"01" червня 2010 р. м. Київ № К-26056/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Горбатюка С.А.
Мироненка О.В.
Мороз Л.Л.
Смоковича М.І.
Чумаченко Т.А.,
розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2009 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Ровеньки Луганської області про зобов'язання виплатити підвищення до пенсії дитині війни, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області про зобов'язання виплатити підвищення до пенсії дитині війни відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2009 року позов задоволено частково.
Визнано незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду в м. Ровеньки Луганської області щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду в м. Ровеньки Луганської області здійснити виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року з урахуванням здійснених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2009 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2009 року змінено.
Другий абзац резолютивної частини постанови викладено в наступній редакції: «Визнати неправомірною відмову посадових осіб управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, з 9 липня 2007 по 31 грудня 2007 року.».
Абзац третій постанови викладено в такій редакції: «Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 у розмірі зо відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 710 грн. 90 коп.».
В решті постанову суду першої інстанції залишено без зміни.
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і постановити нове -про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Частково задовольняючи позов, суди виходили з того, що бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року була протиправною.
З таким висновком судів погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».
Зокрема статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Наявність у позивача права на призначення підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (стаття 46 Конституції України).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є громадянином України, якому до 2 вересня 1945 року було менше 18 років, тобто, відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»він є дитиною війни. Зазначені обставини визнані сторонами.
З огляду на наведене позивач має право на отримання державної соціальної підтримки- підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Водночас, щодо такого права на період 2006 року, то підвищення до пенсії дітям війни могло бути впроваджено за наступних умов: поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету відповідно до вимог статті 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», в редакції, викладеній у Законі України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року.
Однак такі умови не настали.
Що ж до підвищення пенсії дітям війни у 2007 році, то пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 рік.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до вимог 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, у 2006 році та в період з 01.01. 2007 року до 09.07.2007 року позивач не мав права на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма, якою передбачено це право, була зупинена.
В той же час, суди дійшли вірного висновку, що з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Ровеньки Луганської області є протиправною.
Крім того, колегія суддів вищого адміністративного суду України погоджується і з висновком апеляційного суду про доцільність часткової зміни постанови суду першої інстанції - з підстав, викладених в рішенні апеляційного суду.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Постановлене у справі рішення суду першої інстанції в незміненій частині та рішення апеляційного суду є законними та обґрунтованими, і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2009 року в незміненій частині та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Ровеньки Луганської області про зобов'язання виплатити підвищення до пенсії дитині війни -залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: