Справа № 758/4327/21
3/758/3620/21 Категорія 208
31 травня 2021 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Головчак М. М., розглянувши справу, що надійшла з Дежавної податкової служби України Головного управління ДПС у м.Києві відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 , приватного підприємця,
за ч.1 ст.163-1 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення №5649/І26-15-07-01-03 від 01.04.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 вчинив порушення порядку ведення податкового обліку, з порушення податкового законодавства, а саме: занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 247298 грн., у тому числі по періодах: за 2019 рік- 38 498 грн., за три квартали 2020 року- 208800 грн.; занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 35646 грн., в тому числі по періодам: за листопад 2019 року у сумі 35646 грн.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП як, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, неявка не є перешкодою для розгляду справи.
Клопотань про розгляд справи у його відсутності, чи про відкладення розгляду справи з причин, що унеможливлюють прибуття за викликом не надіслав.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
За таких обставин, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із вимогами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване та законне рішення.
Суд, розглядаючи справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, враховує вимоги ст. 280 КУпАП .
Вина повністю доведена та підтверджується долученими до матеріалів справи доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення, актом про результати документальної планової виїзної перевірки від 01.04.2021 року, іншими письмовими доказами.
За таких обставин, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи наведені докази в їх сукупності, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, вважаю за необхідне застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно Закону України "Про судовий збір" до стягнення підлягає судовий збір в сумі 454 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 85 грн. 00 коп. (вісімдесят п'ять грн. 00 коп.).
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 454 грн. 00 коп. (чотириста п'ятдесят чотири грн. 00 коп.).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя М. М. Головчак