"01" червня 2010 р. м. Київ № К-7379/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Горбатюка С.А.
Мироненка О.В.
Мороз Л.Л.
Смоковича М.І.
Чумаченко Т.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2010 року у справі за позовом прокурора м.Докучаєвська Донецької області, діючого в інтересах ОСОБА_1, до управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області про визнання дій щодо відмови в перерахунку пенсій незаконними, -
Прокурор м.Докучаєвська Донецької області в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області про визнання дій щодо відмови в перерахунку пенсій незаконними та зобов'язання зробити перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Докучаєвського міського суду Донецької області від 07 липня 2009 року позов задоволено.
Визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області в перерахунку пенсії по інвалідності незаконними.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відповідності з вимогами ст.ст.50,52,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановивши її у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2010 року постанову Докучаєвського міського суду Донецької області від 07 липня 2009 року скасовано. Прийнято нове рішення про часткове задоволення позову.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області провести перерахунок щомісячної компенсації в разі втрати годувальника відповідно до ст. 52 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»кожному :
- ОСОБА_1 з 12 вересня 2005 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року;
- ОСОБА_2 з 05 січня 2005 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановленим у справі рішенням апеляційного суду, ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно з вимогами статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Судами встановлено, що позивач була дружиною ОСОБА_3 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, який внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії, був визнаний інвалідом ІІ групи, та належав до першої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
При цьому позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області, з заявою про перерахунок пенсії померлого у розмірах, встановлених статтями 50, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але в проведенні перерахунку пенсії їй було відмовлено.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та постановляючи нове рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд виходив з того, що у позивача відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1. та її сину пенсію у розмірі 50% від 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до вимог ст. 54 Закону Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», - водночас вони мають право на проведення перерахунку щомісячної компенсації в разі втрати годувальника відповідно до ст. 52 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.
Такий висновок суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права, з огляду на наступне.
Так, відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Разом з тим, статтею 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
При цьому визначення розміру пенсії в зв'язку з втратою годувальника проводиться від розміру пенсії, яку отримувала померла особа.
Відповідно до статті 1219 Цивільного кодексу України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на пенсію.
З огляду на викладене, та враховуючи те, що за життя ОСОБА_3 не скористався правом переходу на пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та правом на отримання пенсії у кратному відношенні до мінімальних пенсій за віком , - то підстави для перерахунку розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1. та її сину ОСОБА_2. відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50% від 8 мінімальних пенсій за віком - відсутні.
Проте, як вірно визнано судом апеляційної інстанції, позивач та її син, як непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні, - мають право на щомісячну компенсацію в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у відповідності до статті 52 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.
При цьому, такий перерахунок повинен проводитись виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», - оскільки іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком апеляційного суду про доцільність скасування постанови суду першої інстанції та постановлення нового рішення у справі про покладення на відповідача зобов'язання провести перерахунок позивачу та її сину щомісячної компенсації в разі втрати годувальника у відповідності до статті 52 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Виходячи з наведеного, висновок апеляційного суду відповідає фактичним обставинам та зроблений на підставі повного, всебічного та об'єктивного розгляду обставин справи.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.
Оскаржуване рішення апеляційного суду, яким скасовано постанову суду першої інстанції, є законним та обґрунтованим і підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2010 року у справі за позовом прокурора м.Докучаєвська Донецької області, діючого в інтересах ОСОБА_1, до управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області про визнання дій щодо відмови в перерахунку пенсій незаконними -залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: