Справа № 152/866/20
Провадження № 2/127/4412/20
(заочне)
15 липня 2021 рокумісто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Бойко В.М.,
при секретарі Поперечної А.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності і ділової репутації, припинення поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права, суд -
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 з вимогами визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_2 інформацію, розміщену у мережі Інтернет на веб-сайті http:// ІНФОРМАЦІЯ_8 за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 у статті під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_7» та зобов'язати відповідача протягом п'яти календарних днів з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили вилучити недостовірну інформацію про ОСОБА_2 що була розміщена на веб-сайті http:// ІНФОРМАЦІЯ_8 за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 у статті під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_7».
Позов мотивований тим, що позивачці стало відомо про поширення відносно неї недостовірної інформації в мережі Інтернет на інтернет-порталі ІНФОРМАЦІЯ_8. Недостовірна інформація була опублікована ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-сайті http://ІНФОРМАЦІЯ_8 під назвою (мовою оригіналу) « ІНФОРМАЦІЯ_7», яка розміщена у вільному доступі за гіперпосиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 . Доступ до перегляду вмісту сторінки статті є вільним. Стаття на сайті розміщена особою з використанням імені « ОСОБА_5 ». Позивачка зазначає, що інформація, яка міститься в наведеній статті, не відповідає дійсності та містить фактичні твердження про події та явища, яких не існувало. Дана стаття містить недостовірну та негативну інформацію про позивачку, що порочить її честь і гідність, псує її ділову репутацію, та формує щодо неї негативну соціальну оцінку, порушує особисті немайнові права.
За наведених вище обставин позивачка звернулась до суду із даною позовною заявою.
Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 21.09.2020 року цивільну справу передано на розгляд до Вінницького міського суду Вінницької області, у зв'язку з тим, що останнє відоме зареєстроване у встановлено законом порядку місце проживання відповідача знаходиться за межами територіальної юрисдикції (підсудності) Шаргородського районного суду Вінницької області.
В результаті автоматизованого розподілу, розгляд зазначеної справи призначено головуючому судді Бойко В.М.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Ухвалою суду від 25.11.2020 року матеріали позовної заяви залишено без руху та надано термін позивачу для усунення недоліків.
17.12.2020 року на адресу суду надійшла заява про виправлення недоліків.
Ухвалою суду від 18.12.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, конверт з матеріалами позовної заяви повернувся з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання». Станом на 18.02.2020 року відзиву на позов до суду не надійшло.
Однак, дослідивши матеріали справи, суд ухвалою від 18.02.2021 року, ухвалив призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом осіб.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити. Не заперечував щодо проведення заочного розгляду справи.
Відповідач до судового засідання не з'явилася. Про причини неявки суду не повідомлено.
На підставі ст. 280 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Суд вирішив провести заочний розгляд справи.
При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в мережі Інтернет на інтернет-порталі ІНФОРМАЦІЯ_8 була опублікована стаття під назвою (мовою оригіналу) « ІНФОРМАЦІЯ_7», яка розміщена за гіперпосиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 . У вказаній статті дослівно зазначається: «Деньги решают все? Как взяточница из Приватбанка пытается организовать «азарт-клуб» в масштабах страны, пишет Антикор.
Неделю назад в Приватбанке разразился серьезный скандал - председатель правления банка ОСОБА_6 отстранил от выполнения функций главы тендерного комитета ОСОБА_16, совмещающего эту позицию с должностью зампреда правления по IT.
СБУ обвинила ОСОБА_16 в вымогательстве «отката» от IT-компании, поставляющей Приватбанку программное обеспечение. В связи с этим отстранение подозреваемого от должности выглядит вполне логичным.
Однако, коррупция в сфере IT-технологий в Приватбанке не ограничивается лишь этим эпизодом. В ходе расследования ГПУ установила и задокументировала получение Сергиенко неправомерной выгоды. Но несмотря на это, она продолжает работать на своей должности, как ни в чем не бывало.
