Справа № 758/6410/21
3/758/4546/21 Категорія 194
30 червня 2021 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Головчак М. М., розглянувши справу, яка надійшла з Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
за ч. 1 ст. 156 КУпАП,
28 квітня 2021 року о 16 год. 00 хв., в м. Києві на вул. Межигірська, 58, ОСОБА_1 здійснював продаж сигарет без марок акцизного податку.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 156 КУпАП, роздрібна або оптова торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Клопотань про розгляд справи у його відсутності, чи про відкладення розгляду справи з причин, що унеможливлюють прибуття за викликом не надіслав.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
За таких обставин, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Частиною 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення , завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точності у відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення , при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що впливають на відповідальність, а також повинен з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за частиною 1 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку .
Відповідно до частини 4 статті 11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів алкогольні напої і тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкту, суб'єктивної сторони.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення , полягає у здійсненні роздрібної або оптової, включаючи імпорт або експорт, торгівлі спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібна торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
Згідно зі ст. 15 цього Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
З огляду на це, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення , може бути лише суб'єкт господарювання.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарської діяльності.
Крім того,в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 387157 від 28.04.2021 року не зазначено об'єктивну сторону адміністративного правопорушення з урахуванням особливостей диспозиції ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (кому здійснювався продаж та в якій кількості).
Санкція ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає накладення штрафу від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, за якою ціною проводилась реалізація сигарети, чи були отримані від продажу сигарет грошові кошти і у якому розмірі, чи вилучалися вони, що унеможливлює застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації виручки, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення .
При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .
Таким чином, оскільки об'єктивна та суб'єктивна сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення , в діях ОСОБА_1 не конкретизовані, достатніх, допустимих та беззаперечних доказів на підтвердження його вини не надано, суд вважає за необхідне провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Пунктом п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення .
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 156 , 247 , 283, 285 КУпАП , суд,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 156 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представнико мпротягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва.
Суддя М.М. Головчак