копія
< (ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА) >
27 травня 2010 р. справа № 2а-4201/10/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бондаря С.О.
за участю секретаря судового засідання-Бабаніної О.В.
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - Луніки О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції в м.Суми про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Суми про скасування податкового повідомлення-рішення від 3 травня 2007року №0000841701/0/17-1016/2533413430-29436 щодо визначення суми податкового зобов”язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на суму 44705грн.05коп. Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем безпідставно зазначено в акті перевірки про порушення позивачем вимог пункту 5 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, пункту 1 статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”, підпункту 9.12.2 пункту 9.12 статті 9, пункту 7.1 статті 7, пункту 22.3 статті 22 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, які полягали у перевищенні граничної суми обсягу виручки, встановленої пунктом 1 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, в результаті чого підприємцю донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 44705,05 грн., у т.ч. по періодах: за 3 та 4 квартал 2004 року - 28235,96 грн., за 2005 рік -8651,54 грн., за 2006 рік - 7817,55 грн. На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення, яким йому було визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб у сумі 44705,05 грн. На думку позивача виручкою від реалізації послуг по договору комісії може бути лише сума комісійної винагороди, отримана від комітента, і лише ця сума є коштами отриманими за здійснення комісіонером продажу послуг. А кошти, які надходять на розрахунковий рахунок комісіонера - платника єдиного податку від покупців товару, є транзитними і при визначенні суми виручки від реалізації продукції не включаються до виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) з метою визначення максимального її обсягу для отримання права використовувати спрощену систему оподаткування обліку та звітності шляхом сплати єдиного податку.
Відповідач Державна податкова інспекція в м.Суми, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що перевіркою діяльності ФОП ОСОБА_4 встановлено, що позивач на підставі договорів комісії за період з 01 квітня 2004 року по 31 грудня 2006 року здійснював оптову торгівлю продовольчими товарами та згідно банківський виписок отримав виручку від реалізації у сумі 13313060,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2218843,33 грн.) застосовуючи спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва. Отримавши на власний розрахунковий рахунок суму, яка перевищує дозволений Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”розмір виручки, а саме 500000,00 грн., повинен був перейти на загальну систему оподаткування. Враховуючи вказане порушення позивачу було визначена сума податкового зобов”язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в розмірі 44705грн.05коп.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник відповідача Луніка О.В. позов не визнав з підстав викладених у письмовому запереченні.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не обґрунтований і задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
В судовому засіданні було встановлено, що службовими особами ДПІ в м. Суми з 27.03.2007р. по 09.04.2007р. проводилася планова документальна перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов”язкових платежів) суб”єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4 за період з 01.04.2004р. по 31.12.2006р., за результатами якої складено акт перевірки від 20.04.2007року.
На підставі акту перевірки ДПІ в м.Суми винесене податкове повідомлення-рішення від 3 травня 2007року №0000841701/0/17-1016/2533413430-29436 щодо визначення позивачу суми податкового зобов”язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на суму 44705грн.05коп.
Як вбачається з акту перевірки, в періоді який перевірявся, позивач працював за спрощеною системою оподаткування обліку та звітності, займався оптовою торгівлею продовольчими товарами (молокопродукцією та безалкогольними напоями) по договорам комісії: договір комісії на продаж продукції № 215 а від 14.11.2002р., та договір комісії № 615 від 01.03.2006р. між ПП ОСОБА_4 (комісіонер) та ВАТ "Шосткинський гормолкомбінат" - (комітент); договір комісії на продаж продукції № 1 а від 14.06.2005р. між ПП ОСОБА_4 (комісіонер) та ТОВ "Біотрейд".
Згідно договорів комісії на продаж продукції ВАТ "Шосткинський гормолкомбінат", позивач ПП ОСОБА_4 (комісіонер) зобов'язується в період терміну дії договору за дорученням комітента і за встановленою договором винагороду здійснювати від свого імені, але в інтересах і за рахунок комітента операції по купівлі - продажу товарів (продукції), які належать на правах власності комітенту: комісійна винагорода складає від 1% до 6,9%. Згідно договору комісії на продаж продукції ТОВ "Біотрейд", позивач ПП ОСОБА_4 (комісіонер) зобов'язується в період терміну дії договору за дорученням комітента і за встановленою договором винагороду здійснювати від свого імені, але в інтересах і за рахунок комітента операції по купівлі - продажу товарів (продукції), які належать на правах власності комітенту: комісійна винагорода складає від 7% .
