Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" липня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2116/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
при секретарі судового засідання Лепенець К.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд.9)
до Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Рудіна Віталія Володимировича, в якій просить суд :
стягнути з Фізичної особи - підприємця Рудіна Віталія Володимировича (ІПН: НОМЕР_1 ) заборгованість, яка виникла за Кредитним договором № 011/1647/301039 від 11.12.2015р. у сумі: 27 187 грн. 15 коп., яка складається з:
• Заборгованість за дозволеним овердрафтом: 25 000 грн. 00 коп.;
• Заборгованість за недозволеним овердрафтом: 2 187 грн. 15 коп.
У позовній заяві позивач просить суд здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 22.06.2021 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2116/21 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 20.07.2021 року.
08.07.2021 року від Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", через канцелярію суду (вх.№159360 надійшла заява в якій позивач визначив відповідачем саме громадянина ОСОБА_1 , про те не зважаючи про припинення підприємницької діяльності, фізична особа - підприємець (навіть ліквідований) відповідає за своїми зобов*язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю усім своїм майном.
В призначене судове засідання 20.07.2021 з'явився представник позивача.
Про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому порядку шляхом направлення на адресу відповідні ухвали, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідач в призначене судове засідання 20.07.2021 своїх представників не направив.
Суд зазначає, що згідно частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Суд зазначає, що відповідачем у даній справі є фізична особа, що не є підприємцем Рудін Віталій Володимирович .
На виконання вимог частини 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України суд звернувся до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м. Харкова та Харківської обл. із запитом щодо доступу до персональних даних.
Згідно з відомостями, отриманими судом від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м. Харкова та Харківської обл. який надійшов 16.06.2021 року, останнім інформацію щодо зняття з реєстрації місця проживання вказаного громадянина ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 .
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про їх право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 22.06.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця на адресу відповідача , зазначену в позовній заяві та яка співпадає з місцезнаходженням відповідача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Проте, ухвала суду від 22.06.2021 про відкриття провадження у справі були повернуті поштовим відділенням на адресу суду неврученими з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення, чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Інші дані (адреси), за якими можна встановити місцезнаходження відповідача матеріали справи не містять та суду невідомі.
Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Окрім того згідно п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на адресу, що відповідає місцезнаходженню відповідача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 27.11.2019 у справі 913/879/17, постанові від 21.05.2020 у справі 10/249-10/9, постанові від 15.06.2020 у справі 24/260-23/52-б, постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/18).
При цьому судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.
Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи наведе, господарський суд зазначає, що відповідач не були позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 922/2116/21 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
З огляду на вищевикладене суд констатує, що ним вчинено всі необхідні та можливі заходи з метою встановлення місцезнаходження/місця проживання відповідача та повідомлення про розгляд справи судом.
Суд зазначає, що з урахуванням строків, встановлених статтями 165, 178 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, які також визначені судом в ухвалі від 22.06.2021, відповідач мав подати відзив на позовну заяву.
Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим їм процесуальним правом, передбаченим частиною 1 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідачів 1 та 2 на час розгляду справи до суду також не надходило.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Наразі, від відповідача станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій у відповідності до статті 165 Господарського процесуального кодексу України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи по суті.
З огляду на вищевикладене, відповідач не скористався наданим йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзивів на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.
11 грудня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується витягом зі Статуту (Надалі по тексту «Позивач», «Банк»,
Кредитор», «АТ «Райффайзен Банк Аваль») та Фізичною особою - підприємцем Рудін Віталій Володимирович (Надалі по тексту «Боржник», «Позичальник») було укладено Кредитний договір №011/1647/301039 (Надалі по тексту «Договір»), відповідно до умов якого Банк надає Клієнту можливість використання кредитної лінії з поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, № НОМЕР_2 (1060281300) шляхом здійснення платежів в межах Поточного ліміту з Рахунку у разі відсутності (недостатності) на Рахунку грошових коштів.
Максимальний ліміт Кредиту за Договором складає 100 000 гри. 00 коп. В межах Максимального ліміту встановлюється поточний ліміт. На дату укладання Договору Поточний ліміт Кредиту складає 10 000 гри. 00 коп.
