СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/5534/21
ун. № 759/15557/21
21 липня 2021 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М.
розглянувши заяву адвоката Такташова О.Я., який представляє інтереси позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чібісова Геннадія Олександровича про визнання протиправними та скасування рішення приватного нотаріуса, визнання недійсним договору дарування від 02.02.2021 та скасування запису про право власності за номером 40364525 від 02.02.2021,-
13.07.2021 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла заява адвоката Такташова О.Я., який представляє інтереси позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову по вищезазначеній справі, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема: Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та інщим органам чи особам, які виконують функції реєстрації, вчиняти дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно об"єктів нерухомості, а саме: квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна: 2281652080000) до вирішення спору по суті, а саме прийняття судом рішення у справі.
Обґрунтовуючи свою заяву посилається на те, що 02.02.2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір дарування спірної квартири , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чібісовим Геннадієм Олександровичем. Зазначає, що спірний договір вчинений в порушення вимог чинного законодавства, шляхом шахрайських дій між відповідачем та нотаріусом , оскільки нині покійна власниця спірної квартири - ОСОБА_4 , перебуваючи в "Пансіонаті "Опіка близьких" - будинок для літніх людей, знаходилась в безпорадному стані, була лежачою, не мала можливості висловлювати свою волю, оскільки не могла ні говорити, ні підписувати будь-які документи, в зв"язку з тим, що останні пару років перенесла три інсульти.
Дослідивши матеріали заяви та додатки до такої заяви, в їх сукупності, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Такий інститут цивільно-процесуального законодавства передбачений з метою попередження несумлінних дій відповідача, який може, наприклад, сховати або продати майно, тобто з метою усунення утруднення або неможливості виконання рішення.
Частиною 1 ст. 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
У п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Умовою до застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі квартира, земельна ділянка, автомобілі тощо), яке є у відповідачів на момент пред'явлення позову до них, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з роз'яснень даних в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Проаналізувавши заяву про забезпечення позову, беручи до уваги те, що між сторонами виникає спір з приводу спірної квартири, виходячи із засад розумності та обґрунтованості вимог представника заявників щодо забезпечення позову, зважаючи на наявність загрози утруднити чи зробити не можливим виконання рішення суду , а тому суд вважає, що заяву про вжиття заходів забезпечення позову позову слід задоволити.
Керуючись ст. ст. 149-155, 247, 260, 261, 353 -355 ЦПК України -
Заяву адвоката Такташова О.Я., який представляє інтереси позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чібісова Геннадія Олександровича про визнання протиправними та скасування рішення приватного нотаріуса, визнання недійсним договору дарування від 02.02.2021 та скасування запису про право власності за номером 40364525 від 02.02.2021- задовольнити.
Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема: Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та інщим органам чи особам, які виконують функції реєстрації, вчиняти дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно об"єктів нерухомості, а саме: квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна: 2281652080000) до вирішення спору по суті, а саме прийняття судом рішення у справі та набуття його чинності.
Ухвала підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Відповідно до Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України п. п. 15., 15.5 до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Святошинський районний суд м. Києва.
Суддя: Л.М. Шум