Справа № 524/5430/20 Номер провадження 22-ц/814/1589/21Головуючий у 1-й інстанції Кривич Ж. О. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
19 липня 2021 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя : Триголов В.М.,
судді: Лобов О.А., Дорош А.І.,
секретар: Коротун І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 травня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , Кременчуцької міської ради Полтавської області про зобов'язання вчинити дії,-
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову.
В обґрунтування доводів заяви вказувала, що вона подала позов до ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_3 про витребування майна з незаконного володіння, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 04.09.2020 року судом задоволено частково раніше подану заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. При цьому суд відмовив у забезпеченні позову шляхом заборони відчуження нежитлових приміщень площею 7,1 кв.м.. та 8,5 кв.м., розташованих за адресою АДРЕСА_1 .
Внаслідок цього, одне із спірних приміщень було відчужене, а в іншому проведена реконструкція.
Заявник просить суд накласти заборону на відчуження нежитлових приміщень за реєстровим номером 1317834743104 площею 8,5 кв.м та за реєстровим номером 1236979553104 площею 8,3 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 травня 2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову залишено без задоволення.
Ухвалу оскаржила ОСОБА_1 , яка в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу, та ухвалити нове рішення, яким її заяву про забезпечення позову задовольнити, забезпечити позов шляхом накладення заборони відчуження нежитлових приміщень за реєстраційним номером 1317834753104, загальною площею 8,5 кв.м. та за реєстраційним номером 1236979553104, загальною площею 8,3 кв.м., що розташовані в будинку АДРЕСА_1 .
Зазначає, що місцевий суд дійшов передчасного висновку про те, що забезпечення позову способом, визначеним заявником є неспівмірним та не забезпечить фактичного виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Представником Кременчуцької міської ради Полтавської області подано відзив на апеляційну скаргу, у доводах якого вважає ухвалу місцевого суду законною та обґрунтованою. Просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 травня 2021 року - без змін.
Вказує, що об'єкт за реєстровим номером 1317834743104 об'єднаний з іншим приміщенням, щодо якого спору немає, та його реконструкція була закінчена у квітні 2020 року, тобто до звернення позивача з позовом, а отже висновок місцевого суду про не співмірність заходів забезпечення позову є обґрунтований.
Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з таких підстав, визначених ст. 375 ЦПК України.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що в провадженні Автозаводського районного суду м. Кременчука перебуває цивільна справа за позвом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , Кременчуцької міської ради Полтавської області про зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою місцевого суду від 04.09.2020 року задоволено частково заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, а саме: заборонено власнику нежитлового приміщення площею 7,1 кв.м., що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 вчиняти дії з реконструкції, приєднання до інших приміщень, перепланування, будівництва та надання дозволів на вказані дії, забороненовласнику нежитлового приміщення площею 7,1 кв.м. та 8,5 кв.м., що розташоване за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_2 вчиняти дії з реконструкції, приєднання до інших приміщень, перепланування, будівництва та надання дозволі на вчинення вказаних дій.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, місцевий суд дійшов висновку про те, що забезпечення позову, запропонованим позивачем способом, шляхом заборони на відчуження приміщень буде неспівмірним та не забезпечить фактичне виконання судового рішення в разі його задоволення.
При цьому судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 16.04.2021 року об'єкт за реєстровим номером 1317834743104 об'єднаний з іншим приміщенням, щодо якого спору немає, реконструкція закінчена у квітні 2020 року, тобто до звернення позивача з позовом до суду та постановленням судового рішення щодо забезпечення вказаного позову 04.09.2020 року.
Крім того, власником нежитлового приміщення №1236979553104 є особа, вимоги до якої не заявлені позивачем.
Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду.
Відповідно до положень частини другої статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Статтею 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Отже, відмовляючи у задоволенні заяви позивача про накладення арешту на нерухоме майно та заборони їх відчуження суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неспівмірність заявлених позивачем вимог щодо способу забезпечення позову позовним вимогам.
Не заслуговують на увагу суду доводи апеляційної скарги про те, що місцевим судом не враховано, що фактичне проведення приєднання спірного приміщення 1317834743104 відбулося 14.01.2021 року - тобто в момент державної реєстрації, оскільки з державною реєстрацією майна пов'язаний факт виникнення, зміни або припинення у власника такого майна речового права на майно, в даному випадку на об'єднане приміщення , як єдиний об'єкт.
Проведення реконструкції, тобто фактична зміна площі чи інші зміни відбулися до вчинення дій по державній реєстрації, та до винесення судом ухвали про заборону реконструкції спірного приміщення.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 .. Постановлена судом ухвала відповідає вимогам процесуального права і не може бути скасована з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 травня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.М. Триголов
Судді: А.І. Дорош
О. А. Лобов