іменем України
Справа № 210/3881/21
Провадження № 1-кс/210/1757/21
"19" липня 2021 р. м. Кривий Ріг
Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Відділення поліції № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_3 погодженого прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_4 , подане у кримінальному провадженні №12021041710000354 від 16.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, про арешт майна, -
До слідчого судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу звернувся з клопотанням старший слідчий СВ Відділення поліції № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 погодженим прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_4 , подане у кримінальному провадженні №12021041710000354 від 16.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України про накладення арешту на майно, яке було вилучене відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 16.07.2021 року.
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 раніше неодноразово судимий, останній раз 02.04.2018 Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за ст. 185 ч.2, ст. 15 ч.3 ст. 185 ч.3, ст. 15 ч.3 ст. 186 ч.2, ст. 190 ч.2, 70 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнившись 08.07.2021 умовно-достроково на підставі ухвали Пятихатського районного суду Дніпропетровської області від 25.05.2021 на невідбуту частину 7 місяців 23 дні, певних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та під час умовно-дострокового відбування покарання, знову вчинив аналогічний корисливий злочин при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_5 , приблизно о 10:00 годині знаходячись на території ставка №1, розташованого по проспекту Металургів в Металургійному районі м. Кривого Рогу побачив раніше йому незнайому ОСОБА_6 , яка перебувала на березі вищезазначеного ставку, та загорала на ковдрі, і біля неї лежав належний останній поліетиленовий пакет з її майном. Тоді, у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, що належить потерпілій ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, маючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_5 , повторно, 16 липня 2021 року, приблизно о 10:00 годині, перебуваючи на ділянці місцевості поблизу ставка №1, розташованого по проспекту Металургів в Металургійному районі м. Кривого Рогу, підняв з землі дерев'яну палицю довжиною приблизно 1,5 метра, з якою підійшов до лежачою на животі ОСОБА_6 , та з силою наніс їй один удар вказаною палицею в ділянку голови справа, тим самим застосував насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_6 , та спричинив останній відповідно до довідки від 16.07.2021 виданої КП « Криворізькою міською клінічною лікарнею №2» КМР тілесні ушкодження у вигляді забійної рани тім'яної ділянки голови.
Продовжуючи реалізувати свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_5 схопив належний ОСОБА_6 поліетиленовий пакет, який для потерпілої матеріальної цінності не складає, в якому знаходилися розпочата пляшка 0,5 л мінеральної води «Моршинська», зв'язка ключів, які для потерпілої матеріальної цінності не складають, та гроші в сумі 100 гривень, після чого з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном за власним розсудом, чим спричинив, потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 100 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив усі дії, які необхідні для доведення злочину до кінця, тим самим повторно реалізував злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, та з місця скоєння ним кримінального правопорушення зник, після чого обернув викрадене майно на свою користь і в подальшому розпорядився ним власний розсуд, тим самим спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 100 гривень та тілесні ушкодження у вигляді забійної рани тім'яної ділянки голови.
16.07.2021 о 12.05 годині в порядку ст. 208 КПК України був затриманий ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та старшим слідчим СВ ВП №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 здійснено обшук останнього, під час у ОСОБА_5 було виявлено на вилучено сині джинсові штани зі слідами речовини бурого кольору.
Відповідно до п.1,3 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них.
У відповідності до ч.3 ст.170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, тобтобули знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 131 КПК арешт майна відноситься до заходів забезпечення кримінального провадження, та застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
У відповідності до ч.1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно положень ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна.
Накладення арешту на виявлені в ході огляду місця події речі та предмети, які визнано в якості речових доказів, необхідно для виконання цілей кримінального провадження, зокрема їх використання під час досудового розслідування в якості речового доказу, а саме: для можливості проведення слідчих дій та пред'явлення речей для впізнання особам у яких такі речі були викрадені, для проведення відповідних судових експертиз з метою встановлення завданої матеріальної шкоди, а також з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження предметів кримінального правопорушення, оскільки існують ризики вчинення зазначених дій, особами у яких вилучено вказане майно, з метою уникнення останніми кримінальної відповідальності.
В даному випадку вилучені відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 16.07.2021 сині джинсові штани зі слідами речовини бурого кольору, мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, оскільки є речовими доказами та можуть бути доказами під час судового розгляду.
На підставі викладеного, з метою попередження можливості зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні та враховуючи, що викладені підстави мають безумовне підтвердження для накладення арешту на вилучені речові докази.
Слідчий та прокурор в судове засідання не з'явилися, слідчий надав заяву про розгляд справи за його відсутності та без фіксації технічними засобами, клопотання підтримав.
Особа, у якої було вилучено вказане майно, або його представник в судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши документи та надані до суду матеріали в їх сукупності, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
В провадженні СВ Відділення поліції № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження №12021041710000354 від 16.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Згідно з пунктом 7 частини 2 статті 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
В силу частини 7 статті 237 КПК України вилучені під час здійснення процесуальної дії "Огляд" речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення особи, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій статті 167 КПК України майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Таким майном можуть бути речі, документи, гроші тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, зокрема: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом (ч. 1 ст. 167 КПК України п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України).
Таким чином, сині джинсові штани зі слідами речовини бурого кольорує тимчасово вилученим майном відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України та ч. 7 ст. 237 КПК України.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч.3 ст.170 КПК України).
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041710000354 від 16.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, надані докази, вважає, що слідчим доведено, що вищевказане майно, вилучене під час огляду, могло зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, які необхідно вивчити шляхом проведення відповідних експертиз, висновки яких можуть бути використані як докази в кримінальному провадженні, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у такий спосіб арешту майна, слідчий суддя вважає розумним та співрозмірним обмеженням права власності завданням кримінального провадження, так само як і доцільним, оскільки в даному випадку такий спосіб забезпечує запобіганню можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, втрати, використання, та перетворення.
Таким чином, слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч.1 ст.170 КПК України так само як і мету арешту, зазначену в п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тому клопотання про накладення арешту на вказане майно підлягає задоволенню.
Водночас, слідчий суддя роз'яснює, що згідно до п.2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч.4 ст.107 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131-132, 170-173, 309, 369, 371, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Відділення поліції № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_3 погодженого прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_4 , подане у кримінальному провадженні №12021041710000354 від 16.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на вилучені відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 16.07.2021 сині джинсові штани зі слідами речовини бурого кольору, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, оскільки є речовими доказами та можуть бути доказами під час судового розгляду.
Проведення даної слідчої дії доручити слідчому СВ Відділення поліції № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області майору поліції ОСОБА_3 .
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя: ОСОБА_1