Строк дії Кредиту до 11.12.2017р. включно, протягом всього строку фактичного користування Кредитом Клієнт зобов'язаний сплачувати щомісяця Банку проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 39 % річних. Процентна ставка за недозволеним овердрафтом - 49% річних (Додаток №1 до Договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть | здійснюватись з використанням платіжної картки).
Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору, без укладання додаткових угод до Договору, Кредитор має право подовжити Строк дії Кредиту на 24 календарних місяці. Використання Позичальником за рахунок Кредиту будь-якої суми коштів, розглядається сторонами як згода Позичальника на подовження Строку дії кредиту.
Позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами, комісії згідно умов Договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені Договором (копія Кредитного договору додається).
Перед укладенням та підписанням Кредитного договору, Позичальник 23.11.2015р. звернувся до Банку із Заявою на відкриття поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки (для фізичних осіб-підприємців в рамках продукту «Кредитна картка для підприємців» та Заявою на встановлення кредитного ліміту до поточного рахунку Кредитної картки (для фізичної особи-підприємця).
Пунктом 10.1.7 Сторони погодили, що до укладання Договору Позичальник отримав всю інформацію, передбачену ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та 0 державне регулювання ринків фінансових послуг», зазначена інформація для позичальника є доступною, повною та достатньою для правильного розуміння суті фінансових послуг, що надаються/пропонуються Банком, умови запитуваного кредитування є зрозумілими, відповідають інтересам останнього, є розумними та справедливими, (Копії Заяв додаються).
Відповідно до умов п. 3.2. Кредитного договору Кредитор надав Позичальнику кредит, шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника, відкритого в АТ «Райффайзен Банк Аваль», в межах Поточного ліміту (Копія Виписки по рахунку додається).
Відповідно до висновку ВГС України, наведеному в Постанові від 06.04.2017 року у справі № 905/2009/15, банківські виписки є належними доказами на підтвердження видачі кредиту.
Таким чином, Банк виконав свої зобов'язання, надавши останньому кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами Договору.
Відповідно до умов п. 5.1. Клієнт зобов'язаний протягом дії Договору здійснювати погашення заборгованості у порядку, встановленим Договором, шляхом зарахування на Рахунок щомісячного обов'язкового платежу, розрахованого відповідно до умов п. 5.2. Договору та здійснити повне (остаточне) погашення заборгованості не пізніше Дати закінчення кредитування.
Згідно з п. 5.2. Договору Клієнт зобов'язаний до 10 (десятого) числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою Датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на Рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов'язкового платежу в сумі не менше 15% від залишку заборгованості за Кредитом на Дату розрахунку процентних платежів.
При цьому залишок заборгованості за Кредитом, що береться до розрахунку щомісячного обов'язкового платежу, включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та штрафів за всіма видами заборгованості, зменшену на суму не внесеного Клієнтом щомісячного обов'язкового платежу попередніх місяців.
Відповідно до умов п. 11.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання умов Договору, Правил та Тарифів Сторони несуть відповідальність в порядку, визначеному законодавством України.
Крім того, відповідно до умов ст. 10 Договору, Позичальник засвідчив та гарантував, що:
На момент укладання Договору він має відповідний фінансовий стан і володіє
достатнім рівнем платоспроможності, кредитоспроможності, необхідний для вчасного виконання ним своїх зобов'язань за Договором; на момент укладення Договору не існує і йому невідомі обставини, які можуть негативним чином вплинути на його фінансовий стан, рівень його платоспроможності і кредитоспроможності;
Не існує ніякого відомого Клієнту судового провадження або розслідування/перевірки з боку державних чи інших органів, які можуть суттєво вплинути на фінансовий стан або діяльність Клієнта, обсяг його правоздатності або дієздатності та про які Банк не був попереджений до укладання Договору;
Не існує будь-яких інших поточних або майбутніх зобов'язань, які можуть мати пріоритет над виконанням зобов'язань за Договором;
На момент укладання Договору не існує жодної обставин, передбачених ст. 8 Договору;
До укладання Договору Клієнт отримав всю інформацію в обсязі та в порядку, що передбачені частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Клієнт засвідчує, що зазначена інформація є доступною в місцях обслуговування клієнтів Банку та/або на веб-сторінці Банку в мережі Інтернет, а також є повною та достатньою для правильного розуміння суті фінансових послуг, що надаються Банком за Договором (п, 10.1.8.).
