вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" липня 2021 р. Справа№ 910/268/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шаптали Є.Ю.
суддів: Тищенко А.І.
Яковлєва М.Л.
при секретарі Токаревій А.Г.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 14.07.2021.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пружпол-УА"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 у справі №910/268/21 (суддя Павленко Є. В., дата підписання ухвали 14.04.2021) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пружпол-УА" від 30 березня 2021 року про стягнення витрат на правову допомогу в справі № 910/268/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пружпол-УА"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ощаденергобуд"
про стягнення 294 953,62 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Пружпол-УА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ощаденергобуд" заборгованості у розмірі 294 953,62 грн., з яких: 283 170,00 грн. - основний борг, 286,92 грн. - три проценти річних, 11 496,70 грн. - інфляційні втрати, за поставлений товар згідно видаткових накладних: від 5 листопада 2019 року № 289 та від 18 листопада 2019 року № 314.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22 березня 2021 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пружпол-УА" задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 283 170,00 грн. основного боргу, 286,92 грн. трьох процентів річних, 11 496,70 грн. інфляційних втрат, а також 4 424,31 грн. витрат по сплаті судового збору.
02.04.2021 року через загальний відділ канцелярії суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Пружпол-УА" від 30 березня 2021 року, в якій останнє просило суд відшкодувати йому судові витрати, пов'язані з розглядом вищенаведеної справи, а також просило поновити йому строк на подачу цієї заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 у справі №910/268/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Пружпол-УА" від 30 березня 2021 року про стягнення витрат на правову допомогу в справі № 910/268/21 залишено без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариства з обмеженою відповідальністю "Пружпол-УА" подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 у справі №910/268/21 і справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвала місцевого господарського суду прийнята через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга має бути задоволена, а ухвала місцевого господарського суду має бути скасована.
Крім того, скаржник зазначає, що рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2021 у вказаній справі останній отримав 26.03.2021, у зв'язку з чим, на думку позивача строк для подачі заяви про відшкодування йому судових витрат, пов'язаних з розглядом справи на правову допомогу сплив 31.03.2021, а не як зазначив суд в оскаржуваній ухвалі 29.03.2021.
13.05.2021 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Північного апеляційного господарського суду та відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є.Ю., суддів: Тищенко А. І., Куксов В. В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Пружпол-УА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 у справі №910/268/21 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.
Через канцелярію Північного апеляційного господарського суду 24.05.2021 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Пружпол-УА" про поновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 у справі №910/268/21 задоволено та поновлено скаржнику пропущений процесуальний строк, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пружпол-УА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 у справі №910/268/21, розгляд справи призначено на 16.06.2021 та встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом десять днів з дня вручення даної ухвали.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2304/21 від 14.06.2021, у зв'язку з перебуванням судді Куксова В. В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко А.І., Яковлєв М. Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пружпол-УА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 у справі №910/268/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пружпол-УА" від 30 березня 2021 року про стягнення витрат на правову допомогу в справі № 910/268/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко А.І., Яковлєв М. Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 відкладено розгляд справи на 14.07.2021.
В судовому засіданні 14.07.2021 представник скаржника підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив задовольнити її, а оскаржувану ухвалу просив скасувати.
Відповідач, в судове засідання 14.07.2021 своїх представників не направив, про день, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
У своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд апеляційної інстанції враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Згідно з ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судові засідання не була визнана обов'язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вирішив розглядати дану апеляційну скаргу за відсутності відповідача та його повноваженого представника за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 14.07.2021 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема про призначення експертизи.
Згідно ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Залишаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Пружпол-УА" від 30 березня 2021 року про стягнення витрат на правову допомогу в справі № 910/268/21 без розгляду, суд першої інстанції виходив з наступного.
У відповідності до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Враховуючи те, що процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога частини 8 статті 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватись на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.
Разом з тим, у даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога частини 8 статті 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 6 жовтня 2020 року в справі № 922/376/20.
Враховуючи те, що рішення у даній справі було ухвалено 22.03.2021 року, то останнім днем для подачі вказаної заяви з доданими до неї доказами, з урахуванням приписів частини 4 статті 116 ГПК України, було 29.03.2021 року.
Однак представник позивача звернувся до суду з даною заявою лише 30.03.2021 року, тобто з пропуском строку для її подачі.
Позивач, у своїй заяві про стягнення витрат на правову допомогу просив суд поновити строк на подання цієї заяви.
Відповідно до ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Як вбачається з матеріалів справи, копія рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2021 року була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 01001, місто Київ, вулиця Костьольна, будинок 6, офіс 23, - 24 березня 2021 року. Проте поштовий конверт із копією зазначеного рішення було повернуто підприємством поштового зв'язку на адресу суду без вручення відповідачу, у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, 26 березня 2021 року.
Разом з тим, копія даного судового рішення також була направлена на адресу представника позивача - адвоката Зражевської Наталії Володимирівни.
Позивач, в обґрунтування поважності причин пропуску вказаного строку посилався на те, що рішення суду від 22.03.2021 року було ним отримано лише 26.03.2021 року, у зв'язку з чим просив суд поновити цей строк.
Як вже зазначалось, останнім днем подання заяви з доказами понесення витрат на правову допомогу є 29.03.2021 року. Однак матеріали справи не містять жодних доказів, які свідчать про неможливість подання таких доказів до 29.03.2021 року включно.
Разом з тим, до цієї заяви були додані договір про надання правової допомоги № 23/12/2020 та додаткова угода № 1 до нього, укладені ще в грудні 2020 року. Однак ні позивачем, ні його представником також не вказано причину неможливості подачі цих доказів до вказаної дати.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено, поважності причин пропуску цього строку, а тому суд правомірно дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про продовження строку на подачу заяви про стягнення витрат на правову допомогу в даній справі.
Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України у разі неподання сторонами відповідних доказів понесення судових витрат протягом встановленого строку заява залишається без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Пружпол-УА" звернулося до суду із заявою про стягнення витрат на правову допомогу з пропуском встановленого на це законом строку у зв'язку з чим вказана заява підлягає залишенню без розгляду.
Щодо посилань скаржника на те, що рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2021 у вказаній справі останній отримав 26.03.2021, у зв'язку з чим, на думку позивача строк для подачі заяви про відшкодування йому судових витрат, пов'язаних з розглядом справи на правову допомогу сплив 31.03.2021, а не як зазначив суд в оскаржуваній ухвалі 29.03.2021 суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду, вказана стаття немає виключення, а тому посилання скаржника на те, що строк сплив 31.03.2021 є необґрунтованими.
Інші доводи скаржника взяті судом до уваги, проте вони не спростовують висновків зроблених судом при винесенні оскаржуваної ухвали.
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції ухвали, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, наведені в оскаржуваній ухвалі.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Пружпол-УА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 у справі №910/268/21 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, а підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пружпол-УА" - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 у справі №910/268/21 - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/268/21 повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано - 19.07.2021.
Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала
Судді А.І. Тищенко
М.Л. Яковлєв