"03" червня 2010 р. м. Київ К-13907/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого: Кобилянського М.Г.,
Суддів: Амєліна С.Є., Головчук С.В., Гуріна М.І., Ліпського Д.В.
секретар: Латиніна І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, третя особа: ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Чернігівської обласної дирекції ВАТ НАСК «Оранта»про зобов'язання надати довідку про грошове утримання
за касаційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області та Міністерства внутрішніх справ України, яке приєдналося до скарги на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2008 року, -
У лютому 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом і просив зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області надати до Чернігівської дирекції Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» довідку про фактичне грошове утримання з останнього місця служби в розмірі 2939 грн.85 коп.
Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 червня 2007 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2008 року постанова Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 червня 2007 року скасована і прийнята нова постанова, якою позовні вимоги задоволено. Зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області надати до Чернігівської дирекції Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» довідку про фактичне грошове утримання ОСОБА_1 з останнього місця служби в сумі 2939 грн.85 коп.
Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області і Міністерство внутрішніх справ України, яке приєдналося до скарги просять скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, яке, на їх думку, ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково. Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області звертає увагу суду на те, що довідка ВДАІ УМВС України в Чернігівській області , де проходив службу позивач, про розмір грошового утримання в сумі 2939 грн.85 коп., є довідкою про розмір та складові грошового забезпечення, а не утримання, яке є складовою грошового забезпечення. Зазначає, що відповідно до постанови КМУ від 12.05.2007р. №707, яка регулює спірні правовідносини, розрахунок сум проводиться з чотирьох складових грошового забезпечення і дані виплати проводяться МВС України, а тому вимога позивача про направлення довідки до НАСК «Оранта»є безпідставною. Крім того, на його думку, суд апеляційної інстанції помилково вважав, що позивач не пропустив строк звернення до суду.
Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2008 року скасуванню з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України на посаді державного автоінспектора групи Державної автомобільно-технічної інспекції відділення ДАІ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області. Наказом УМВС України в Чернігівській області від 20.01.2005р. позивач звільнений з посади за віком, а 03.03.2005р. йому встановлено 2 групу інвалідності, пов'язану з виконанням службових обов'язків. За заявою позивача 26.10.2005р. НАСК «Оранта»виплатила страхову суму в розмірі 30454 грн. 28 коп., яка розрахована на підставі довідки про розмір грошового утримання 634 грн. 50 коп., виданої УМВС України в Чернігівській області. Раніше, рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 05 жовтня 2006 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 22 грудня 2006 року, в задоволені позову ОСОБА_1 до НАСК «Оранта»про стягнення невиплаченої суми страхового відшкодування в розмірі 110658 грн. 52 коп. відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що саме з довідки ВДАІ УМВС України в Чернігівській області від 06.06.2006р. №20, якою визначено розмір грошового утримання в сумі 2939,85 грн., ВАТ НАСК «Оранта»має розрахувати суму страхового відшкодування та виплатити її позивачу. Крім того, суд дійшов висновку про те, що оскільки позивач дізнався про заміну довідки про грошове утримання лише після повідомлення його листом з Чернігівської обласної дирекції ВАТ НАСК «Оранта»від 29.05.2006р., то строк звернення до суду ним не пропущено.
Проте такі висновки суду апеляційної інстанції є помилковими.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивач звернувся до суду за захистом своїх прав після спливу річного строку, встановленого ст. 99 КАС України, і на застосуванні якого наполягав відповідач, оскільки довідку УМВС України в Чернігівській області він отримав 14.03.2005р.(а.с.44-45), а з позовною заявою до суду звернувся лише 27.02.2007р.
Правильним є і висновок суду першої інстанції про те, що суб'єкт владних повноважень при видачі довідки не допустив будь-яких порушень законодавства.
Відповідно до вимог статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.
За вказаних обставин судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а судове рішення суду першої інстанції, яке було ухвалене відповідно до закону, залишенню в силі.
Керуючись статтями 160, 220, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області та Міністерства внутрішніх справ України, яке приєдналося до скарги задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2008 року скасувати, а постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 червня 2007 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття вказаних обставин.
Головуючий: Кобилянський М.Г.
Судді: Амєлін С.Є.
Головчук С.В.
Гурін М.І.
Ліпський Д.В.