79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
14.07.2021 справа № 914/1469/21
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Приватного підприємства «Система Оптимум», м.Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б. Фрут», м.Городок, Львівська область
про стягнення 117 513,75 грн.
За участю представників:
від позивача: Мацепура В.С. - адвокат (ордер на надання правової допомоги серія ВС №1076417 від 19.05.2021; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №415 від 16.12.2005);
від відповідача: не з'явився.
Процес.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «Система Оптимум» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б. Фрут» про стягнення 117 513,75 грн заборгованості, з яких 109 571,40 грн основний борг, 1 621,52 грн три проценти річних, 6 320,83 грн інфляційні втрати.
Ухвалою від 01.06.2021 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначити на 23.06.2021.
Протокольною ухвалою від 23.06.2021 суд відклав розгляд справи на 14.07.2021, відсутньому в судовому засіданні відповідачу, суд в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України, надіслав ухвалу-повідомлення про дату та час наступного судового засідання.
14.07.2021 представником позивача подано до канцелярії суду заяву (вх.№16373/21), в якій просить долучити до матеріалів справи наступні документи: копію претензії №4 за вих.№22 від 09.03.2021; копію акту звірки з контрагентом ТзОВ «Т.Б. Фрут» за 01.01.2020 - 05.03.2021; копії доказів надіслання вказаної претензії та акту на адресу відповідача.
Крім того, представником позивача подано до канцелярії суду клопотання (вх.№16318/21), в якому просить долучити до матеріалів справи копії документів, що підтверджують витрати позивача на правову допомогу, а саме: копію рахунку №02/01-2-02 від 24.06.2021 на суму 1 843,00 грн; копію платіжного доручення №4225 від 25.06.2021 на суму 3 632,00 грн; копію акту виконаних робіт №02/01-2-01 від 24.06.2021 на суму 10 923,00 грн; докази направлення копії вказаного клопотання та долучених документів відповідачу.
Представник позивача в судове засідання 14.07.2021 для розгляду справи по суті з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання 14.07.2021 для розгляду справи по суті не забезпечив. Станом на 14.07.2021 заяви клопотання від відповідача до суду не надходили. Відзив, заяви, клопотання не подавав. Явка представника відповідача в судове засідання 14.07.2021 не визнавалась обов'язковою.
Ухвала-повідомлення від 23.06.2021 про надсилалась відповідачу на адресу вказану позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: 81500, Львівська область, Городоцький район, м.Городок, вул.Артищівська, буд. 9, корпус 1.
Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства «Укрпошта» поштове відправлення 25.06.2021 відправлено до точки видачі/доставки (місце виконання операції - м.Городок, індекс - 81500). 29.06.2021 року поштове відправлення за номером 7901413985156 вручене адресату - відповідачу.
Відповідно до частини 1, частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Суд, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, не вважає відсутність представника відповідача у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті.
Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.
Відзив у встановлений судом строк відповідачем не подано.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 14.07.2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору та правова позиція сторін.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем 19.09.2019 р. укладено договір поставки №К/2019, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару повністю не виконав, внаслідок чого згідно розрахунків позивача станом на момент подання позовної заяви у відповідача існує заборгованість в сумі 109 571,63 грн по оплаті основного боргу. У зв'язку з порушенням строків оплати позивач нарахував три проценти річних в сумі 1 621,52 грн, інфляційні втрати в сумі 6 320,83 грн.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 117 513,75 грн заборгованості, з яких 109 571,40 грн основний борг, 1 621,52 грн три проценти річних, 6 320,83 грн інфляційні втрати.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.
Обставини встановлені судом.
19.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Т.Б. ФРУТ», в особі директора Кудіна О.А., який діє на підставі Статуту (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - покупець) та Приватним підприємством «Система Оптимум», в особі директора Маєвського А.В., який діє на підставі Статуту (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - постачальник) було укладено договір поставки №К/2019, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість.
Відповідно до п. 1.2. договору найменування, одиниця вимірювання, ціна та кількість товару, шо постачається, зазначаються у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно п. п. 2.1.-2.2. договору сторони погодили, що ціна за одиницю та загальна вартість товару, що постачається, зазначаються у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. Загальна вартість цього договору складається з сум усіх поставок товару, шо були здійснені по даному договору та зазначені у рахунках на оплату і видаткових накладних, за якими покупець отримав товар від постачальника.
Відповідно до п. п. 2.3.-2.5. договору покупець здійснює оплату за товар на підставі виставленого рахунку на умовах повної чи часткової передоплати або на умовах відстрочки платежу на термін не більше 30календарних днів з моменту поставки товару. Покупець має право затримати оплату за поставлений товар щодо якого постачальником не надано оригіналів належним чином оформлених видаткових накладних та рахунків-фактур до моменту їх отримання. При цьому будь-яка відповідальність до покупця за порушення строків оплати не застосовується. Оплата за товар здійснюється у національній валюті України - гривня, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Датою оплати вважається день зарахування перерахованих коштів на поточний рахунок постачальника.
Згідно п. 3.1. договору поставка здійснюється постачальником на підставі замовлення, наданого покупцем, у якому зазначається асортимент, кількість та дата передачі товару. Прийняття та узгодження замовлення здійснюється через електронний, факсимільний чи телефонний зв'язок. Транспортні витрати, пов'язані з доставкою товару від постачальника до покупця, оплачуються за домовленістю сторін покупцем або постачальником.
Пунктом 7.1. договору сторони погодили, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
У період з 05.10.2020 по 08.12.2020 Приватне підприємство «Система Оптимум» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Т.Б. ФРУТ», згідно договору поставки №К/2019 від 19.09.2019, товар на загальну суму 259 571,40 грн, згідно видаткових накладних:
- РН-5380 від 05.10.2020 на суму 40 608,00 грн;
- РН-5536 від 13.10.2020 на суму 47 700,00 грн;
- РН-5607 від 16.10.2020 на суму 15 900,00 грн;
- РН-5897 від 29.10.2020 на суму 30 000,00 грн;
- РН-6159 від 11.11.2020 на суму 15 884,10 грн;
- РН-6228 від 13.11.2020 на суму 24 471,90 грн;
- РН-6231 від 16.11.2020 на суму 23 567,40 грн;
- РН-6515 від 30.11.2020 на суму 31 500,00 грн;
- РН-6707 від 08.12.2020 на суму 14 040,00 грн;
- РН-6711 від 08.12.2020 на суму 15 900,00 грн.
Товар прийнято без жодних зауважень щодо кількості та якості.
Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату на загальну суму 259 571,40 грн:
- СФ-13779 від 05.10.2020 на суму 40 608,00 грн (по видатковій накладній - РН-5380 від 05.10.2020);
- СФ-14169 від 12.10.2020 на суму 63 600,00 грн (по видатковим накладним - РН-5536 від 13.10.2020 та РН-5607 від 16.10.2020);
- СФ-15075 від 29.10.2020 на суму 30 000,00 грн (по видатковій накладній - РН-5897 від 29.10.2020);
- СФ-15699 від 10.11.2020 на суму 15 884,10 грн (по видатковій накладній - РН-6159 від 11.11.2020);
- СФ-15849 від 13.11.2020 на суму 48 039,30 грн (по видатковим накладним - РН-6228 від 13.11.2020 та РН-6231 від 16.11.2020);
- СФ-16659 від 30.11.2020 на суму 31 500,00 грн (по видатковій накладній - РН-6515 від 30.11.2020);
- СФ-16798 від 01.12.2020 на суму 14 040,00 грн (по видатковій накладній - РН-6707 від 08.12.2020);
- СФ-17160 від 07.12.2020 на суму 15 900,00 грн (по видатковій накладній - РН-6711 від 08.12.2020).
Відповідач взятих на себе зобов'язань з оплати за поставлений товар за договором поставки №К/2019 від 19.09.2019 згідно вищенаведених видаткових накладних та рахунків-фактур на оплату, у встановлений строк повністю не виконав, внаслідок чого, станом на момент подання позовної заяви у відповідача утворилась заборгованість на загальну суму 109 571,40 грн. В підтвердження часткових оплат по вищенаведеним видатковим накладним та рахункам-фактурам позивачем долучено банківську виписку по особовому рахунку позивача за 15.01.2021.
У зв'язку з порушенням строків оплати за поставлений товар по договору поставки №К/2019 від 19.09.2019 позивач 10.03.2021 звертався до відповідача з претензію за вих.№22 від 09.03.2021, в якій просив перерахувати суму боргу 109 571,40 грн. Крім того, у претензії позивач повідомляв відповідача про надсилання йому двох примірників актів звірки взаєморозрахунків, які просив підписати, завірити печаткою та один примірник акта повернути позивачу.
Факт надсилання вказаної претензії підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення №7903406323370 від 10.03.2021 та фіскальним чеком №0270684 0197336 від 10.03.2021.
