ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11769/21
провадження № 2/753/7111/21
"12" липня 2021 р. ссуддя Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О.Ф., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку спільного користування квартирою, -
У червні 2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку спільного користування квартирою.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 25.06.2021 позовну заяву було залишено без руху та позивачу був наданий строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання копії вказаної ухвали, для усунення зазначених недоліків.
При вивчені позовної заяви та доданих до неї документів судом встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, оскільки позивачем у позовній заяві не зазначено, зокрема:
- реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позивача та відповідача;
- у порушення п. 4 позивачем не чітко викладено зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, а саме: суду не зрозуміло викладено позовні вимоги, зокрема позивач просить суд встановити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1 ; в користування ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виділити кімнати площею 16,9 кв.м. та 14,0 кв.м.; в користування ОСОБА_2 виділити кімнату площею 14,7 кв.м.; - місця загального користування залишити в спільному користуванні, тоді як ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не є ні позивачем, ні відповідачем, а тому неможливо вирішувати спір відносно осіб які не є учасниками справи;
- у порушення п. 6 позивачем не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- у порушення п. 7 позивачем не зазначено відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
При цьому, судом роз'яснено позивачу спосіб і строк усунення визначених в ухвалі суду недоліків.
Таким чином, позивач мав би усунути вказані недоліки протягом п'яти днів із дня отримання ухвали шляхом направлення на адресу Дарницького районного суду м. Києва уточненої редакції позовної заяви, з дотриманням вимог зазначених у вказаній ухвалі суду, у відповідній кількості примірників до кількісного складу учасників процесу (ч. 1 ст. 177 ЦПК України).
Копію зазначено ухвали позивачем отримано особисто 06.07.2021, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 25.06.2021.
09 липня 2021 року від позивача через канцелярію суду подано заяву про усунення недоліків з двома примірниками заяви про зміну позовних вимог на виконання вимог ухвали суду від 25.06.2021.
Однак, вивчивши зміст поданої заяви, суддя приходить до висновку, що вимоги ухвали суду 25.06.2021 про залишення позовної заяви без руху не виконано, оскільки у порушення п. 6,7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем у заяві про зміну позовних вимог не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору та відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Крім того, позивач з огляду на те, що діти є неповнолітніми і не можуть самостійно представляти свої інтереси в суді позивач забажала змінити предмет позову та викласти прохальну частину позову у заяві про усунення недоліків у новій редакції та встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 ; в користування ОСОБА_1 кімнати площею 16,9 кв.м. та 14,0 кв.м.; в користування ОСОБА_2 виділити кімнату площею 14,7 кв.м.; - місця загального користування залишити в спільному користуванні.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
У новій редакції заяви позивач вказала нові вимоги, які відмінні від первісної редакці позовних вимог, згідно яких позивач визначаючи порядок користування не врахувала та не визначила порядок користування всіх мешканців квартирою АДРЕСА_1 , у визначеному згідно закону способом із суб'єктним складом сторін у справі.
Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали зміни позивачем предмету або підстав позову до відкриття провадження у справі.
Таким чином, з викладеного вбачається, що позивачем було фактично у поданій заяві змінено предмет позову, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 49 ЦПК України.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Це матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимог, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
У той же час, подана позивачем заява передбачає зміну предмету позову, який у відповідності до вимог ст. 49 ЦПК України, не може бути предметом розгляду судом до відкриття провадження у справі.
Таким чином, питання зміну предмету позову вирішується судом під час розгляду справи, в той же час позивачем, всупереч вимог цивільного процесуального законодавства, на виконання ухвали суду про залишення позову без руху, визначено новий предмет позову, тому наявність у справі одночасно двох різних за формою та змістом позовних вимог унеможливлює вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Аналізуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що позивачем не виконані вимоги ухвали суду від 25.06.2021 про залишення позовної без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 175, 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Таким чином, враховуючи те, що позивачем у встановлений строк не виконані вимоги ухвали суду 25.06.2021, позовну заяву та заяву про усунення недоліків разом із додатками необхідно повернути позивачу та вважати її неподаною.
Керуючись ч. 3 ст. 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку спільного користування квартирою - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: