ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.07.2021Справа № 910/142/21
Головуючий суддя - Бондаренко-Легких Г. П.
за участю секретаря - Степов'юк С. О.
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи
За позовом Державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" (02002, м. Київ, вул. М. Раскової (вул. Євгена Сверстюка), 23; ідентифікаційний код: 33298371)
До Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУД-ПЛЮС" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 10; ідентифікаційний код: 36590344)
Про стягнення заборгованості у розмірі 3660669, 52 грн.
За участі представників сторін:
Від позивача Терещенко С.В., директор юридичного департаменту самопредставництво (наказ № 222-К від 28.12.2018, посадова інструкція);
Прокопчук І.О., юрисконсульт, самопредставнцтво (наказ № 301-К від 14.12.2020, посадова інструкція)
Від відповідача не прибув
Державне публічне акціонерне товариство "Будівельна компанія "Укрбуд" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУД-ПЛЮС" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором підряду №28-09-2017 від 28.09.2017 (надалі - Договір) у розмірі 3660 669, 52 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором в частині оплати вартості виконаних робіт в порядку, встановленому п. 7.3. Договору. У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 3660669, 52 грн, з яких: 3018161, 31 грн- сума основного боргу; 425489, 34 грн - пені; 122411, 20 грн інфляційних втрат і 84607, 47 грн 3 % річних. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, що складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи покласти на відповідача.
Суд залишив позовну заяву без руху, надав позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків з моменту отримання ухвали, про що постановив ухвалу від 13.01.21
28.01.2021 від позивача надійшла заява про усунення недоліків поданої позовної заяви, позивачем усунуто недоліки, визначені ухвалою від 13.01.2021 про залишення позовної заяви без руху.
01.02.2021 Суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи № 910/142/21 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання у справі на 02.03.2021.
Конверт з ухвалою суду від 01.02.2021 року, скерований на адресу відповідача, зазначену в ЄДРПОУ (а саме 01011, м. Київ, вул. Рибальська, 10) повернувся на адресу від 21.02.2021 року з приміткою, що адресат відмовився від прийняття та за закінченням встановленого строку на зберігання.
Ухвала про відкриття провадження у справі була доступна для вільного перегляду в Єдиному державному реєстрі судових рішень з 02.02.2021 року.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, подану позивачем позовну заяву жодним чином не спростував, правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, не скористався.
Ухвалою суду від 02.03.2021 року розгляд справи в підготовчому судовому засіданні було відкладено на 08.04.2021 року об 11:30, проте ухала, направлена на адресу відповідача, повернулася до суду з приміткою про відсутність адресата за зазначеною адресою 12.03.2021 року.
В судове засідання, призначене на 08.04.2021 року представники сторін не прибули, а суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті справи на 18.05.2021 року, про що повідомив представників сторін ухвалою-викликами.
17.05.2021 року від позивача надійшло повідомлення про зміну відповідачем адреси реєстрації, про що надано відповідний витяг з ЄДРПОУ, відповідно до якого адресою реєстрації відповідача є м. Київ, вул. Івана Мазепи, 4/6.
В судовому засіданні 18.05.2021 року судом було заслухано вступне слово позивача у справі та відкладено розгляду справи по сті на 15.06.2021 року для повідомлення відповідача про розгляд справи по суті за новою адресою місця реєстрації.
Розгляд справи по суті з 15.06.2021 року було відкладено на 06.07.2021 року для повідомлення відповідача за адресою реєстрації: м. Київ, вул. Івана Мазепи, 4/6,Ю проте конверт з ухвалою суду повернувся до суду 29.06.2021 року з приміткою, що відповідач за цією адресою не зареєстрований.
Таким чином, суд вчинив вся залежні від нього дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи. Відповідальність за знаходження за вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресою лежить на відповідній юридичній та фізичній особі.
Ухвали про відкриття провадження та про відкладення розгляду справи як в підготовчому засіданні, так і при розгляді справи по суті були доступні для вільного перегляду в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши вступне слово позивача, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та дослідивши в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, Суд -
I. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).
28.09.2017 між Державним публічним акціонерним товариством "Будівельна компанія "Укрбуд" (далі - підрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУД-ПЛЮС" (далі - замовник, відповідач) було укладено договір підряду № 28-09-2017 відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами та засобами, при необхідності, силами залучених субпідрядних організацій виконати і здати замовнику у встановлений договором строк роботи з виготовлення та установки металопластикових віконних блоків, дверей, віконних блоків лоджій на об'єкті замовника «Будівництво багатофункціонального комплексу з приміщеннями громадського та житлового призначення на перетині проспектів Броварського та Визволителів у Дніпровському районі м. Києва» (надалі - роботи) відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації (надалі - ПКД) та договірної ціни.
Ціна договору визначається згідно з договірною ціною (додаток №1 до договору) та складає без ПДВ 2 567 611,75 грн, крім того ПДВ (20%) - 513 522,35 грн, а разом з ПДВ - 3 081 134,10 грн. Договірна ціна за цим договором є динамічною та може уточнюватись сторонами в ході виконання робіт (п.2.1., 2.2. договору).
Відповідно до п.п.3.1., 3.2. договору, початок робіт - протягом 5-ти календарних днів з дати підписання договору. Закінчення виконання робіт: 28 лютого 2018 року.
Згідно з п.3.3. договору роботи вважаються повністю виконаними (100%) після їх передачі підряднику та підписання сторонами акту виконаних робіт в установленому договором та чинним законодавством України порядку.
Відповідно до п.п.4.2.8. та 4.2.10. договору замовник має право: відмовитися від виконання договору, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором, стає неможливим. Ініціювати внесення змін у договір та/або відмовитися від договору в односторонньому порядку за умови істотних порушень підрядником умов договору. Під істотними порушеннями в договорі розуміється, зокрема одна із наступних обставин:
- прострочення підрядником виконання робіт по об'єкту на строк понад десять робочих днів;
- порушення правил з охорони праці більше двох разів і зафіксоване приписами служби з охорони праці замовника;
- порушення правил з охорони праці підрядником призвело до нещасного випадку;
- виконання підрядником робіт по об'єкту з відхиленням від проектної документації.
Згідно із розділом 7 договору розрахунки за ним здійснюються в наступному порядку:
7.1. для реалізації договору підрядник забезпечує 100% фінансування усіх видів робіт та матеріалів, передбачених ПКД та додатками до цього договору. Замовник залишає за собою право надавати підряднику аванси (попередню оплату) для придбання матеріалів, конструкцій, виробів та обладнання, необхідних для виконання цього договору.
7.3. розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом 10 банківських днів після підписання сторонами форми №КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та форми №КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат»;
7.4. остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником не пізніше 30 календарних днів після підписання останнього акту приймання виконаних робіт.
Пунктом 8.1. договору передбачено, що передача виконаних робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється сторонами актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3), які складаються підрядником та надаються на оформлення та підписання замовнику (кошторисний відділ) до 25 числа звітного місяця з наданням підтверджуючих документів (копій) вартості матеріалів та результатів та ресурсів, необхідною виконавчої документацію.
Протягом 5 календарних днів з моменту закінчення робіт підрядник передає замовнику наступну документацію: акт приймання виконаних робіт по формі КБ-2в, довідку про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 та ін. Передача-приймання виконаних робіт у відповідності до договору оформляється сторонами шляхом підписання акту приймання виконаних робіт по формі КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 протягом п'ятнадцяти календарних днів з моменту закінчення робіт та дати надання підрядником вказаних актів замовнику на підпис. У випадку мотивованої відмови замовника від приймання робіт внаслідок наявності недоліків, або дефектів у роботі, замовник письмо повідомляє про це підрядника з переліком необхідних доопрацювань і термінів їх виконання, про що сторонами складається дефектний акт із зазначенням терміну усунення недоліків (п.п.8.2., 8.3. договору).
