14 липня 2021 року Справа № 915/514/21
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Ткаченка О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК КНОУ УКРАЇНА", 61060, м. Харків, вул. Олімпійська, 10-Б, офіс 3-8, ЄДРПОУ 38159948, e-mail: info@tekknow.com.ua
до відповідача: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", 55000, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, промзона, код ЄДРПОУ 20915546, e-mail: office@sunpp.atom.gov.ua.
про: стягнення заборгованості за договором на постачання товару №53-123-01-20-06610 від 26.11.2020 у розмірі 618000,00 грн, -
За участю секретаря судового засідання Сулейманової С.М.
Представники:
від позивача: Грінцов О.В.
від відповідача: Свернюк С.П.
СУТЬ СПОРУ: 19.04.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК КНОУ УКРАЇНА" "ТЕК КНОУ УКРАЇНА" за допомогою системи "Електронний суд" до Господарського суду Миколаївської області надійшла позовна заява про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" заборгованості за договором на постачання товару №53-123-01-20-06610 від 26.11.2020 у розмірі 618000,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати за поставлений згідно договору №53-123-01-20-06610 від 26.11.2020 №53-123-01-20-06610 від 26.11.2020 товар.
Ухвалою суду від 26.04.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено у судовому засіданні 25.05.2021 об 11:30, а також з-поміж іншого запропоновано відповідачу в 10-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами.
Від відповідача 20.05.2021 до суду надійшов відзив, за змістом якого він визнає наявність основної заборгованості у розмірі 618 000,00 грн.
Відповідач вказує, що за умовами п. 2.2 договору передбачено здійснення оплати протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ, згідно специфікації № 1 (Додаток до договору №1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 5.1 договору. Зокрема, відповідач вказує, що відповідно до накладної від 22.12.2020 № 80 дата проходження вхідного контролю (згідно п. 5.1. договору) - 13.01.2021. Враховуючи фактичні дати виконання п.п. 3.2, 5.1 договору, відповідач вважає, що відлік 45 робочих днів для визначення граничного терміну оплати поставленого товару починається з 13.01.2021 та закінчується 17.03.2021. А тому з 18.03.2021 відповідач припустився порушення 45-денного строку оплати.
Також відповідачем 20.05.2021 до суду подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до 1000,00 грн.
21.05.2021 від позивача до суду надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності позивача, а також клопотання про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 19500,00 грн.
Ухвалою суду від 25.05.2021р. розгляд справи було відкладено на 25.06.2021р. о 10:00.
Проте судове засідання у справі № 915/514/21, призначене на 25.06.2021 о 10:00, не відбулось у зв'язку з перебуванням головуючого у справі судді Ткаченка О.В. у нарадчій кімнаті у судовому процесі щодо розгляду справи № 915/86/14.
З огляду на викладене, ухвалою суду від 28.05.2021 учасників справи було повідомлено, що розгляд справи №915/514/21 відбудеться у судовому засіданні 14 липня 2021 року о 09:30.
Представник позивача у судовому засіданні 14.07.2021 підтримав заявлені вимоги у повному обсязі та наполягав, що, враховуючи фактичні дати виконання позивачем зобов'язань за п.п. 3.2, 5.1 договору, відлік 45 робочих днів для визначення граничного терміну оплати поставленого товару починається з 06.01.2021 та закінчується 10.03.2021. А тому з 11.03.2021 відповідач припустився порушення 45-денного строку оплати.
Представник відповідача у судовому засіданні 14.07.2021 зазначив, що враховуючи фактичну дату виконання п.п. 5.1 договору - дату проходження вхідного контролю 13.01.2021 згідно ярлику на гідну продукцію (а.с. 47), відлік 45 робочих днів для визначення граничного терміну оплати поставленого товару починається з 13.01.2021 та закінчується 17.03.2021. А тому з 18.03.2021 відповідач припустився порушення 45-денного строку оплати.
14.07.2021 за результатами розгляду справи, судом на підставі ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України після виходу з нарадчої кімнати було підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази, суд встановив наступне.
26.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕК КНОУ УКРАЇНА", як постачальником, та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція", як покупцем, було укладено договір №53-123-01-20-06610 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язався передати покупцю, а покупець зобов'язався прийняти і сплатити товар - код СРV 38410000-2 по ДК 021:2015 - Лічильні прилади (Випромінювач «чорне тіло») (далі - Товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у Специфікації №1 (Додаток до договору №1), загальною вартістю товару, яка є твердою та складає 618000,00 грн, в т.ч. ПДВ (п.п.1.1, 2.1 Договору).
Відповідно до п.2.2 Договору, за даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання товару згідно специфікації №1, та виконання постачальником умов п.п.3.2, 5.1 цього договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.
Пунктом 3.2 Договору передбачено, що з товаром постачальник надає покупцю:
- видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно (для платників ПДВ);
- електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про довірчі послуги» у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН;
- документ, підтверджуючий якість товару (паспорт або формуляр або сертифікат якості або інше, настанова з експлуатації);
- сертифікат або свідоцтво про калібрування виданий організацією, яка має право на виконання вказаних робіт в Україні.
Пунктом 3.3 Договору визначено, що датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.
Згідно п.5.1 Договору приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкцій П-6 "Про порядок приймання продукції по кількості" і П-7 "Про порядок приймання продукції по якості", СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС".
На виконання умов договору №53-123-01-20-06610 від 26 листопада 2020 року та специфікації № 1, яка є додатком № 1 до договору, ТОВ "ТЕК КНОУ УКРАЇНА" поставило ДП «НАЕК «Енергоатом» ВП «Южно-Українська АЕС» товар на суму 618000,00 грн відповідно до видаткової накладної № 80 від 22.12.2020, на якій ВП «Складське господарство» Южноукраінське відділення ДП «НАЕК «Енергоатом» зроблено відповідну відмітку про отримання 28.12.2020.
Як стверджує відповідач та не заперечує позивач, податкова накладна у Єдиному реєстрі податкових накладних була зареєстрована 06.01.2021, що підтверджується обома сторонами у справі.
Відповідач станом на день звернення до суду з позовом свої зобов'язання за договором не виконав, розрахунок за поставлений товар на суму 618000,00 грн не здійснив.
Крім того, суд зауважує, що ні в заявах по суті справи, ні в судових засіданнях відповідач не заперечував щодо наявності та розміру основної заборгованості у спірних правовідносинах у розмірі 618000,00 грн.
Проаналізувавши викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з позивачем за поставлений за Договором №53-123-01-20-06610 від 26 листопада 2020 року товар, в зв'язку з чим товариство цілком правомірно звернулося до господарського суду з відповідним позовом про стягнення існуючої заборгованості.
Встановивши обставини справи, господарський суд зауважує наступне.
На підставі ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як встановлено ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Щодо заявленого позивачем клопотання про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 19500,00 грн суд відзначає наступне.
Відповідно до положень ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За частинами 3, 4 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
Так, позивачем до позовної заяви додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат позивача, який складається з судового збору за подання позову у сумі 9270,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу пов'язаних з розглядом справи, у тому числі 13500,00 грн - понесені витрати та 16000,00 грн - очікувані.
21.05.2021 від позивача до суду надійшла заява б/н від 21.05.2021, в якій останній просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у загальній сумі 19500,00 грн.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в матеріалах справи наявні копії наступних документів:
1. Копія договору № 352 про надання правової допомоги від 08.08.2020.
2. Копія додаткової угоди від 09.04.2021 до договору № 352 про надання правової допомоги від 08.08.2020.
3. Копія платіжного доручення від 14.04.2021 про сплату правової допомоги у сумі 13500,00 грн.
4. Копія додаткової угоди від 20.05.2021 до договору № 352 про надання правової допомоги від 08.08.2020.
5. Копія платіжного доручення від 21.05.2021 про сплату правової допомоги у сумі 6000,00 грн.
Судом встановлено, що представником позивача в Господарському суді Миколаївської області був адвокат Грінцов Олександр Володимирович, відомості про якого розміщені в Єдиному реєстрі адвокатів України, який діяв на підставі довіреності від09.04.21
Згідно відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України адресою робочого місця адвоката Грінцова О.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 803 від 07.10.2010) зазначено місто Харків.
Договором №352 про надання правової допомоги від 08.08.2020, укладеним між позивачем та адвокатським об'єднанням «Центр захисту права», для надання юридичної допомоги позивачу призначено адвоката Грінцова Олександра Володимировича, а також зазначено про можливість залучення інших адвокатів. (п. 4.3. договору)
За умовами п.п. 6.1. договору юридичну допомогу, що надається адвокатським об'єднанням, клієнт оплачує в гривнях, в розмірі, погодженому між сторонами, відповідних розрахунок відображається у акті виконаних робіт та/або у додатковій угоді або у рахунку на оплату юридичних послуг.
За змістом п.п. 6.2. договору сторонами погоджено, що якщо інше не передбачено умовами договору та додатками, юридичні послуги оплачуються клієнтом з розрахунку 2000,00 грн за одну годину роботи адвоката.
Згідно укладеної додаткової угоди від 09.04.2021 до договору № 352 про надання правової допомоги від 08.08.2020 сторонами на виконання умов п.п. 6.1. договору та з метою обрахування розміру витрат на правничу допомогу було погоджено специфікацію № 352-С, згідно якої встановлено загальний обсяг юридичних послуг з надання професійної правничої допомоги у сумі 13500,00 грн, виходячи з розрахунку 1500,00 грн за 1 годину та кількості витраченого часу - 9 годин, та з визначенням найменувань наданих послуг.
Судом встановлено, що згідно наданого платіжного доручення №1714 від 14.04.2021 позивачем перераховано в рахунок оплати правової допомоги грошові кошти у розмірі 13500,00 грн.
Також згідно укладеної додаткової угоди від 20.05.2021 до договору № 352 про надання правової допомоги від 08.08.2020 сторонами на виконання умов п.п. 6.1. договору та з метою обрахування розміру витрат на правничу допомогу було погоджено специфікацію № 352/2-С, згідно якої встановлено загальний обсяг юридичних послуг з надання професійної правничої допомоги у сумі 19500,00 грн (з урахуванням зазначених раніше та вже понесених 13500,00 грн), виходячи з розрахунку 1500,00 грн за 1 годину та кількості витраченого часу - 13 годин, та з визначенням найменувань наданих послуг.
Судом встановлено, що згідно наданого платіжного доручення №1779 від 21.05.2021 позивачем перераховано в рахунок оплати правової допомоги грошові кошти у розмірі 6000,00 грн.
Таким чином загальний розмір понесених позивачем витрат на оплату правової допомоги склав 19500,00 грн.
Судом приймається до уваги, що згідно ст.16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12) ч.3 ст.2 ГПК України).
У постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, прийнятій об'єднаною палатою Касаційного господарського суду, викладено висновок, що практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №920/13/19 наголосив, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Враховуючи встановлені обставини та дослідивши надані докази, суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 19500,0 грн є обґрунтованими, матеріалами справи підтвердженими, а тому підлягають стягненню з відповідача.
Розглянувши подане відповідачем клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги до 1000,00 грн, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Так, звертаючись з даним клопотанням відповідач вказав, що позивачем не вказано, яка дійсна вартість години роботи адвоката, що не відповідає обставинам справи, оскільки, як встановлено судом вище, за умовами укладеного договору №352 про надання правової допомоги від 08.08.2020 та додаткових угод до нього сторонами погоджено вартість години роботи адвоката у розмірі 1500,00 грн.
В обгрунтування розміру судових витрат на професійну правничу допомогу з метою порівняння з ринковими цінами адвокатських послуг позивач посилається на рішення Ради адвокатів Харківської області № 17 від 21.03.2018, згідно якого затверджено рекомендовані (мінімальні) ставки адвокатського гонорару. Зокрема, рекомендованими ставками у справах по ГПК є: складання позовної заяви - від 4000,00 грн, участь у судовому розгляді справи - від 16000,00 грн + 2000,00 грн за судове засідання, гонорар за прийняття рішення на користь клієнта - від 5%. З огляду на наведене без врахування складності справи та витраченого часу за підрахунками позивача мінімальний гонорар у даній справі повинен складати: 4000,00 + 16000,00 +30900,00=50900,00 грн.
Розглянувши зазначені ставки щодо вартості адвокатських послуг, як довідкові, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем розмір 19500,00 грн витрат на правничу допомогу є співмірним до позовних вимог, обгрунтованим та реальним.
Крім того в обґрунтування поданого клопотання про зменшення суми витрат на оплату правової допомоги відповідач вважає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, а саме доказів на підтвердження виконаних послуг, перелік складових наданих послуг, розрахунок вартості складових наданих відповідних послуг.
Суд відзначає, що зазначені твердження також спростовуються матеріалами справи та встановленими вище обставинами.
Згідно ст. 129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 231, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, ідент.код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ; ЄДРПОУ 20915546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК КНОУ УКРАЇНА" (61060, м. Харків, вул. Олімпійська, 10-Б, офіс 3-8, ЄДРПОУ 38159948) заборгованість за поставлений товар у сумі 618000,00 грн, 9270,00 грн витрат по сплаті судового збору та 19500,00 грн витрат на оплату правничої допомоги.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне судове рішення складено 21.07.2021.
Суддя О.В. Ткаченко