22 липня 2021 р. Справа № 520/19401/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Рєзнікової С.С. , Мельнікової Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2021, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 15.02.21 по справі № 520/19401/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому з урахуванням уточнень, просив суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в перерахунку встановленої пенсії ОСОБА_1 за пенсійною справою №2008002718 за період з 05.03.2019 по 31.12.2020 включно, виходячи 59% грошового забезпечення, встановленого на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виданої СЗР України № 223 від 02.11.2020, протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок встановленої пенсії ОСОБА_1 за пенсійною справою № 2008002718 за період з 05.03.2019 по 31.12.2020 включно виходячи 59% грошового забезпечення, встановленого на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виданої СЗР України № 223 від 02.11.2020, виходячи з наступних складових грошового забезпечення: 1) посадовий оклад - 8570,00 грн.; 2) оклад за військовим званням - 1480,00 грн.; 3) надбавка за вислугу років (45%) - 4522,00 грн.; 4) надбавка за особливості проходження служби (30%) - 4371,75 грн.; 5) надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1285,50 грн.; 6) премія (30%) - 2571,00 грн., та всього разом - 22800,75 грн.;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати суми доплат до встановленої пенсії за пенсійною справою № 2008002718, які підлягають нарахуванню та виплаті за період з 05.03.2019 по 31.12.2020 включно, виходячи з 59% розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виданої СЗР України № 223 від 02.11.2020, в розмірі 106176,11 грн.;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати доходів, нараховану згідно з Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за період з 05.03.2019 по 31.12.2020 в розмірі 4386,06 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області протиправно відмовлено в перерахунку встановленої пенсії ОСОБА_1 за пенсійною справою № 2008002718 за період з 05.03.2019 по 31.12.2020 включно, виходячи 59% грошового забезпечення, встановленого на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виданої СЗР України № 223 від 02.11.2020. Позивач вважає, що факт надання відповідачу нової довідки, є безумовною підставою для перерахунку його пенсії, не здійснення чого зумовлює, на його думку, наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості зі сплати суми доплат до встановленої пенсії та компенсації втрати доходу у визначеному позивачем розмірі.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в перерахунку встановленої пенсії ОСОБА_1 за пенсійною справою № 2008002718 за період з 01.04.2019 по 31.12.2020 включно, виходячи 59% грошового забезпечення, встановленого на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виданої СЗР України № 223 від 02.11.2020.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за пенсійною справою №2008002718 за період з 01.04.2019 по 31.12.2020 включно виходячи 59% грошового забезпечення, встановленого на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виданої СЗР України № 223 від 02.11.2020, виходячи з наступних складових грошового забезпечення: 1) посадовий оклад - 8570,00 грн.; 2) оклад за військовим званням - 1480,00 грн.; 3) надбавка за вислугу років (45%) - 4522,00 грн.; 4) надбавка за особливості проходження служби (30%) - 4371,75 грн.; 5) надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1285,50 грн.; 6) премія (30%) - 2571,00 грн., та всього разом - 22800,75 грн.; з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходу за період з 01.04.2019 по 31.12.2020, розрахувавши її розмір за методикою, відповідно до ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем ГУ ПФУ в Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, Урядом України не приймалося. Отже, відповідач вважає, що підстави проведення перерахунку пенсії позивача відсутні.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, позивач зазначає, що доводи апелянта, викладені в його апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству України. Зазначає, що апелянтом не наведені відповідні норми права, які порушені судом першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 в розмірі 59% грошового забезпечення з 12.07.2008.
05.03.2019 набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45.
У зв'язку з чим, у відповідь на адвокатський запит представника позивача від 01.12.2020 року, СЗР України складена нова довідка № 223 від 02.11.2020 з наступними складовими грошового забезпечення: 1) посадовий оклад - 8570,00 грн.; 2) оклад за військовим званням - 1480,00 грн.; 3) надбавка за вислугу років (45%) - 4522,00 грн.; 4) надбавка за особливості проходження служби (30%) - 4371,75 грн.; 5) надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1285,50 грн.; 6) премія (30%) - 2571,00 грн. та всього разом - 22800,75 грн.
22.12.2020 представник позивача звернувся до відповідача із заявою від 18.12.2020 про перерахунок пенсії позивача з 05.03.2019 на підставі зазначеної довідки № 223 від 02.11.2020, на що отримав лист №2000-0203-8/109867 від 24.12.2020, яким фактично відмовлено в проведенні перерахунку пенсії позивача за відсутності правових підстав для проведення такого перерахунку.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності дій відповідача та зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за пенсійною справою №2008002718 за період з 01.04.2019 по 31.12.2020 включно виходячи 59% грошового забезпечення, встановленого на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення, виданої СЗР України № 223 від 02.11.2020, розрахувавши її розмір за методикою, відповідно до ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Колегія суддів частково погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393" затвердив Порядок № 45.