Згідно з п.8.5. договору право власності на закінчені роботи переходить до замовника з моменту підписання акту приймання виконаних робіт.
Відповідно до п.10.5. договору за порушення термінів оплати згідно з умовами договору, замовник виплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на час розрахунку, від суми заборгованості кожен день прострочення.
Пунктом 11.5. договору передбачено, що замовник має право розірвати договір шляхом направлення письмового повідомлення підряднику про розірвання договору. В такому випадку договір вважається розірваним з дати направлення повідомлення замовником, що підтверджується поштовим штемпелем.
Згідно із п.13.4. договору він вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 28 лютого 2018 року, в частині гарантійних строків - до їх закінчення. Строк дії даного договору може бути продовжений за згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди до договору.
22.02.2018 додатковою угодою №1 до договору сторонами погоджено виконання додаткового обсягу робіт та збільшено ціну договору до 16 333 562,33 грн, крім того ПДВ (20%) - 266 712,47 грн, а разом з ПДВ - 19 600 274,80 грн.
Окрім того, викладено пункт 3.2. договору в наступній редакції: « 3.2. закінчення виконання робіт: 31 травня 2019 року». В пункті 13.4. договору слова «до 28 лютого 2018 року» змінено словами «до 31 грудня 2019 року».
31.05.2019 додатковою угодою №2 до договору сторонами погоджено виконання додаткового обсягу робіт та збільшено ціну договору до 35 653 552,07 грн, крім того ПДВ (20%) - 7 130 710,41 грн, а разом з ПДВ - 42 784 262,48 грн.
Також, викладено пункт 3.2. договору в наступній редакції: « 3.2. закінчення виконання робіт: 31 грудня 2019 року».
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору підрядником були виконані та передані, а замовником прийняті роботи у період з червня 2018 року по грудень 2019 року загальною вартістю 32523461,31 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формами КБ-2 та КБ-3.
На виконання умов договору відповідачем в рахунок оплати робіт за договором підряду частково було сплачені позивачу, в тому числі авансовими платежами, кошти в сумі 29 505 300,00 грн., що підтверджується банківськими виписками за 24.01.2018, 01.02.2018, 07.02.2018, 05.03.2018, 19.03.2018, 13.04.2018 19.04.2018, 24.04.2018, 31.07.2018, 13.08.2018, 04.09.2018, 08.11.2018,17.01.2019, 22.01.2019, 29.01.2019, 12.02.201, 26.02.2019, 05.03.2019, 08.03.2019, 23 04.2019, 15.05.2019, 27.05.2019, 11.06.2019, 08.07.2019, 15.07.2019, 29.07.2019, 13.09.2019.
Судом встановлено, що відповідач заборгував позивачу за договором підряду 3018161,31 грн, з розрахунку (32 523 461,31 грн /надані послуги/ - 29 505 300,00 грн/ здійснена оплата/).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про порушення відповідачем встановлених строків оплати робіт на суму 3 018 161,31 грн, відповідно до п. 7.4 договору, які мали бути сплачені не пізніше 30 календарних днів після підписання акту приймання виконаних робіт. У зв'язку з несплатою відповідачем отриманого товару, позивач нарахував відповідачу штрафні санкції, зокрема, пеню в розмірі 435 489,34 грн, інфляційні втрати в розмірі 122 411,40 грн та 3% річних в розмірі 84 607,47 грн.
II. Предмет позову.
Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу за несплату отриманих робіт в розмірі 3 018 161,31 грн, пеню в розмірі 435489,34 грн, інфляційні втрати в розмірі 122411,40 грн та 3% річних - в розмірі 84607,47 грн. за договором підряду № 28-09-2017 від 28.09.2017.
