проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про залишення апеляційної скарги без руху
"22" липня 2021 р. Справа № 922/2500/21
Суддя Ільїн О.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Куліченко Валентина Михайловича (вх. №2176Х/1) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29 червня 2021 року (повний текст складено 29.06.21, суддя Ємельянова О.О.) у справі №922/2500/21
за позовом Фізичної особи-підприємця Куліченко Валентина Михайловича, м. Харків
до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», м. Харків
про видачу судового наказу, -
Фізична особа-підприємець Куліченко Валентин Михайлович звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" заборгованості за договором № 102/2018 на виконання (вишукувальних робіт, послуг) від 14.08.2018 року у сумі 28 719, 00 грн., судового збору у розмірі 227,00 грн. та витрат, понесених на професійну правничу допомогу, в сумі 4 200,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 червня 2021 року (повний текст складено 29.06.21, суддя Ємельянова О.О.) у справі №922/2500/21 відмовлено в частині заяви про видачу судового наказу Фізичної особи-підприємця Куліченко Валентина Михайловича щодо стягнення 4 200, 00 грн. витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування ухвали господарський суд зазначив, що у заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, оскільки не є безспірними. При цьому, враховуючи порядок здійснення судочинства у наказному провадженні, виходячи з приписів норм Господарського процесуального кодексу України, у боржника відсутня можливість доведення неспівмірності витрат, заявлених до стягнення заявником, що суперечить приписам частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України.
І з огляду на ч. 3 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України постановив ухвалу про відмову у видачі судового наказу в частині заявленої до стягнення суми витрат у розмірі 4 200 грн., понесених на професійну правничу допомогу.
ФОП Куліченко В.М. з ухвалою Господарського суду Харківської області від 29 червня 2021 року у справі №922/2500/21 не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вважає ухвалу незаконною внаслідок порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з чим, просить скасувати ухвалу про відмову у стягненні на користь ФОП Куліченка В.М. з КП "Харківські теплові мережі" витрат на правничу допомогу за подання заяви про видачу судового наказу; справу повернути до господарського суду для вирішення питання про видачу судового наказу; справу повернути до господарського суду для вирішення питання про видачу судового наказу про стягнення з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на користь ФОП Куліченка В.М. судові витрати у сумі 4200 грн в рахунок компенсації витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції. Стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на користь ФОП Куліченка В.М. судові витрати на професійну правничу допомогу за подання апеляційної скарги у сумі 2000 грн.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав.
Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір”.
Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” визначені розміри ставок судового збору, що справляється з апеляційних і касаційних скарг на судові рішення.
Розмір ставок судового збору встановлений статтею 4 Закону України “Про судовий збір”.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 270,00 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", з врахуванням положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду складає 2 270,00 грн.
Зазначені вимоги процесуального закону заявником не виконані, до матеріалів справи доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги не додано.
Натомість, апелянт зазначає, що при ухваленні рішень, в яких суд вирішив питання про право, не вирішив питання про судові витрати, судовий збір не сплачується.
Спростовуючи позицію апелянта, апеляційний суд керується позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, який, розглядаючи відповідне питання у справі №915/955/15, зазначив, що п.п. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду, у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта, що предметом апеляційного оскарження у справі є ухвала суду першої інстанції.
Таким чином, зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на будь-які ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Зазначений правовий висновок підтриманий сталою практикою Верховного Суду (постанови від 30.01.2020 у справі № 161/7783/19, від 16.02.2020 у справі № 337/4898/18, від 01.11.2019 у справі № 569/11098/18, ухвали від 05.03.2020 у справі № 916/310/16, від 17.04.2020 у справі № 922/3503/16, від 14.02.2020 у справі № 50/311-б, від 02.09.2020 у справі № 916/1816/17 тощо).
Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку, при апеляційному оскарженні ухвали суду першої інстанції про часткову відмову у задоволенні заяви про видачу судового наказу щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, має бути сплачений судовий збір у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір».
При цьому, несплата судового збору має наслідком залишення апеляційної або касаційної скарги без руху.
Наведені апелянтом обставини не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору.
За статтею 129 Конституції України господарські суди, здійснюючи свої конституційні обов'язки, повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно з частиною шостою статті 260 Господарського процесуального кодексу України питання про залишення апеляційної скарги без руху вирішується суддею-доповідачем, визначеним в порядку частини першої статті 260 Господарського процесуального кодексу України протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, відсутність доказів сплати судового збору у встановленому Законом України “Про судовий збір” розмірі, унеможливлює суд відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Куліченко В.М. у справі, ці обставини є підставою для залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків.
За приписами частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо заявником не будуть усунуті недоліки в строк, встановлений судом, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута заявникові.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 123, 174, 234, 254, 255, 258, 260, Господарського процесуального кодексу України та Законом України “Про судовий збір”, суддя - доповідач,
1. Апеляційну скаргу ФОП Куліченка В.М. залишити без руху.
2. ФОП Куліченку В.М. усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Повідомити апелянта, що заява і докази на підтвердження факту усунення недоліків повинні надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше п'ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків.
4. Роз'яснити заявнику, що наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач Ільїн О.В.