В чем же секрет «непотопляемости» ОСОБА_10? ОСОБА_7 связывают давние «партнерские» отношения. В частности, еще до поступления ОСОБА_8 на работу в банк, они с ОСОБА_7 организовали сервис по приему платежей в пользу онлайн-казино с названием Приват Казино, вновь используя для этого электронные ресурсы государственного Приватбанка. Тандем ОСОБА_9 дошел даже до того, что распространил упомянутую «услугу» на территорию ОРДЛО. Правда, это сыграло с ними злую шутку - в настоящий момент СБУ расследует сразу несколько уголовных дел по факту пособничества терроризму, главным фигурантов которых является ОСОБА_2.
Как известно, азартные игры, особенно нелегальные - один из самых доходных видов бизнеса. Поэтому нет ничего удивительного в том, что Приватбанк сквозь пальцы смотрит на такую деятельность ОСОБА_2. Очевидно, что прибыли от использования мощностей банка для приема платежей в пользу запрещенных в Украине игорных заведений идут не только в карман этой парочки - в ее схемах заинтересованы и более высокопоставленные сотрудники ПриватБанка. Наверное, именно поэтому руководство банка предпочитает не замечать такой «мелочи», как получение Сергиенко взяток от IT-компаний.
Вообще, игорный бизнес для ОСОБА_2 - родная стихия. Она давно является главой Украинской ассоциации игровой индустрии, а в декабре прошлого года стала еще и председателем Координационного совета по социально ответственной легализации казино.
Правда, последняя организация больше похожа на клуб защиты интересов нескольких бизнес-кланов. В частности, «Координационный совет» финансируют бизнес-группы DCH и Premier Hotels and Resorts.
Посредником в этом «диалоге бизнеса с властью, разумеется, выступает «Координационный совет» под руководством ОСОБА_2. В то время, как большинство украинских городов предлагают разрешить игорный бизнес лишь в специально отведенных зонах, ОСОБА_8 и ее «Совет» лоббируют размещение казино и игровых автоматов по всей территории городов - в четырех- и пятизвездочных отелях. И, надо сказать, ее лоббистская деятельность пока довольно успешна - правительственный законопроект о легализации азартных игр предусматривает именно такой подход к размещению игорных заведений. Возражения со стороны местных властей, которым придется расхлебывать последствия открытия казино по всей территории города, в расчет не принимаются.
Благосклонность правительства к «законодательным инициативам» «Координационного совета» свидетельствует о том, что ОСОБА_2 имеет серьезные связи в Кабмине. Очевидно, что в правительстве присутствуют люди, кровно заинтересованные в получении прибылей от азартных игр. И до тех пор, пока их интересы совпадают с интересами Сергиенко и стоящих за ней бизнес-корпораций, она чувствует себя спокойно. Не боясь ни уголовных дел, ни увольнения из Приватбанка.
В следующем журналистком расследовании мы детально опишем схему вымогательства сотрудника ПриватБанка откатных схем от 5 украинских компаний (названия, фио руководителей, моб) и 3 физ лиц (фио, моб) клиентов Банка, с которых ОСОБА_2 вымогает откат за положительное решение банком реструктуризации их валютных кредитных договоров.
Деньги решают все? Больше читайте здесь: ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.17-22)
У вказаній публікації автор висловлює свою думку стосовно азартних ігор в Україні, роль позивачки у нелегальних схемах ігрового бізнесу та її зв'язок з Приват Банком. Позивачка вважає, що дана інформація є недостовірно, такою, що принижує її честі та гідність, а відтак підлягає вилученню, однак, суд не може погодитись з доводами позивача виходячи з наступного.
Позивачка зазначає, що відповідач, як власник сайту, поширив недостовірну і негативну інформацію викладену в статті, та надає докази недостовірності вказаної інформації.
Так, згідно листа № 27/1-878 вих.19 від 10.10.2019 року Генеральна прокуратура України повідомила, що згідно даних інформаційної системи електронного документообігу органів прокуратури України» звернень щодо вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень не зареєстровані (а.с.51).
Згідно листа Головного слідчого управління СБ України № 6/ч-2148/2 від 01.10.2019 року, за даними Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальних проваджень, які розслідуються слідчими органів безпеки, повідомлень про підозру у вчиненні злочинів ОСОБА_2 не здійснювалось. (а.с52).