Документальною перевіркою встановлено, що ОСОБА_4 в період з 01.04.2004р. по 31.12.2006р. здійснюючи оптову торгівлю продовольчими товарами отримав на розрахунковий рахунок в установі банку виручку від реалізації в сумі 13 313 060,00 грн. в тому числі (ПДВ 2 218 843,33 грн.) застосовуючи спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва.
Відповідно до вимог ст.1 Указу Президенту України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 727/98 від 03.07.1998 р. спрощена система оподаткування , обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва, обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.
Згідно з положенням п.4 ст.1 вказаного Указу Президента під виручкою розуміють суму, фактично отриману суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Відповідно до ст.5 Указу Президента у разі порушення вимог, встановлених ст.1 цього Указу платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування , обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду.
Таким чином, з 01.07.2004р. по 31.12.2006р. приватний підприємець ОСОБА_4 при перевищенні обсягів отриманої виручки зазначеної ст. 1 Указу Президенту України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" повинен був самостійно перейти із спрощеної системи оподаткування , обліку та звітності на загальну систему оподаткування, зі сплатою прибуткового податку з громадян, який регулювався Декретом № 13-92 , починаючи з наступного звітного періоду ( кварталу ), шляхом подання до податкового органу за місцем проживання декларації про доходи та витрати за наслідками звітного кварталу , наступного за тим , в якому виникло перевищення обсягу виручки .
В порушення вказаних вимог приватний підприємець ОСОБА_4 неправомірно застосував спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та перевищив граничну суму обсягу, оскільки, здійснюючи оптову торгівлю продовольчими товарами за період з 01.04.2004р. по 31.12.2006р. отримав на розрахунковий рахунок в установі банку виручку в сумі 13313060грн.
На думку суду, позивач в звітах єдиного податку до обсягу виручки від реалізації безпідставно включив лише суму комісійної винагороди, чим занизив суму чистого доходу та порушив норми ст.13 ДКМУ “Про прибутковий податок з громадян”№ 13-92 від 26.12.1992р., згідно якого оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.
Відповідно до вимог п.7.1 ст.7, п.п.9.12.2 п.9.12 ст.9, п.22.3 ст.22 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності отримує інші доходи, ніж визначені в п.п.9.12.1 цього пункту, (тобто доходи суб'єкта підприємницької діяльності, одержані не за правилами встановленими спеціальним законодавством з цих питань, тобто не згідно з Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб 'єктів малого підприємництва”та ДКМУ “Про прибутковий податок з громадян”, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”.
Суд також враховує положення наказу ДПА України №554 від 12.10.1999р. “Про внесення змін до форми Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва та Порядку її ведення”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.10.1999р. за № 713\4006, згідно якого у книзі обліку доходів та витрат в дохідній частині відображаються всі надходження, отримані на розрахунковий рахунок та в касу суб'єкта малого підприємництва від продажу продукції ( товарів, робіт, послуг ), майна, включаючи основні фонди, які належать суб'єкту малого підприємництва й реалізовані у звітному ( податковому) періоді, позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації.
Відповідно до Порядку складання Розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою, затвердженого наказом ДПА України від 28.02.2003р. № 98, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.03.2003р. за № 221\7542, у рядку 4 Розрахунку відображається загальна сума коштів, отримана на розрахунковий рахунок або (та) в касу суб'єкта малого підприємництва, яка підлягає оподаткуванню єдиним податком.
З огляду на викладене вбачається, що позивач, отримавши на власний розрахунковий рахунок суму, яка перевищує дозволений Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”розмір виручки, а саме 500000,00 грн., повинен був перейти на загальну систему оподаткування.
Отже, надаючи оцінку обставинам у справі, суд враховує той факт, що наявність хоча б однієї з таких підстав як: загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що перевищує допустимий розмір для платників єдиного податку; здійснення операцій або укладання угод на суму, що перевищує допустимий розмір для підприємців - платників єдиного податку; перевищення обсягу виручки, максимально встановленого для платників єдиного податку; недотримання форми розрахунків передбачають перереєстрацію платника єдиного податку платником податків на загальних підставах. Недотримання строків такої перереєстрації тягне за собою встановлену законом відповідальність.
