"20" травня 2010 р. м. Київ К-2989/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,
розглянула в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської ради на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 року по справі № 2а-886/09/1211 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської ради про спонукання до виплати одноразової компенсації у зв'язку з переходом з 3 на 2 групу інвалідності, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи та визнати дії неправомірними.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:
Постановою Краснолуцького районного суду Луганської області від 21.04.2009 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської ради про спонукання до виплати одноразової компенсації у зв'язку з переходом з 3 на 2 групу інвалідності, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи та визнати дії неправомірними -задоволено.
26.08.2009 року відповідач звернувся до Донецького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на постанову суду першої інстанції та з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 року апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської ради залишена без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам ч.7 ст.187 КАС України.
Не погоджуючись з ухвалою апеляційного суду, відповідач 05.01.2010 року звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 18.01.2010 року прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської ради просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції посилаючись на неврахування апеляційним судом недостатності фінансування органів державного управління в цілому, отже сплачувати судові витрати (держмито) відповідач, що є бюджетною організацією, а отже, не має можливості та не зобов'язана сплачувати державне мито.
Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду -без змін з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою судді Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 року апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської ради на постанову Краснолуцького районного суду Луганської області від 21.04.2009 року було залишено без руху по причині невиконання вимог ч.7 ст.187 Кодексу адміністративного судочинства України, яке полягало у тому, що до апеляційної скарги не було додано документу про сплату судового збору, та надано строк для усунення недоліків до 12.01.2009 року з доведенням до відома управління розміру державного мита, що підлягає сплаті.
Відповідно до п. 7 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 30.04.1993 р. № 7-93 органи соціального страхування та органи соціального забезпечення від сплати державного мита звільняються лише за регресними позовами про стягнення з особи, яка заподіяла шкоду, сум допомоги й пенсій, виплачених потерпілому або членам його сім'ї, а органи соціального забезпечення -також за позовами про стягнення неправильно виплачених допомоги та пенсій.
Отже, держава, звільнивши органи соціального страхування та органи соціального забезпечення від сплати державного мита за регресними позовами про стягнення з особи, яка заподіяла шкоду, сум допомоги й пенсій, виплачених потерпілому або членам його сім'ї, а органи соціального забезпечення -також за позовами про стягнення неправильно виплачених допомоги та пенсій, не визнала за необхідне звільнити такі органи від сплати державного мита (судового збору) за подачу апеляційних скарг у справах за позовами фізичних осіб до таких органів. Не знайшов таких підстав і суд апеляційної інстанції.
Згідно з положеннями п.п.2, 3 п.3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України та Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»при подані апеляційної скарги державне мито справляється в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягало сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви и скарги, а з майнових спорів -ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми, що становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700 грн.
Посилання відповідача на недостатнє фінансування правильно не бути прийнято апеляційним судом до уваги, оскільки зазначена обставина не є законодавчо закріпленою підставою для звільнення органів соціального страхування та органів соціального забезпечення від сплати судового збору в розмірі, встановленому законодавчими актами України на момент спірних правовідносин. Клопотання в порядку, передбаченому ст.88 КАС України щодо розстрочення або відстрочення сплати судового збору відповідачем не заявлялося.
За таких обставин колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку щодо відсутності правових підстав для скасування законного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 210, 220, 220-1, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія -
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.
Головуючий:/підпис/_______________________Т.М. Шипуліна
Судді:/підписи/_______________________Л.І. Бившева
_______________________М.І. Костенко
_______________________Н.Є. Маринчак
_______________________Є.А. Усенко