Згідно Довідки Серія ААА № 0683068 Міністерства внутрішніх справ, за обліками МВС ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (.а.с53).
Також в судовому засіданні представник позивача додатково зазначив, що саме ОСОБА_3 є відповідачем у справі, так як сайт на якому розміщена дана стаття належить йому.
Суд враховує вказані докази позивача та її представника, однак, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
Згідно із статтями 297, 299 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.
За змістом ч.1 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті майнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Згідно роз'яснень, викладених у абзацах 3, 5 пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов'язок відшкодувати моральну шкоду.
Відповідно до частин першої, другої статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, наддавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
З огляду на зазначені правові норми, коментар автора статті стосовно ОСОБА_2 викладений на веб-сайті http://ІНФОРМАЦІЯ_8 під назвою (мовою оригіналу) « ІНФОРМАЦІЯ_7», яка розміщена у вільному доступі за гіперпосиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 , є саме оціночними судженнями вказаної особи, його суб'єктивні думки.
За своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов'язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів.
А, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.
З огляду на вказане та те, що зазначені оціночні судження не висловлені у брутальній, принизливій чи непристойній формі, то відсутні підстави для визнання їх недостовірною інформацією, такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача та зобов'язання їх видалення. Також, суд звертає увагу, що позивачка не була позбавлена можливості скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку, однак не скористалась ним.
Також суд звертає увагу, що у даній статті автор висловлює свою думку стосовно « ОСОБА_2 », однак, відповідних доказів, що саме позивачка ОСОБА_2 є особою про яку описує автор статті представником позивача суду не надано. Тобто, однозначно ідентифікувати особу про яку автор зазначає у своїй статті суд позбавлений можливості.
Також, суд вбачає за необхідне зазначити наступне. Як вбачається із вищезазначеної статті її автором є « ОСОБА_5 ». Враховуючи що особу « ОСОБА_5 » ніяким чином не можливо встановити, представником позивача було здійснено звернення до Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» щодо видачі довідки з відомостями про власника веб-сайту http://ІНФОРМАЦІЯ_8.
Згідно з довідкою Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» Департаменту «Центр компетенції» з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення від 24.02.2020 року №37/2020-Д за результатами дослідження інформаційного наповнення веб-сайту http://ІНФОРМАЦІЯ_8/ встановлено, що останній позиціонує себе в якості веб-сайту: «SUPER BLOGGERMOM ВСЕГДА В КУРСЕ СОБЫТИЙ» на якому розміщені наступні ідентифікатори: адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Наведені ідентифікатори не надають можливості встановити власника даного веб-сайту. Однак, реєстрантом доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_8 є Cong ty co phan Global Online Branding (Акціонерна компанія «Глобальний Інтернет-брендинг» та ОСОБА_14 ( ОСОБА_14 ) (а.с. 23-32). Суд, враховуючи дану відповідь вважає, що позивачем вказаний неналежний відповідач, оскільки належних доказів того, що ОСОБА_14 є автором статті чи власником сайту позивачем не надано.
Враховуючи наведене, вимога позовної заяви про визнання інформацію такою, що порушує особисті немайнові права позивача, поширену ІНФОРМАЦІЯ_2 в мережі Інтернет на інтернет-порталі ІНФОРМАЦІЯ_8 статтю під назвою (мовою оригіналу) « ІНФОРМАЦІЯ_7», яка розміщена за гіперпосиланням: ІНФОРМАЦІЯ_9. та зобов'язання відповідача видалити таку інформацію, до задоволення не підлягає, оскільки інформація, яка вказана в статті є саме оціночними судженнями автора, його суб'єктивні думки, і не можуть тлумачитись як поширенням недостовірної та такої, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_2 , а також, те, що позивачем порушено порядок, звернення до суду, оскільки позов поданий до неналежного відповідача.
Враховуючи те, що суд відмовляє в задоволенні позову судові витрати відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України суд залишає за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 10-13, 76-89, 141, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності і ділової репутації, припинення поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права - відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП - невідомо, остання відома адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 20.07.2021 року.
Суддя: