Ухвала
21 липня 2021 року
м. Київ
справа № 953/25143/19
провадження № 61-11905ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 15 червня 2021 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» про стягнення суми страхового відшкодування,
У грудні 2019 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - ПАТ «СК «ПЗУ Україна») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ «Міжнародна страхова компанія» про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 59 673,48 грн.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від15 червня 2021 року позовні вимоги ПАТ «СК «ПЗУ Україна» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ПАТ «СК «ПЗУ Україна» суму страхового відшкодування у розмірі 59 673,48 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У липні 2021 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Як убачається з матеріалів касаційного провадження, ціна позову в даній справі становить 59 673,48 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
(2 270,00*100= 227 000,00 грн).
Отже зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
При цьому, Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи та наявність чіткої й незмінної судової практики, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність справи.
Верховним Судом перевірено, чи мають місце підстави, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких касаційне провадження у малозначній справі підлягає відкриттю, та з урахуванням обставин, на які посилався заявник в касаційній скарзі, зазначених підстав не встановлено.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 ,подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суду складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 15 червня 2021 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» про стягнення суми страхового відшкодування, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І. А. Воробйова
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк