Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"21" липня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/436/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Андрійчук О., за участю секретаря судового засідання Рижого Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"
до відповідача Фізичної особи - підприємця Пруса Романа Валентиновича
про стягнення у сумі 17 743,07 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
У червні 2021 року Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Пруса Романа Валентиновича (відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 30.08.2019, 17 743,07 грн, з яких: 16 192,49 грн - заборгованість за кредитом; 630,58 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 920,00 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Згідно із позовною завою, 30.08.2019 відповідач через систему інтернет-клієнт-банкінгу підписав із використанням електронного цифрового підпису анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ". Відповідно що цієї заяви відповідач приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "Приватбанк" http://privatbank.ua. На підставі укладеного договору позивачем перераховано відповідачу кредитні кошти в розмірі 60 000,00 грн, що підтверджується відповідною випискою. У порушення умов договору та приписів чинного законодавства відповідач не повернув кредитні кошти у встановлений строк та не сплатив у повному обсязі процентів, зокрема, станом на 27.04.2021 заборгованості відповідача становить 17 743,07 грн, з яких 16 192,49 грн - заборгованість за кредитом; 630,58 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 920,00 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, яку позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку
У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 509, 530, 549, 611, 634, 639, 1048 1049, 1054 ЦК України, ст. 173, 174, 193, 216, 230-232 ГК України, Умови та правила надання банківських послуг тощо.
12.07.2021 від позивача надійшли письмові пояснення щодо нарахування процентів за кредитним договором, згідно з якими останні нараховувалися у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, отже, розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами справи.
Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результати їхнього розгляду.
Ухвалою суду від 03.06.2021 позовну заяву АТ КБ "Приватбанк" залишено без руху.
Ухвалою суду від 17.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.07.2021.
29.06.2021 від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.
Ухвалою суду від 05.07.2021 в судовому засіданні оголошено перерву на 21.07.2021.
19.07.2021 від позивача надчійшла заява, в якій останній позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд здійснювати розгляд справи без участі його представника.
Інших заяв та клопотань не надходило.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, оцінивши надані докази, суд установив таке.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
29.08.2019 відповідач через систему інтернет-клієнт-банкінгу підписав із використанням електронного цифрового підпису анкету-заяву про приєднання до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "Приватбанк" http://privatbank.ua.
Згідно із заявою про приєднання істотними умовами кредитного договору є: розмір кредиту становить 60 000,00 грн, строк кредиту - 12 місяців з дати видачі грошових коштів, проценти за користування кредитом: перші шість місяців - 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з сьомого місяця - 1,6% від початкового розміру кредиту (у тому числі при достроковому погашенні кредиту). Проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором - 4% від суми простроченої заборгованості. Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. Сторони узгодили, що графік погашення кредиту (додаток 1 до цієї заяви) є невід'ємною частиною договору. Сторони також погодили, що у разі порушення строку повернення кредиту, визначеного п. 1.3. цієї заяви, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються у розмірі 4% від місяць від простроченої суми заборгованості (п. 1.1.-1.7. заяви). Укладення кредитного договору здійснюється шляхом підписання клієнтом цієї заяви шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису в системі "Приват24 для бізнесу" або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.
Клієнт підтверджує ознайомлення із розділом "1.1. Загальні положення", а також підрозділом "3.2.8. Умов та правил надання кредиту "Кредиту КУБ" Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку за адресою http://privatbank.ua/terms, у редакції, чинній станом на дату підписання цієї заяви.
30.08.2019 на підставі укладеного договору позивачем перераховано відповідачу кредитні кошти в розмірі 60 000,00 грн, що підтверджується випискою з 30.08.2019 по 27.04.2021.
Відповідно до п. 3.2.8.3.1. Умов повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.
У п. 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.3. Умов передбачено, що за користування послугою клієнт сплачує щомісячно протягом всього строку кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно з графіком, визначеним в заяві та тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 3.2.8.6.2.). Сторони узгодили, що в разі: порушення строків погашення заборгованості за кредитом, що зазначені в п.1.5. заяви, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку платежу та/або в разі порушення строку повернення кредиту, визначеного п. 1.3. Заяви, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, в разі настання обставин, передбачених п. 3.2.8.3.1.3. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, визначеного у повідомленні Банку, в разі настання обставин, передбачених п. 3.2.8.6.2., п. 3.2.8.6.6. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, клієнт зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі 4 % в місяць від простроченої суми заборгованості.
