№ провадження 2/646/483/2021
Справа № 646/4619/20
22.07.2021 м. Харків
Червонозаводський районний суд м.Харкова в складі:
головуючого судді - Теслікової І.І.,
при секретарі судового засідання - Бєлівцової О.А.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відвід судді Теслікової І.І. від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсним договорів дарування нерухомого майна та зобов'язання вчинити дії,-
В провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова перебуває вищевказана позовна заява.
22.07.2021 року через канцелярію суду від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надійшла заява про відвід судді Теслікової І.І. від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсним договорів дарування нерухомого майна та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 стало відомо, що позивачем по справі ОСОБА_1 до Вищої Ради Правосуддя відносно судді Червонозаводського районного суду м. Харкова Теслікової І.І. направлено дисциплінарну скаргу про порушення присяги при розгляді справи 646/4619/20 і притягнення судді до встановленої законом дисциплінарної відповідальності та в них наявні сумніви, щодо неупередженості судді, оскільки на їх думку суддя в процесі розгляду справи надає перевагу стороні відповідача, що на їх думку підтверджується процесуальними рішеннями судді по справі.
Крім того, зазначають, що оскільки їм не відома дата судового засідання вказана заява повинна бути розглянута суддею визначеному в порядку ч. 1 ст. 30 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Ухвалою суду від 04.09.2020 року провадження відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 28.01.2021 року підготовче судове засідання про справі закрито та призначено справу до судового розгляду.
Відповідно до журналу судового засідання від 12.07.2021 року в судове засідання відкладено до 23.07.2021 року, що також підтверджується відомостями, що містяться на офіційному сайті Червонозаводського районного суду м. Харкова.
Відповідно до ч. 7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Згідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Відповідно до ст. 40 ЦПК України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Враховуючи, що розгляд справи призначено на 23.07.2021 року, а заява про відвід судді надійшла 22.07.2021 року, тобто менше ніж за три робочі дні питання про відвід вирішується судом, що розглядає справу без повідомлення сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про відвід з наступних підстав.
Відповідно до ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім'ї чи близьким родичем сторони у справі; якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар або надавав стороні правничу допомогу в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
У частині першій статті 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань цивільного судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у цивільних справах є інститут відводу судді, що має на меті відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є сумніви.
Визначаючись щодо наявності підстав для відводу, необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі.
Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Вирішуючи питання щодо відводу, слід виходити із поняття упередженості судді в процесі розгляду справи. Для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони мають бути доведені.
Виключно законами України визначаються судоустрій та судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття у них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України.
Право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа (стаття 107 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Статтею 42 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" передбачено, що дисциплінарне провадження розпочинається після отримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" скарги щодо дисциплінарного проступку судді, повідомлення про вчинення дисциплінарного проступку суддею або після самостійного виявлення членами Вищої ради правосуддя з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення суддею дисциплінарного проступку, або за ініціативою Дисциплінарної палати, Комісії з питань доброчесності та етики чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом (дисциплінарна скарга).
У Щорічній доповіді «Про стан забезпечення незалежності суддів в Україні» ВРП наголошувала, що будь-яка скарга на дії суддів не може розцінюватись як втручання або тиск на суддю, оскільки таке звернення є невід'ємним конституційним правом.
Чинним законодавством не передбачено жодних обмежень права будь-якої особи на звернення до ВРП із скаргою стосовно дисциплінарного проступку судді, в т.ч. і обмежень щодо звернення учасника судового провадження з дисциплінарною скаргою до закінчення судового розгляду справи.
У зв'язку із цим, подання учасником судового провадження скарги на дії судді до ВРП не перешкоджає судді продовжувати судовий розгляд та виконувати обов'язок справедливо, безсторонньо та своєчасно вирішувати справу відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства та не спричиняє конфлікту інтересів.
Твердження, якими заявники вмотивовують заяву про відвід, фактично зводяться до незгоди із процесуальним рішенням, що не свідчить про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Аналізуючи підстави, які зазначені заявниками для відводу судді, суд вважає, що вони не є такими, що свідчать про упередженість судді, оскільки заявниками не доведено конкретних фактів та наслідків цих фактів (обставин), які можуть вплинути на об'єктивність розгляду даної справи, а звернення позивача зі скаргою до ВРП та незгода з процесуальними рішеннями судді не є підставою для відводу.
Таким чином, підстави для задоволення заяви про відвід відсутні.
Керуючись ст. ст. 36 40 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відвід судді Теслікової І.І. від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсним договорів дарування нерухомого майна та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Теслікова І.І.