61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
02 березня 2010 р. Справа № 2-а-40819/09/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Спаскіна О.А., Любчич Л.В.
за участю секретаря судового засідання: Дерев»янко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Юріко»на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2009 року по справі № 2-а-40819/09/2070
за позовом Приватного підприємства «Юріко»
до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова
про Скасування податкових повідомлень-рішень
Приватне підприємство "Юріко" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення №0000071504/0 від 17.03.2009 року, №0000071504/1 від 16.04.2009 року, №00000071504/2 від 01.06.2009 року, №0000071504/3 від 08.09.2009 року ДПІ в Московському районі м. Харкова.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі приватне підприємство «Юріко»просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги. Апелянт вважає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з»ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що судом першої інстанції не вірно застосовані норми Закону України «Про податок на додану вартість, а саме п.п.7.2.3,п.п.7.2.6., п.п.7.4.5 ст.7 вказаного Закону.
Так, судом першої інстанції не прийнято до уваги той факт, що ПП «Юріко»отримані товари від ТОВ "Компані Стріт", дані операції носили реальний товарний характер. Зазначене підтверджено позивачем, про що до ДПІ у Московському районі м. Харкова надані відповідні підтверджуючі документи. Посилання перевірячих на невідповідність наданих податкових накладних п.18 Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165 є хибними, оскільки при виявленні порушень позивач звернувся до ТОВ "Компані Стріт", на що останнім надані накладні тих же номерів, датою видачі, з вірно зазначеними реквізитами. Таким чином, як зазначає позивач, податковий кредит підприємством у серпні-вересні 2008 року складений вірно, суми підтверджені первинними документами, тому винесені за висновками акту перевірки від 03.03.2009 року податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі є неправомірними та підлягають скасуванню в повному обсязі.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 03.03.2009 року фахівцями Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість, а саме податкових декларацій, наданих приватним підприємством "Юріко" за серпень-вересень 2008 року.
За результатами перевірки складений акт №1096/15-407/14069260 від 03.03.2009 року, яким встановлено, що в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" платником завищено податковий кредит на суму 10666,67 грн. за серпень-вересень 2008 року, у тому числі за серпень - 9666,67 грн., за вересень - 1000 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість.
На підставі зазначеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення №0000071504/0 від 17.03.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов"язання з податку на додану вартість у розмірі 16000,01 грн., з яких 10666,67 грн. - за основним платежем, 5333,34 грн. - за штрафними санкціями.
Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся із відповідною скаргою до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова, за результатами розгляду якої винесено податкове повідомлення-рішення №0000071504/1 від 16.04.2009 року, а скарга залишена без задоволення, в подальшому за наслідками розгляду повторної скарги позивача Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення №0000071504/3 від 08.09.2009 року.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Аналіз наданих податкових накладних №250870 від 25.08.2008 року, №28086 від 28.08.2008 року, №300982 від 30.09.2008 року показує, що графа "підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну" містить лише підпис особи, при цьому дані щодо прізвища особи відсутні.
Таким чином, при складанні вказаних накладних не витримані вимоги п.18 Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165.
Отже, вказані податкові накладні №250870 від 25.08.2008 року, №28086 від 28.08.2008 року, №300982 від 30.09.2008 року не відповідають вимогам, передбаченим Порядком, тому не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту у розмірі, зазначеному в них, - 10666,67 грн.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п.п. 7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
ТОВ "Компані Стріт" протягом серпня-вересня 2008 року на користь позивача здійснювалась поставка товару, про що видані податкові накладні №250870 від 25.08.2008 року на суму 25000 грн., з яких ПДВ - 4166,67 грн., №28086 від 28.08.2008 року на суму 33000 грн., з яких ПДВ - 5500 грн., №300982 від 30.09.2008 року на суму 6000 грн., з яких ПДВ -1000 грн.
У відповідності до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видана платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
Форма та порядок заповнення податкової накладної визначений відповідним Порядком, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165. У відповідності до п.5 зазначеного Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.
Відповідно до п.2 Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Пункт 18 Порядку встановлює, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
Податкові накладні №250870 від 25.08.2008 року, №28086 від 28.08.2008 року, №300982 від 30.09.2008 року в графі "підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну" містять лише підпис особи, при цьому дані щодо прізвища особи відсутні.
Таким чином, при складанні вказаних накладних не витримані вимоги п.18 Порядку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції вимог Закону України «Про податок на додану вартість, а саме п.п.7.2.3,п.п.7.2.6., п.п.7.4.5 ст.7 вказаного Закону, колегія суддів вважає безпідставними, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 165 податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця відповідно до вимог пункту 7.3 статті 7 Закону. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (непотрібне виділяється поміткою "Х"). Оригінал податкової накладної надається покупцю товарів (послуг) на його вимогу. Зазначений документ зберігається покупцем разом із розрахунковими, платіжними документами з придбання товарів (послуг) у порядку і протягом терміну, визначеного для зберігання облікових податкових документів та зобов'язань із сплати податків. Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.
Надані для дослідження суду першої інстанції податкові накладні, як вбачається з їх змісту, є копіями, які відповідно до вимог Порядку №165 повинні залишатися у продавця, отже відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та вимог зазначеного Порядку не можуть бути підставою для нарахування позивачем податкового кредиту.
Тому на час проведення перевірки висновки Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова щодо заниження позивачем зобов"язання з податку на додану вартість у серпні-вересні 2008 року є обґрунтованими.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
З огляду на вищезазначене, постанова суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Юрико»-залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2009 року по справі № 2-а-40819/09/2070 -залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя < підпис > Сіренко О.І.
Судді < підпис >
< підпис > Спаскін О.А. Любчич Л.В.
< Список > < Текст >
Повний текст виготовлено 09.03.2010 року.