Проте, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
У зв'язку з порушенням строків оплати вартості поставленого товару, позивач нарахував відповідачу 1 621,52 грн три проценти річних, 6 320,83 грн інфляційні втрати.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо оплати за поставлений товар, позивач просить стягнути з відповідача 117 513,75 грн заборгованості, з яких 109 571,40 грн основний борг, 1 621,52 грн три проценти річних, 6 320,83 грн інфляційні втрати.
Висновки суду.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір поставки №К/2019 від 19.09.2019 р.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Факт поставки позивачем товару підтверджується видатковими накладними на загальну суму 259 571,40 грн, а саме:
- РН-5380 від 05.10.2020 на суму 40 608,00 грн;
- РН-5536 від 13.10.2020 на суму 47 700,00 грн;
- РН-5607 від 16.10.2020 на суму 15 900,00 грн;
- РН-5897 від 29.10.2020 на суму 30 000,00 грн;
- РН-6159 від 11.11.2020 на суму 15 884,10 грн;
- РН-6228 від 13.11.2020 на суму 24 471,90 грн;
- РН-6231 від 16.11.2020 на суму 23 567,40 грн;
- РН-6515 від 30.11.2020 на суму 31 500,00 грн;
- РН-6707 від 08.12.2020 на суму 14 040,00 грн;
- РН-6711 від 08.12.2020 на суму 15 900,00 грн, які підписані та скріплені печатками сторін у справі.
Товар прийнято без жодних зауважень щодо кількості та якості.
Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату на загальну суму 259 571,40 грн:
- СФ-13779 від 05.10.2020 на суму 40 608,00 грн (по видатковій накладній - РН-5380 від 05.10.2020);
- СФ-14169 від 12.10.2020 на суму 63 600,00 грн (по видатковим накладним - РН-5536 від 13.10.2020 та РН-5607 від 16.10.2020);
- СФ-15075 від 29.10.2020 на суму 30 000,00 грн (по видатковій накладній - РН-5897 від 29.10.2020);
- СФ-15699 від 10.11.2020 на суму 15 884,10 грн (по видатковій накладній - РН-6159 від 11.11.2020);
- СФ-15849 від 13.11.2020 на суму 48 039,30 грн (по видатковим накладним - РН-6228 від 13.11.2020 та РН-6231 від 16.11.2020);
- СФ-16659 від 30.11.2020 на суму 31 500,00 грн (по видатковій накладній - РН-6515 від 30.11.2020);
- СФ-16798 від 01.12.2020 на суму 14 040,00 грн (по видатковій накладній - РН-6707 від 08.12.2020);
- СФ-17160 від 07.12.2020 на суму 15 900,00 грн (по видатковій накладній - РН-6711 від 08.12.2020).
Факт часткових оплат по вищенаведеним видатковим накладним та рахункам-фактурам на загальну суму 150 000,00 грн підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача за 15.01.2021.
У відповідача існує заборгованість з оплати основного боргу за поставлений товар по договору №К/2019 від 19.09.2019 згідно вищенаведених видаткових накладних на загальну суму 109 571,40 грн.
Відповідач станом на момент прийняття рішення (14.07.2021) доказів сплати заборгованості на загальну суму 109 571,40 грн не надав, наявності заборгованості у розмірі 109 571,40 грн не спростовував, власного контррозрахунку не надав, доказів погашення заборгованості до матеріалів справи не долучив, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду, відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.
У відповідності із статтею193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 109 571,40 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо нарахованих позивачем трьох процентів річних, інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, та встановив, що позивачем три проценти річних в сумі 1 621,52 грн та інфляційні втрати в сумі 6 320,83 грн нараховані правильно, отже вони підлягають стягненню.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення позовних вимог. До задоволення підлягає 109 571,40 грн основного боргу, 1 621,52 грн три проценти річних, 6 320,83 грн інфляційних втрат.
Судові витрати.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2 270,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3737 від 14.05.2021.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270,00 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.
Керуючись статтями 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, частиною 9 статті 165, статтями 236-238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б. ФРУТ» (81500, Львівська область, Городоцький район, м.Городок, вул.Артищівська, буд. 9, корпус 1; ідентифікаційний код 41179849) на користь Приватного підприємства «Система Оптимум» (79066, м.Львів, вул.Ґрунтова, буд.1; ідентифікаційний код 35774875) 109 571,40 грн основного боргу, 1 621,52 грн три проценти річних, 6 320,83 грн інфляційних втрат та 2 270,00 грн судового збору.
3. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Повне рішення
складено 19.07.2021
Суддя Ю.О. Сухович