проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
20.07.2021 Справа № 922/4068/20
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.
за участі секретаря судового засідання Ярітенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх. №736Х) на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.02.2021 у справі №922/4068/20
за позовом Харківської міської ради, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енджел Кепітал», м. Харків
про стягнення 512620,19 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.02.2021 (суддя Калантай М.В.) позов Харківської міської ради у справі №922/4068/20 залишено без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Приймаючи оскаржувану ухвалу місцевий господарський суд виходив із того, що позовна заява від імені Харківської міської ради підписана головним спеціалістом-юрисконсультом сектору правового забезпечення земельного контролю відділу правового забезпечення Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Міхно Л.О., на підтвердження повноважень якої надано копії рішення Харківської міської ради від 20.11.2015 №7/15 "Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 7 скликання"; Положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 09.12.2020 №7/20 та Посадової інструкції головного спеціаліста-юрисконсульта сектору правового забезпечення земельного контролю відділу правового забезпечення Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, затвердженої директором даного департаменту 28.01.2020, в яких передбачено, що працівники Департаменту можуть здійснювати представництво інтересів Харківської міської ради або в порядку самопредставництва, або на підставі відповідної довіреності.
При цьому, суд першої інстанції врахував, що інформація щодо ОСОБА_1 в переліку осіб, що здійснюють функції самопредставництва Харківської міської ради, не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у зв'язку з чим дійшов висновку, що дана особа станом на момент підписання позову не була уповноважена здійснювати самопредставництво.
Окрім того, під час підготовчого провадження суду було надано довіреність від 05.01.2021 №08-21/111/2-21 на ім'я Міхно Л.О., яка передбачає можливість здійснення представництва інтересів позивача, однак даний документ, з огляду на дату його видачі, не визнано судом доказом наявності у цієї особи повноважень на підписання позову на момент його подачі до суду (17.12.2020).
З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні докази наявності у Міхно Л.О. повноважень на підписання від імені Харківської міської ради позовної заяви у даній справі, яка була подана до суду 17.12.2020.
Харківська міська рада звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 16.02.2021 у справі №922/4068/20 і направити зазначену справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі було чітко визначене право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності), у зв'язку з чим, при поданні позовної заяви ним надано вичерпний перелік документів, який відповідно до вимог процесуального законодавства надає право працівникам Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на звернення до суду із позовними заявами в інтересах позивача саме на засадах самопредставництва, що виключає застосування як Закону України «Про адвокатуру» та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.02.2021 у справі №922/4068/20; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 08.04.2021
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2021 зупинено провадження у справі №922/4068/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №922/751/20; ухвалено сторонам невідкладно повідомити Східний апеляційний господарський суд про результати розгляду в касаційному порядку справи №922/751/20.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.07.2021 поновлено провадження у справі №922/4068/20; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 20.07.2021.
19.07.2021 електронною поштою від ТОВ «Енджел Кепітал» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №922/4068/20 у зв'язку із перебуванням представника ТОВ «Енджел Кепітал» у відрядженні поза межами м. Харкова (вх. №8175).
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи заперечував.
Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає таке.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Колегія суддів зазначає, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
За положеннями ч. 11 - 13 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
Як свідчать матеріали справи, відповідач був повідомлений судом про дату, час та місце судового засідання. Участь сторін в судовому засіданні судом не визнавалася обов'язковою. Зазначені в клопотанні відповідача обставини неможливості представнику взяти участь у судовому засіданні не підтверджені жодними доказами, а тому не можуть бути визнані судом поважними. Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Дослідивши обставини справи, колегією суддів встановлено таке.
Ухвалою Верховного Суду від 09.03.2021 справу №922/751/20 передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у зв'язку з необхідністю відступу від правового висновку щодо застосування норм статей 56, 58 Господарського процесуального кодексу України (в частині обов'язковості відображення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації про особу, яка може діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва), викладеному у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 908/592/19.
Так, у наведеній постанові від 23.11.2020 у справі №908/592/19 Верховний Суд залишив без змін ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 26.08.2020 у справі №908/592/19, якою було повернуто апеляційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" з тих підстав, що апеляційна скарга підписана особою, яка не має повноважень її підписувати. Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що апеляційна скарга ПАТ АБ "Укргазбанк" підписана її представником Кузнєцовою М. І., яка діяла на підставі довіреності без надання доказів на підтвердження того, що Кузнєцова М.І. має статус адвоката, при цьому до матеріалів апеляційної скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" не додано доказів на підтвердження того, що начальник юридичного відділу Запорізької обласної дирекції Кузнєцова М.І. у даній справі має право відповідно до закону представляти ПАТ АБ "Укргазбанк" у якості представника за довіреністю як адвокат або в порядку самопредставництва, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що апеляційну скаргу підписано особою, яка має право її підписувати.
Суд касаційної інстанції у вказаній постанові зазначив, що згідно з частиною третьою статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта. Відтак, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.
Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформація про особу, що підписала апеляційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" в такому Реєстрі відсутня. В той же час, додана до апеляційної скарги посадова інструкція є локальним (внутрішнім) нормативно-правовим актом, яким регулюються відносини з питань праці відповідно та у межах актів трудового законодавства, а отже не відноситься до документів, визначених частиною четвертою статті 56 ГПК України, якими можливо підтвердити повноваження вказаної особи на самопредставництво.
Разом з тим, колегія суддів Верховного Суду у справі №922/751/20 не погоджуючись з вказаним висновком зазначила таке.
За змістом положень частин першої, третьої статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
У частині першій статті 58 цього Кодексу унормовано, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 Розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Питання самопредставництва не закріплені у нормах Конституції України, але ці питання регламентовані положеннями відповідних кодексів.
