"20" травня 2010 р. м. Київ К-6045/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області на постанову Алчевського міського суду Луганської області від 22травня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги дитині війни,
ОСОБА_1. звернулась до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області про зобов'язання відповідача нарахувати щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни за 2007-2008 роки.
Позивач зазначила, що вона відноситься до категорії діти війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на відмову відповідача виплачувати підвищення до пенсії у розмірі, встановленому цим законом, просила зобов'язати відповідача здійснити такі нарахування за 2007-2008 роки.
Постановою Алчевського міського суду Луганської області від 22 травня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2009 року, позов задоволено частково: визнано неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області; стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 16.12.07 р. по 31.12.07 р. та з 22.05.08 р. по 31.12.08 р. у сумі 779 грн.,50 коп.; в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати. В касаційній скарзі зроблено посилання на порушення судами норм матеріального права, зокрема ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, судове рішення першої інстанції змінити з огляду на наступне.
Судами встановлено, що ОСОБА_1. 1937 року народження, за своїм правовим статусом відноситься до категорії діти війни.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, яка діяла до 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
При цьому колегія суддів погоджується з висновками судів, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
В той же час, задовольняючи позовні вимоги частково, суди правильно виходили з наступного.
Пунктом 12 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»призупинено на 2007 рік, з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
09 липня 2007 року рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у позивача виникло право на отримання підвищення до пенсії.
В той же час, відповідно до ст.ст. 99,100 КАС України, суди правильно виходили з того, що порушене право позивача у період з 09.07.2007 року по 16.12.2007 не підлягає захисту з врахуванням того, що останнім не обґрунтовано належними доказами поважність пропуску строку на звернення до суду 16.12.2008 року, тобто поза річний строк.
Крім того, доведеними є вимоги позивача щодо перерахунку виплат у 2008 році після прийняття рішення Конституційним судом України.
Відповідно до п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни -10 % прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність.
Судами встановлено, що підвищення в такому розмірі виплачувалось позивачу щомісячно з 01 січня 2008 року.
Положення п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»були визнані такими, що не відповідають Конституції України згідно з рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За таких обставин, суди попередніх інстанції прийшли до правильного висновку, що відповідачем у період з 16 грудня 2007 по 31 грудня 2007 рік та з 22 травня 2008 по 31 грудня 2008 рік була допущена бездіяльність щодо не проведення перерахунку пенсії та її невиплаті, тому обґрунтовано зобов'язано останнього здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1. додаткової соціальної гарантії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за цей період.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильні висновки судів.
Відповідно до ст.225 КАС України, суд касаційної має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення , яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 225, 232 та ч.5 ст.254 КАС , колегія -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області задовольнити частково, постанову Алчевського міського суду Луганської області від 22 травня 2009 року змінити в частині, виклавши абз. 3 резолютивної частини в наступній редакції:
«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області здійснити перерахунок надбавки до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за 2007 рік з 16 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року»
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.
Головуючий:/підпис/_______________________Т.М.Шипуліна
Судді:/підписи/_______________________Л.І. Бившева
_______________________М.І. Костенко
_______________________Н.Є. Маринчак
_______________________Є.А. Усенко