Відповідач зобов'язався оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2., повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені договором, у терміни і в сумах, як встановлено в п. 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку (п. 3.2.8.5.2., 3.2.8.5.3. Умов).
Згідно з п. 3.2.8.9.1.- 3.2.8.9.3. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п. 3.2.8.1., 3.2.8.3. цього договору клієнт сплачує процент в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2. Нарахування процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на початковий розмір кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у заяві (п. 3.2.8.3.1).
Пунктом 3.2.8.9.7. Умов передбачено, що розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у терміни, вказані в заяві, кожного місяця, на наступний день після дня отримання клієнтом кредиту або дня погашення чергової частини боргу і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на первісну суму кредиту.
Відповідач взятих на себе зобов'язань належним чином не виконав, у зв'язку з чим за ним станом на 27.04.2021 рахується заборгованість в розмірі 17 743,07 грн, з яких 16 192,49 грн - заборгованість за кредитом; 630,58 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 920,00 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії.
З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли спірні кредитні правовідносини, пов'язані із поверненням суми наданого кредиту, сплати процентів та комісії, регулювання яких здійснюється ЦК України, ГК України, Умов та правил надання банківських послуг.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. 11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Згідно зі ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України).
Приписами ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України унормовано, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 1 ст. 181 ГК України також встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У силу вимог ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України врегульовано, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Отже, зобов'язання з кредитного договору передбачає єдиний обов'язок боржника - повернути кредит у повному розмірі та сплатити проценти за користування кредитом.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У сил вимог ч. 1, 6, 7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються зі ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як установлено судом із фактичних обставин справи, позивачем відповідачу перераховані кредитні кошти в розмірі 60 000,00 грн, які останній повернув частково, розмір боргу становить 16 192,49 грн.
Відповідач розміру боргу, заявленого позивачем до стягнення, не спростував, доказів у підтвердження його часткової чи повної сплати суду не надав, а відтак вимога в цій частині визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Окрім того, за твердженням позивача, відповідач не сплатив процентів за користування кредитом, розмір яких становить 630,58 грн.
Приписами ч. 1 ст. 1050 ЦК України унормовано, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до ст. 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 навела висновок про те, що припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 наведено висновки про те, що відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за ч. 1 ст.1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання. Тобто проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Велика Палата Верховного Суду наголосила, що вона вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Отже, за правомірне користування кредитними коштами (в межах строку дії кредитного договору) стягуються проценти на підставі ч. 1 ст. 1048 ЦК України, а за неправомірне користування кредитними коштами (поза межами строку дії кредитного договору) - на підставі положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Судом установлено, що загальний строк повернення кредиту погоджений сторонами до 30.08.2020, а стосовно щомісячних платежів - також графіком погашення основної суми боргу та процентів за кредитом, тобто до вказаних строків позивач мав право на нарахування процентів в розмірі 1,8%/1,6% річних, а після прострочення - 4 % в місяць (48% річних), як це передбачено п. 1.7. заяви та п. 3.2.8.3.3. Умов.
Згідно з матеріалами справи, позивач здійснив нарахування 48% річних у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України на прострочену заборгованість в розмір 630,58 грн, а, отже, вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Так само стягненню з відповідача підлягають 920,00 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованих згідно з п. 3.2.8.3.2., 3.2.8.9. Умов.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, а, отже, про наявність підстав для задоволення позову.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 270,00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи, що позові задоволено, відтак 2 270,00 грн судового збору покладається на відповідача.
Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
Позов Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Фізичної особи - підприємця Пруса Романа Валентиновича про стягнення 17 743,07 грн задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Пруса Романа Валентиновича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, ідентифікаційний код 14360570) 16 192,49 грн заборгованості за кредитом, 630,58 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість 920,00 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Пруса Романа Валентиновича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, ідентифікаційний код 14360570) 2 270,00 грн судового збору.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, ідентифікаційний код 14360570).
Відповідач: Фізична особа - підприємець Прус Роман Валентинович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне судове рішення складене та підписане 21.07.2021.
Суддя О. Андрійчук