Отже, процесуальне представництво інтересів Харківської міської ради у цій справі може здійснювати адвокат як представник юридичної особи так і керівник, або інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва.
Суд касаційної інстанції також зазначив, що тлумачення приписів частини третьої статті 56 ГПК України приводить до висновку, що для визнання юридичної особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності). Внесення відповідної інформації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не є обов'язковим.
Зважаючи на те, що на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду було передано справу №922/751/20, в якій вирішується питання щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування приписів статей 56, 58 ГПК України (в частині обов'язковості відображення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації про особу, яка може діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва), викладеному у постанові від 23.11.2020 у справі №908/592/19, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2021 було зупинено провадження у справі №922/4068/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №922/751/20.
18.06.2020 ухвалою об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду матеріали справи № 922/751/20 за касаційною скаргою Харківської міської ради на рішення господарського суду Харківської області від 19.08.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 повернуто відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду по суті.
Приймаючи вказану ухвалу Верховний Суд виходив, зокрема, з такого.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті). Згідно зі статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - ГПК України, відповідно до частини першої статті 254 якого учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
З урахуванням положень частин першої і третьої статті 56 ГПК України сторони, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та/або через свого представника; юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з частиною першою статті 58 цього Кодексу представником може бути адвокат або законний представник.
За приписом підпункту 11 пункту 161 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Питання самопредставництва не закріплені у нормах Конституції, але ці питання унормовано положеннями відповідних Кодексів, у тому числі ГПК України.
Таким чином, представництво Ради у цій справі може здійснювати: адвокат як представник юридичної особи; керівник або інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва.
Для визнання юридичної особи такою, що діє у порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
З процесуального Закону не випливає, що відсутність в ЄДР відомостей про особу, що підписала касаційну скаргу, позбавляла б її права на підписання такої скарги.
З огляду на наведене Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду відступив від висновку щодо застосування приписів статей 56, 58 ГПК України в частині обов'язковості відображення в ЄДР інформації про особу, яка може діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва, викладеного в постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 908/592/19.
Тому, Верховним Судом не були прийняті доводи Товариства, викладені у клопотанні про закриття касаційного провадження у справі №922/751/20 і засновані на відсутності в ЄДР (на відповідні дати) інформації про особу, що підписала касаційну скаргу Ради, а, отже, і права такої особи її підписувати.
Окрім того, Східним апеляційним господарським судом встановлено, що 02.06.2021 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу №303/4297/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, обґрунтовуючи тим, що існує виключна правова проблема, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, щодо застосуванням приписів частини третьої статті 58 та статті 62 ЦПК України у випадку звернення до суду представника юридичної особи на підставі довіреності. Також колегія суддів вказала, що є підстави відступити від висновку, викладеного в ухвалах Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 11.02.2020 у справі № 260/988/19 та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.02.2021 у справі № 908/183/20, а саме вказати про достатність довіреності для підтвердження повноважень з представництва інтересів юридичної особи, якщо повірений перебуває у трудових відносинах із довірителем. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду звернув увагу на те, що представник позивача працював у ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» на посаді юрисконсульта відділу претензійно-позовної роботи управління Західного регіону Дирекції зі збору проблемної заборгованості з 24 вересня 2015 року і до його посадових (трудових) обов'язків входило, зокрема, представництво інтересів роботодавця у суді.
Також Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зауважив на такому:
- допуск уповноважених осіб юридичної особи, органів державної влади чи місцевого самоврядування до участі у справі та можливість вчинення ними процесуальних дій у порядку самопредставництва можливі у разі визначення права діяти від імені зазначених суб'єктів у відповідному документі, що визначає правовий статус таких уповноважених осіб (закон, положення про орган, структурний підрозділ, трудовий договір (контракт), посадова інструкція тощо), зокрема у довіреності, виданій на ім'я працівника, який перебуває з юридичною особою у трудових або службових відносинах. Підпункт 11 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України про те, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року, у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року, а у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року, врегулював питання представництва. А Закон № 390-ІХ і змінена ним стаття 58 ЦПК України врегулювали питання самопредставництва юридичних осіб;
- за змістом частини третьої статті 58 та статті 62 ЦПК України працівник юридичної особи, який перебуває з нею у трудових відносинах, у немалозначних справах може діяти на підставі довіреності. Подання документів, що підтверджують факт перебування визначеної у довіреності особи у трудових відносинах з юридичною особою та самої довіреності є необхідним і достатнім для підтвердження повноважень діяти від імені юридичної особи у порядку самопредставництва.
З огляду на те, що принцип верховенства права вимагає юридичної визначеності стосовно застосування норм про самопредставництво юридичних осіб, органів державної влади чи місцевого самоврядування, Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 23.06.2021 прийняла справу №303/4297/20 до розгляду.
Необхідно зазначити, що вказані обставини також стали підставою для зупинення ухвалою Верховного Суду від 12.07.2021 провадження у справі №922/751/20, до розгляду якої зупинялося провадження у даній справі.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України визначено, що провадження у справі у випадку, встановленому п.7 ч.1 ст.228 цього Кодексу, зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Зважаючи на те, що на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу №303/4297/20, в якій вирішується, зокрема, питання щодо застосування норм про самопредставництво юридичних осіб, органів державної влади чи місцевого самоврядування, яке є предметом дослідження у даній справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №922/4068/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №303/4297/20.
Керуючись статтями 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду
1. Зупинити провадження у справі №922/4068/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №303/4297/20.
2. Сторонам невідкладно повідомити Східний апеляційний господарський суд про результати розгляду в касаційному порядку справи №303/4297/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення. Порядок і строки її оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.В. Шевель