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Грошове забезпечення підвищено постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
При цьому, згідно з пунктом 5 Порядку №45, в редакції до 05.03.2019 без врахування змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103, які визнані протиправними та нечинними рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року по справі №826/3858/18, для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням, зокрема, посадового окладу.
Крім того, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Матеріалами справи встановлено, що оновлена довідка відносно позивача № 223 від 02.11.2020 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, передбачених постановою КМУ від 30.08.2017 №704 станом на 05.03.2019 для перерахунку пенсії позивача надана відповідачу разом із заявою про перерахунок пенсії позивача від 18.12.2020.
Після отримання довідки № 223 від 02.11.2020, у відповідача виник обов'язок у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Порядку №45 перерахувати пенсію позивачу. Проте, відповідачем перерахунок пенсії позивача не проведено.
Таким чином, з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою КМУ "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ та статті 9 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Отже, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача в частині визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні позивачу перерахунку пенсії є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні позивачу перерахунку пенсії з 01.04.2019, виходячи 59% грошового забезпечення, встановленого на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виданої СЗР України № 223 від 02.11.2020.
Колегія суддів зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (Постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).
Слід враховувати судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
Також, колегія суддів зазначає, що вимога позивача в частині проведення перерахунку розміру пенсії позивача з 05.03.2019 задоволенню не підлягає, оскільки положення статті 51 Закону №2262-ХІІ передбачають проведення перерахунку пенсій лише з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про задоволення вимог зобов'язального характеру шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за пенсійною справою № 2008002718 за період з 01.04.2019 по 31.12.2020 включно виходячи 59% грошового забезпечення, встановленого на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виданої СЗР України № 223 від 02.11.2020 р., виходячи з наступних складових грошового забезпечення: 1) посадовий оклад - 8570,00 грн.; 2) оклад за військовим званням - 1480,00 грн.; 3) надбавка за вислугу років (45%) - 4522,00 грн.; 4) надбавка за особливості проходження служби (30%) - 4371,75 грн.; 5) надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1285,50 грн.; 6) премія (30%) - 2571,00 грн., та всього разом - 22800,75 грн., оскільки вказане є дотриманням судом гарантії, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
В частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованість зі сплати суми доплат до встановленої пенсії за пенсійною справою № 2008002718 в розмірі 106176,11 грн., колегія суддів відмовляє та зазначає, що питання проведення перерахунку та нарахування пенсії позивачу на підставі довідки № 223 від 02.11.2020 відповідачем не приймалось, відповідно сума пенсії, яка підлягає виплаті позивачу не визначалась та не може бути стягнута, оскільки в силу положень КАС України суд не наділений повноваженнями підміняти орган державної влади, в тому числі щодо визначення складових грошового забезпечення, які враховуються для перерахунку пенсії та нарахування останньої.
Щодо вимоги позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити компенсацію втрати частини доходів, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону № 2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Згідно із статтею 1, 2 Закону України від 19.10.2000 року № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до п. 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Наведене свідчить, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Також, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Крім того, у постанові від 04.03.2021 року у справі № 520/34/17, Верховний Суд зазначив, що згідно з положеннями статті 4 Закону № 2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до статті 6 Закону № 2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету. З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
З урахуванням тієї обставини, що заборгованість по пенсії позивача не нараховувалась та не виплачувалась, вимога ОСОБА_1 про стягнення з відповідача компенсацію втрати доходів є передчасною.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Крім того, колегія суддів зазначає, що справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 розглянута і вирішена під головуванням судді Заічко О.В.
Разом з тим, у рішенні суду першої інстанції від 15.02.2021 відсутній підпис головуючого судді по справі.
Згідно ч.7 ст.250 КАС України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.
Відповідно до ч.2 ст. 243 КАС України рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Згідно п. 5 ч.3 ст.317 КАС України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у судовому рішенні.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 по справі № 520/19401/2020 - скасувати.
Прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) щодо відмови в перерахунку встановленої пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) за пенсійною справою № 2008002718 за період з 01.04.2019 по 31.12.2020 включно, виходячи 59% грошового забезпечення, встановленого на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виданої СЗР України № 223 від 02.11.2020.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) за пенсійною справою № 2008002718 за період з 01.04.2019 по 31.12.2020 включно виходячи 59% грошового забезпечення, встановленого на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виданої СЗР України № 223 від 02.11.2020, виходячи з наступних складових грошового забезпечення: 1) посадовий оклад - 8570,00 грн.; 2) оклад за військовим званням - 1480,00 грн.; 3) надбавка за вислугу років (45%) - 4522,00 грн.; 4) надбавка за особливості проходження служби (30%) - 4371,75 грн.; 5) надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1285,50 грн.; 6) премія (30%) - 2571,00 грн., та всього разом - 22800,75 грн..
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц
Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова Л.В. Мельнікова