Справа № 758/6510/21
3/758/4577/21 Категорія
24 червня 2021 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Головчак М. М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП,-
03 травня 2021 року о 22 год. 00 хв за адресою: м. Київ, Поштова площа, 2 ОСОБА_1 перебувала в приміщені храму «Різдва Христова» без вдягнутих засобів індивідуального захисту, що закривають ніс та рот, чим порушила вимоги Постанови КМУ №1236 від. 09.12.2020 року, та вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 44-3 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Клопотань про розгляд справи у її відсутності, чи про відкладення розгляду справи з причин, що унеможливлюють прибуття за викликом не надіслала.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
За таких обставин, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 в судовому засіданні на підставі наявних у справі доказів.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1). Частиною 2 ст.7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 2 статті 44-3 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність у разі перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно
Так в протоколі адміністративне правопорушення серії ВАБ №386694 від 06.05.2021 року, вбачається, що ОСОБА_1 перебувала в приміщені храму «Різдва Христова» без вдягнутих засобів індивідуального захисту, що закривають ніс та рот.
Однак, такі обставини, викладені у протоколі та матеріалах справи, не знайшли свого підтвердження, оскільки не містять будь-яких належних доказів того, що ОСОБА_1 дійсно перебувала в приміщені храму «Різдва Христова» без вдягнутих засобів індивідуального захисту, що закривають ніс та рот.
Не містять матеріали справи відео та фото фіксації, пояснень свідків чи очевидців правопорушення, які б могли підтвердити те, що ОСОБА_1 порушила вимоги Постанови КМУ №1236 від. 09.12.2020 року, та вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 44-3 КУпАП.
Письмові пояснення ОСОБА_1 суд до уваги не бере, оскільки в них не зазначено жодної інформації, щодо використання засобів індивідуального захисту.
Крім того, відповідно до ст. 33 Закону України «Про національну поліцію» проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.
Оскільки на день складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було повних 16 років, написання пояснень повинно було відбуватися у присутності батьків. До матеріалів справи долучено копію письмових пояснень, а не оригінал, тому неможливо встановити чи не порушено порядок проведення опитування неповнолітніх, оскільки відомості чи були написані пояснення в присутності батьків невідомі.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v.Russia", рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04), "Карелін проти Росії" ("Karelin v.Russia", заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року), ЄСПЛ серед іншого зазначив, що "... суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
В силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про недоведеність вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, тому ОСОБА_1 не може бути притягнута до адміністративної відповідальності через відсутність в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.44-3 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 44-3, 247, 280, 283, 308 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити в зв'язку із відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя М.М. Головчак