Справа № 544/295/21 Номер провадження 33/814/465/21Головуючий у 1-й інстанції Нагорна Н. В. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
22 липня 2021 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., з участю: секретаря судового засідання Ряднині І.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ; захисника адвоката - Коваль Віктора Івановича
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Коваль Віктора Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 18 червня 2021 року, -
Постановою судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 18 червня 2021 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Коваля В.І. про закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення - відмовлено. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 22 лютого 2021 року о 22-10 год. в м. Пирятині по вул. Середня керував транспортним засобом Dacia logan, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння. При проходженні ОСОБА_1 освідування в КП «Пирятинська ЦРЛ» вміст алкоголю становив о 22-30 год - 0,36 ‰, о 22-40 год - 0,4 ‰, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, яким встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив адвокат Коваль В.І., діючий в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить скасувати постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 18 червня 2021 року, а провадження у справі закрити у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення на підставі п.7 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що на момент вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення (22.02.2021 року) редакцією ч.2 ст. 38 КУпАП передбачалося, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Тому, керуючись вимогами ст. 8 КУпАП , оскільки ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 22.02.2021, суд при визначенні строків накладення адміністративного стягнення повинен керуватися нормами ч.2 ст. 38 КУпАП в редакції, що діяла станом на 22.02.2021 року. Вважає, що накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП після спливу трьох місяців з дня вчинення правопорушення згідно ст. 38 КУпАП у редакції ЗУ № 1231-ІХ від 16 лютого 2021 року, суддя допустила неправильне застосування норми матеріального права, що є підставою для скасування постанови від 18 червня 2021 року, з закриттям провадження у справі стосовно ОСОБА_1 на підставі п.7 ст. 247 КУпАП зв?язку із закінченням на момент розгляду справи строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката - Коваль В.І., дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що вона підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Як вбачається з матеріалів справи, що вина ОСОБА_1 про вчинення ним правопорушення підтверджується належними та допустимими доказами у відповідності до ст.251 КУАП, а саме: поясненнями ОСОБА_1 , в яких він підтвердив факт керування ним транспортним засобом; протоколом ДПР 18 №243942 від 22.02.2021, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 22 лютого 2021 року о 22-10 год. в м. Пирятині по вул. Середня керував транспортним засобом Dacia logan, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння. При проходженні ОСОБА_1 освідування в КП «Пирятинська ЦРЛ» вміст алкоголю становив о 22-30год - 0,36 ‰, о 22-40год - 0,4 ‰, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху. Вказаний протокол був власноручно підписаний ОСОБА_1 ; висновком щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану сп'яніння №102 від 22.02.2021, з якого убачається, що вміст алкоголю в ОСОБА_1 22.02.2021 о 22-30год був 0,36 ‰, о 22-40год - 0,4 ‰; направленням ОСОБА_1 на освідування до лікарні, що виписано особою, яка складала протокол - поліцейським Смирним І.А.
З урахуванням наведеного зібрані у справі докази є належними і допустимими, та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому він підлягає адміністративній відповідальності за вчинене.
Разом з цим, при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення суддя місцевого суду застосувала положення ч.6 ст. 38 КУпАП (в редакції, яка діяла на момент розгляду справи). При цьому суддею на обґрунтування даного висновку було зазначено, що положення ст. 38 КУпАП є процесуальною нормою, а тому відповідно до ч.3 ст. 8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. За таких обставин строк накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, складає 1 рік з дня його вчинення.
Проте з таким висновком суду першої інстанції неможливо погодитися з наступних підстав.
Так, 17.03.2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» від 16.02.2021 року N 1231-IX (надалі Законом N 1231-IX від 16.02.2021 року). Вказаним законом доповнено ст. 38 КУпАП частиною 6 такого змісту: адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Крім того, вказаним законом частину 1 ст. 130 КУпАП викладено в новій редакції, якою посилено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а саме: для водіїв встановлена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1000х17 грн.=17000 грн.), з позбавленням права керування всіма транспортними засобами строком на 1 рік.
На момент вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення (22.02.2021року) редакцією ч. 2 ст. 38 КУпАП передбачалося, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками судді місцевого суду, оскільки положення ст. 38 КУпАП є матеріальною нормою права, яка регулює загальні положення порядку та строків накладання адміністративного стягнення, а не питання здійснення провадження з розгляду справи про адміністративне правопорушення. Фактично положеннями даної норми права врегульовано питання, які дають підстави для скасування адміністративної відповідальності. За таких обставин суд першої інстанції повинен був керуватися положеннями ч.2 ст. 8 КпАП України.
Крім того, за вказаних обставин навіть процесуальні норми, якими погіршується становище особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, виходячи із положень ст. 58 Конституції України, мають зворотну силу в часі, якщо ними поякшується відповідальність особи.
Згідно ч. 2 ст. 8 КУпАП закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають, тому слід керуватися нормою ч. 2 ст. 38 КУпАП, яка була чиною на момент вчинення адміністративного правопорушення 16.12.2020 року, оскільки Законом N 1231-IX від 16.02.2021 року посилено адміністративну відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також збільшений строк накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись вимогами ст. 8 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 22.02.2021, суд при визначенні строків накладення адміністративного стягнення вважає за необхідне керуватися нормами ч. 2 ст. 38 КУпАП в редакції, що діяла станом на 16.12.2020 року, а тому строки накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке було вчинене ОСОБА_1 22.02.2021 року, закінчилися 22.05.2021 року.
Відповідно до ст. 38 КУпАП, що діяла станом на 16.12.2020 року адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Правопорушення передбачене ч. 1ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 було вчинено 22 лютого 2021 року, однак розгляд справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції було проведено 18 червня 2021 року, тобто після закінчення строку передбаченого ч. 2ст. 38 КУпАП.
Враховуючи, що з дня вчинення ОСОБА_1 правопорушення від 22.02.2021 року, пройшло більше трьох місяців, а тому відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв?язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до п. 7 ч. 1ст. 247 КпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю якщо на момент розгляду справи закінчились строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 цього Кодексу.
З огляду на те, що адміністративне стягнення на ОСОБА_1 було накладено після спливу тримісячного строку, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП, тому оскаржувана постанова Пирятинського районного суду Полтавської області від 18 червня 2021 року підлягає скасуванню, а провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - закриттю на підставі п.7 ч.1ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. п.7 ч.1 247, 294 КпАП України, -
Апеляційну скаргу адвоката Коваль Віктора Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 18 червня 2021 року щодо ОСОБА_1 за ч.1ст.130 КУпАП скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.7 ч.1ст.247 КУпАП у зв?язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Г.Л. Карпушин