювання спору. За таких обставин, позивач не позбавлений можливості звернутись до суду з позовом про стягнення коштів орендної плати у межах строку позовної давності. Який, відповідно до ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України, встановлюється тривалістю у три роки.
Щодо твердження відповідача про те, що з 08.07.2020 орендодавець розпочав реконструкцію об'єкта оренди, чим унеможливив використання орендарем орендованого майна, слід зазначити про таке.
В обґрунтування наведеного твердження відповідач послався на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2021 у справі № 904/5469/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквадрайв Дніпро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПШМ" про визнання договору оренди нежитлового приміщення №2019-01 від 01.09.2019 розірваним та стягнення штрафу у розмірі 236 150,00 грн.
Цим рішенням суду встановлено, що з 05.08.2020 договір оренди нежитлового приміщення №2019-01 від 01.09.2019 є розірваним. Оскільки орендодавець жодним чином не повідомивши орендаря про будь-які зміни у правовідносинах, розкопав з використанням важкої техніки територію орендованого об'єкту оренди, чим унеможливив використання об'єкту орендарем.
Разом з тим, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.06.2021 скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2021 у справі № 904/5469/20. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Центральним апеляційним господарським судом під час розгляду справи № 904/5469/20 встановлено, що позивачем не надано належних доказів розірвання договору оренди з ініціативи відповідача в установленому законом та договором порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
А отже, вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 184 500 грн. є обґрунтованими.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № 2019-01 від 01.09.2019 (том 1 а.с. 18 - 19), актом приймання-передачі (том 1 а.с. 20), постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.06.2021 у справі № 904/5469/20 (том 1 а.с. 58 - 61).
Обставини, на які посилається відповідач, доводяться заявою свідка (том 1, а.с. 33), рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2021 у справі № 904/5469/20 (том 1 а.с. 34 - 39), фотокопією оголошення про ремонт (том 1 а.с. 40), договорами про надання поворотної фінансової допомоги та доручення (том 1 а.с. 41 - 44).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквадрайв Дніпро" (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Калинова, 87Д; ідентифікаційний код: 39761168) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПШМ" (ідентифікаційний код: 23944666; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, Запорізьке шосе, 1В) суму основної заборгованості у розмірі 184 500 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 767,50 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 21.07.2021.
Суддя М.О. Ніколенко