Також, Клієнт засвідчив, що всі ризики, пов'язані з істотною зміною обставин з яких Клієнт виходив при укладанні Договору, Клієнт приймає на себе, і такі обставини не є підставою для зміни або розірвання договору, а також невиконання Клієнтом зобов'язань за ним (п.10.2. Договору).
Підписуючи Договір Клієнт засвідчив, що він до його підписання отримав, повністю ознайомлений та згоден із змістом Договору, Правил страхування, Програми страхування, а також ознайомлений та згоден з передбаченим Договором порядком зміни Правил, становлення Тарифів та лімітів.
Відповідно до п. 12.1. Договору Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами та діє до повного погашення Клієнтом грошових зобов'язань за Договором, якщо інше прямо не передбачено Договором.
Отже, з укладенням Договором у Позичальника виник обов'язок повернути Банку кредит та відсотки за Договором у строки та в розмірах чітко встановлених умовами Договору.
Проте, всупереч вимогам ст. 2, 5 Договору Позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, не здійснював щомісячно погашення кредитної заборгованості.
Так, в силу зазначених вище правових норм, та у зв'язку з невиконанням Позичальником умов Договору, несплатою періодичних платежів на погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, та у відповідності до умов п.п. 8.3, 12.5. Договору Позикодавцем вживались заходи досудового врегулювання спору: на адресу Позичальника 10.02.2021р. було направлено Вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором за вихідним № 114- 43/3/36633 від 09.02.2021р., надавши можливість останньому добровільно врегулювати заборгованість протягом 30 днів.
Вимога була направлена Позичальнику - Рудін В.В., однак, у визначені Кредитором строки не виконана, заборгованість повернуто так і не було .
Станом на 27.01.2021р. заборгованість Позичальника перед Банком за Договором складає: 27 187 грн. 15 коп., яка складається з:
• Заборгованість за дозволеним овердрафтом: 25 000 грн. 00 коп.;
• Заборгованість за Недозволеним овердрафтом: 2 187 грн. 15 коп.;
Враховуючи вказане, позивач звернувся до суду з відповідним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла за Кредитним договором за вихідним № 114- 43/3/36633 від 09.02.2021р. та складається з заборгованості за дозволеним овердрафтом: 25 000 грн. 00 коп., заборгованості за недозволеним овердрафтом: 2 187 грн. 15 коп.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Водночас, згідно ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування .
Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.
Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором .
Частішою 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок .
Частина 2 статті 1050 ЦК України встановлює, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець мас право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України закріплено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Я вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив, та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленої заборгованості за Кредитним договором за вихідним № 114- 43/3/36633 від 09.02.2021р. та складається з заборгованості за дозволеним овердрафтом: 25 000 грн. 00 коп., заборгованості за недозволеним овердрафтом: 2 187 грн. 15 коп.
За таких обставин, перевіривши розрахунки позивача заборгованості за дозволеними та недозволеними овердрафтоми, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за дозволеним овердрафтом: 25 000 грн. 00 коп., заборгованості за недозволеним овердрафтом: 2 187 грн. 15 коп., належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позов задоволено повністю, у відповідності до вимог ст.129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у розмірі 2 270,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд , -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи Рудіна Віталія Володимировича ( АДРЕСА_3 , ІПН: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд.9, код 14305909 ) - заборгованість, яка виникла за Кредитним договором № 011/1647/301039 від 11.12.2015р. у сумі: 27 187 грн. 15 коп., яка складається з:
- Заборгованість за дозволеним овердрафтом: 25 000 грн. 00 коп.;
- Заборгованість за недозволеним овердрафтом: 2 187 грн. 15 коп.;
- Витрати по сплаті судового збору у сумі - 2 270 грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд.9, код 14305909 ).
Відповідач: Фізична особа Рудін Віталій Володимирович ( АДРЕСА_3 , ІПН: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Повне рішення складено "20" липня 2021 р.
Суддя О.О. Присяжнюк