III. Доводи позивача у справі.
Так, згідно з доводами позивача викладеними в позовній заяві:
1. спірним договором сторони узгодили його істотні умови, зокрема: предмет, строк та ціну. Відповідач, на підставі умов договору, зобов'язався оплатити позивачу отримані роботи на загальну суму 3 018 161,31 грн.
2. позивач вчасно і в повному обсязі виконував свої зобов'язання за договором, здійснивши підрядні роботи для відповідача, жодних зауважень чи претензій щодо належності виконання умов договору позивачем від відповідача не надходило.
3. обов'язком відповідача було сплатити позивачу протягом 30 календарних днів з дати підписання останнього акту приймання виконаних робіт КБ-2 заборгованість в розмірі 3 018 161,31 грн на підставі п. 7.4 договору, проте відповідач здійснені підрядні роботи не оплатив, внаслідок чого позивач просить суд стягнути з відповідача вартість здійснених підрядних робіт та штрафні санкції, а саме пеню в розмірі 435 489,34 грн, інфляційні втрати в розмірі 122 411,40 грн та 3% річних в розмірі 84 607,47 грн.
4. позивач надіслав відповідачу вимогу від 08.04.2020 № 07/01-191 та претензію від 15.06.2020 № 12/01-434, якими просив останнього погасити заборгованість, сплативши вартість наданих підрядних робіт в розмірі 3 018 161,31 грн до 11.07.2020.
IV. Заперечення відповідача у справі.
1. Відповідач відзиву на позов не надав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами на подання заперечень щодо викладених обставин. Про відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином, а саме ухвалою від 01.02.2021.
V. Оцінка судом доказів та висновки суду.
Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності та/або відсутності у відповідача обов'язку здійснити сплату вартості наданих йому підрядних робіт в розмірі 3 018 161,31 грн, а також штрафних санкцій, а саме пеню в розмірі 435 489,34 грн, інфляційні втрати в розмірі 122 411,40 грн та 3% річних в розмірі 84 607,47 грн.
Отже, на переконання суду, для вирішення справи по суті суду необхідно надати відповіді на наступні питання, що мають значення для вирішення спору:
- чи були надані позивачем відповідачу підрядні роботи на загальну суму 32 523 461,31 грн;
- чи відбулась затримка сплати відповідачем робіт за спірним договором;
- у разі встановлення факту порушення відповідачем строків сплати отриманих робіт, чи є підстави для нарахування штрафних санкцій (пені) та спеціального виду відшкодування втрат позивача ( інфляційних втрат та 3% річних), визначених статтею 625 ЦК України.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Укладений між сторонами договір є договором підряду, а відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України), ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 Цивільного кодексу України).
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ст.846 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Згідно ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною
Частиною 1 ст.877 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Згідно ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Судом встановлено, що на виконання умов договору підрядник виконав будівельні роботи на загальну суму 32 523 461,31 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формами КБ-2 та КБ-3, проте замовник здійснив оплату отриманих підрядних робіт частково на загальну суму 29 505 300,00 грн, що підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи.
Як встановлено судом, у п. 7.4. договору сторони визначили, що остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником не пізніше 30 календарних днів після підписання останнього акту приймання виконаних робіт.
Отже, з урахуванням умов п. 7.4 договору строк сплати вартості отриманих робіт сплив через 30 календарних днів після отримання замовником означених робіт за останнім актом приймання виконаних робіт, що підтверджується наведеним актом приймання виконаних робіт за грудень 2019 року (31.12.2019/останній день місяця - дата акта/ + 30 днів) = 01.02.2020. Проте станом на дату ухвалення судового рішення (06.07.2021) відповідач доказів погашення заборгованості за отримані роботи в розмірі 3 018 161,31 грн суду не надав, доказів іншого також не представлено.
Відповідно до вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача про стягнення з відповідача вартості наданих підрядних робіт в розмірі 3 018 161,31 грн, а тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 3 018 161,31 грн.
Крім того, позивач заявив пеню в розмірі 435 489,34 грн, інфляційні втрати в розмірі 122 411,40 грн та 3% річних в розмірі 84 607,47 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.
Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
При цьому Суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов'язань.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013)
У п. 10.5 договору сторони погодили, що за порушення термінів оплати згідно з умовами договору, замовник виплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на час розрахунку, від суми заборгованості кожен день прострочення.
Посилаючись на порушення відповідачем договірних зобов'язань, на підставі вказаного договору позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача за період прострочення з 16.01.2020 по 22.12.2020 пеню у розмірі 435 489,34 грн.
Суд, здійснивши власний розрахунок пені, дійшов висновку, що розрахунок позивача виконаний невірно, оскільки останній акт приймання виконаних будівельних робіт підписаний сторонами в грудні 2019 року + 30 календарних днів, згідно п. 7.4 договору становить 01.02.2020, а не 16.01.2020 як зазначив позивач, а відтак, перерахувавши пеню за вірним періодом з 01.02.2020 по 22.12.2020 суд встановив, що розмір пені складає 400 277,46 грн.
Також предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 122 411,40 грн та 3% річних в розмірі 84 607,47 грн, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, внаслідок порушення відповідачем грошових зобов'язань щодо оплати у встановлений строк вартості робіт.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів, внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування грошовими коштами, що підлягають до сплати кредиторові.
Таким чином, суд, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, встановив, що він також виконаний невірно за той самий період, що і був виконаних розрахунок пені, а тому, суд, здійснив власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за період з 01.02.2020 по 22.12.2020 та 01.02.2020 по 30.11.2020 відповідно, дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 116142,79 грн інфляційних втрат та 80 649,23 грн 3% річних.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію такого стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Отже, враховуючи вищевикладене, доводи позивача та відсутність спростування доводів позивача відповідачем, суд дійшов висновку, що наявні матеріали свідчать про те, що відповідач безпідставно не сплатив вартість отриманих робіт.
Оскільки доводи позивача щодо того, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором не сплативши вартість отриманих робіт в розмірі 3 018 161,31 грн матеріалами справи підтверджено, відповідачем на спростування доводів позивача доказів не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в сумі 3 615 230,79 грн, з яких: 3 018 161,31 грн основний борг, 400 277,46 грн пені, 116 142,79 грн інфляційних втрат та 80 649,23 грн 3% річних.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 ГПК України особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов'язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат. Витрати позивача, пов'язані з відправленням відповідачу копії позовної заяви про стягнення заборгованості і доданих до неї документів складають 40 грн, а відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Отже, витрати з відправлення відповідачу позову в розмірі 39,2 грн. покладаються на відповідача.
Згідно статі 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникає при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно, витрати зі сплати судового збору в розмірі 54 228,46 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1.Позовні вимоги Державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" про стягнення 3 660 669,52 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУД-ПЛЮС" (01010, м. Київ, вул. Мазепи Івана, буд. 4/6; ідентифікаційний код: 36590344) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" (02002, м. Київ, вул. М. Раскової (вул. Євгена Сверстюка), 23; ідентифікаційний код: 33298371) 3 018 161 (три мільйони вісімнадцять тисяч сто шістдесят одна) грн 31 коп основного боргу, 400 277 (чотириста тисяч двісті сімдесят сім) грн 46 коп пені, 80 649 (вісімдесят тисяч шістсот сорок дев'ять) грн 23 коп 3% річних та 116 142 (сто шістнадцять тисяч сто сорок дві) грн 79 коп інфляційних втрат, 54 228 (п'ятдесят чотири тисячі двісті двадцять вісім) грн 46 коп судового збору та 39 (тридцять дев'ять) грн 02 коп. витрат з відправлення позову відповідачу.
3. В іншій частині позовних вимог в розмірі 45 438,73 грн. щодо стягнення пені та 3% річних відмовити
4. Видати судовий наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено на підписано 20.07.2021
Суддя Г. П. Бондаренко - Легких