Справа № 536/451/21
Провадження № 2/536/542/21
11 червня 2021 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:
Головуючого судді - Колотієвського О.О.,
За участю секретаря судового засідання - Пасєчнікової В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Омельницької сільської ради, третя особа: Державний нотаріус Третьої Кременчуцької Державної нотаріальної контори Горбенко Л.В. - про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,
Позовна заява обґрунтована зокрема тим, що
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .
Спадкоємцем за заповітом, посвідченим 09 вересня 2008 року, секретарем Демидівської сільської ради, Кременчуцького району Полтавської області, та зареєстровано в реєстрі за № 175 - ОСОБА_1 .
У визначений законом, шестимісячний термін, я звернувся до Державного нотаріуса Третьої Кременчуцької державної нотаріальної контори, Горбенко Л.В., із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24 квітня 2014 року, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_2 , оскільки відсутні правовстановлюючі документи на будинок.
Згідно виписки з господарської книги та довідки, будинок АДРЕСА_1 , значиться згідно господарського № 0488-5, за померлим ОСОБА_2 .
Оскільки він не може отримати свідоцтво на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, тому просив суд ухвалити рішення, яким:
- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 .
Позивач в судове засідання не з'явився. Суду надав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явилися. Суду надали заяви про розгляд справи без їх участі.
Суд розглянувши матеріали справи, дав повну оцінку зібраним по справі доказам у їх сукупності, приходить наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 12.03.2011 року, видане Демидівською сільською радою, Кременчуцького району Полтавської області. Після його смерті відкрилася спадщина на все майно. До складу спадщини входить будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 .
Спадкоємцем за заповітом, посвідченим 09 вересня 2008 року, секретарем Демидівської сільської ради, Кременчуцького району Полтавської області, та зареєстровано в реєстрі за № 175, є позивач - ОСОБА_1 .
Інші спадкоємці, передбачені законом, у тому числі спадкоємці, що мають право на обов'язкову частку у спадщині відповідно до вимог ст. 1241 ЦК України, заяв про прийняття спадщини не подавали і інформація про них відсутня.
У визначений законом, шестимісячний термін, я звернувся до Державного нотаріуса Третьої Кременчуцької державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 , із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину.
Під час огляду наданих документів, нотаріус встановив відсутність правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності спадкодавця на нерухоме майно, а саме на будинок АДРЕСА_1 .
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24 квітня 2014 року, мені було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_2 , оскільки відсутні правовстановлюючі документи на будинок.
Згідно виписки з господарської книги та довідки, будинок АДРЕСА_1 , заначиться згідно господарського № 0488-5, за померлим ОСОБА_2 .
Згідно з п. 5 і п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК).
Також, згідно з Листом Міністерства Юстиції України від 21.02.2005 року за № 19-32/319 у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності, на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власникові та наступного його власника (спадкоємця) вирішується у судовому порядку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Нормами абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України визначено про момент набуття особою права власності на майно, яке є нерухомим та відповідно до закону підлягає державній реєстрації.
Водночас абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження- державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Отже з наведеного можна зробити наступний висновок, а саме те, що підставою для набуття права власності є укладення правочину або існування судового рішення про визнання права власності, а державна реєстрація такого укладання є лише формою фіксації набуття чи припинення речових прав.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
П. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до осуду за правилами позовного провадження.
З урахуванням викладеного, враховуючи, що позивач є єдиним спадкоємцем, спадкодавцем був складений заповіт саме на позивача, який прийняв спадщину, але не має можливості оформити в установленому актами цивільного законодавства порядку спадщину та отримати свідоцтво про право на спадщину, суд приходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.3, 15, 16, 392, 1216, 1218, 1268 ЦК України, ст.ст. 76, 258-259, 263-265, 273, 352 ЦПК України, п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.08 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", суд ,-
Цивільний позов ОСОБА_1 до Омельницької сільської ради, третя особа: Державний нотаріус Третьої Кременчуцької Державної нотаріальної контори Горбенко Л.В. - про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 .
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. О. Колотієвський