Що стосується заяв позивача про включення до обсягу виручки від реалізації лише сум комісійної винагороди, а не всіх коштів, отриманих від реалізації продукції, то суд зазначає наступне.
Дійсно, відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІУ за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Отже комісіонер за договором комісії надає виключно послуги по вчиненню правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Зазначена норма Цивільного кодексу України повністю реалізована в договорах комісії за якими працював підприємець ОСОБА_4, а саме в п. 1.6 договору комісії № 215а від 14.11.2002р. з ВАТ “Шосткінський міськмолкомбінат”, п 1.6 договору комісії № 615 від 01.03.2006р. з ВАТ “Шосткінський міськмолкомбінат”, п.1.6 договору комісії №1 від 01.12.2005р. з ТОВ “СБ Трейд”де зазначено, що товари, що продаються Комісіонером від власного імені та за рахунок
Комітента, а також грошові кошті, що отримуються Комісіонером від Покупців за продані товари, є власністю Комітента.
Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові зіт і передати йому все одержане за договором комісії (ст. 1022 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІУ). Так, відповідно до п.п. 6.2 та п.п. 6.4 Договору комісії № 215а від 14.11.2002р. з ВАТ “Шосткінський міськмолкомбінат”, п.п. 6.2 та п.п. 6.4. договору комісії № 615 від 01.03.2006р. з ВАТ “Шосткінський міськмолкомбінат”, п.п. 6.2 та п.п. 6.4. договору комісії №1 від 01.12.2005р. з ТОВ “СБ Трейд”, пп.. 2.6 та п.п. 6.2 договору комісії №1 від 14.06.2005р. з ТОВ “Біотерйд”, всі без винятку грошові кошти за продані комісіонером товари, що належать комітенту, перераховуються комісіонером на поточний рахунок комітента.
Крім того, умовою виплати комісіонеру - підприємцю ОСОБА_4 комісійної винагороди, є перерахування таким комісіонером на розрахунковий рахунок комітента грошових коштів отриманих від покупців, згідно п.п. 6.4 договору комісії №1 від 14.06.2005р. з ТОВ “Біотерйд”, п. 6.7 договору комісії №1 від 01.12.2005р. з ТОВ “СБ Трейд”, п. 6.7 договору комісії №. 615 від 01.03.2006р. з ВАТ “Шосткінський міськмолкомбінат”, п. 6.7 Договору комісії № 215а від 14.11.2002р. з ВАТ “Шосткінський міськмолкомбінат”.
Тому комісіонер не має права власності, як на товари отримані від комітента для подальшого продажу, так і на кошти виручені ним від продажу таких товарів.
Винагорода комісіонеру, згідно до п. 5.1 договору комісії 215а від 14.11.2002р. з ВАТ
"Шосткінський міськмолкомбінат”, п. 5.1 договору комісії № 615 від 01.03.2006р. з ВАТ "Шосткінський міськмолкомбінат”, п. 5.1 договору комісії №1 від 01.12.2005р. з ТОВ “СБ Трейд”та п. 5.1 договору комісії №1 від 14.06.2005р. з ТОВ “Біотерйд”, виплачує комітентом пропорційно сплати покупцями грошових коштів за товари та перерахування зазначених сум комісіонером комітенту.
Але, на думку суду, це не звільняє позивача, після отримання на розрахунковий рахунок грошових коштів від реалізації товару за договорами комісії в сумі понад 500тис.грн., від обов”язку перейти на загальну систему оподаткування, оскільки згідно ст. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 № 727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Таким чином у суду немає підстав для задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції в м.Суми про скасування податкового повідомлення-рішення від 3 травня 2007року №0000841701/0/17-1016/2533413430-29436 щодо визначення суми податкового зобов”язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на суму 44705грн.05коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158 -163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції в м.Суми про скасування податкового повідомлення-рішення від 3 травня 2007року №0000841701/0/17-1016/2533413430-29436 щодо визначення суми податкового зобов”язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на суму 44705грн.05коп. - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя /підпис/ С.О. Бондар
Повний текст постанови виготовлений 01.06.2010 року.
< Список > < Дата >
З оригіналом згідно
Суддя С.О. Бондар