Справа № 359/1869/21
Провадження № 2/359/1845/21
Іменем України
16 липня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді Яковлєвої Л.В.,
при секретарі Русан А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориспіль Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення по сплаті аліментів,-
04 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з даним позовом, яким просила стягнути З ОСОБА_2 на власну користь неустойку (пеню) за прострочення по сплаті аліментів за період з 01 червня 2019 року по березень 2021 року включно в розмірі 193944 грн. 34 коп.
Вимоги обгрунтовано тим, що за рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2014 року з відповідача стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 грудня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття. На підставі виконавчого листа державним виконавцем відкрито виконавче провадження про стягнення з відповідача аліментів, однак, ОСОБА_2 ухиляється від сплати аліментів без поважних причин, внаслідок чого станом на грудень 2020 року за ним утворилась заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини в розмірі 193944 грн. 34 коп.
Вважає, що заборгованість зі сплати аліментів утворилась з вини відповідача. ОСОБА_2 працездатного віку, має працювати та отримувати дохід, проте не виконує рішення суду. Згідно розрахунку сума неустойки за період з червня 2019 року по березень 2021 року по сплаті аліментів на утримання дітей становить 237470 грн. 36 коп. Однак, з урахуванням положень ч. 1 ст. 196 СК України позивач просить стягнути з відповідача на власну користь неустойку (пеню) за прострочення по сплаті аліментів в розмірі 193944 грн. 34 коп.
Ухвалою суду від 16 березня 2021 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання. Сторонам роз'яснено права, обов'язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.
У встановлений судом строк відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву, як і будь-які заяви чи клопотання по суті спору.
Позивач, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання до суду не з'явилась, про причини неявки не повідомила. Разом з тим, подала до суду заяву, якою розгляд справи просила здійснити у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань на адресу суду не направив.
Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року за № 17-рп/2011 згідно якого у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
На підставі ст. 223, 280, 281 Цивільного процесуального кодексу України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, проти такого вирішення справи не заперечує і позивач.
Суд, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Згідно ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.
Доказами, відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1-3 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що 12 березня 2005 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 ) зареєстрували шлюб. Наведене підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 12 березня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області (а.с. 12).
Від цього шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наведене підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 09 березня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області (а.с. 13).
28 лютого 2014 року позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , подружжю присвоєно єдине прізвище - ОСОБА_8 . Наведене підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 виданого 28 лютого 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області (а.с. 11).
14 листопада ОСОБА_9 зареєструвала шлюб з ОСОБА_10 , подружжю присвоєно єдине прізвище - ОСОБА_11 . Наведене підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 виданого 14 листопада 2017 року Бориспільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області (а.с. 10).
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2014 року з відповідача на користь позивача стягнути на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 грудня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття. Дане судове рішення набрало законної сили (а.с. 14-15).
Постановою державного виконавця від 27 січня 2017 року на підставі виконавчого листа за № 2/359/314 від 14 січня 2014 року відкрито виконавче провадження № 41697997 (а.с. 16-17).
Згідно довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2020 року за відповідачем рахується заборгованість по аліментам в розмірі 193944 грн. 34 коп. (а.с. 18-19).
Згідно довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за період з 01 січня 2021 року по 01 червня 2021 року за відповідачем рахується заборгованість по аліментам в розмірі 208415 грн. 59 коп.
Відповідно ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
За змістом ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
При розрахунку заборгованості, суд бере до уваги подані позивачем довідки державного виконавця, якими визначено розмір заборгованості ОСОБА_2 за аліментами. При цьому суд враховує, що дані довідки є останніми щодо визначення розміру заборгованості, провадження по справі відкрито ще у жовтні 2014 році та відповідач мав достатньо часу для подання доказів виконавцю щодо виконання рішення суду та внесення необхідних сум на сплату аліментів, та міг подати до суду докази щодо неправильності зробленого розрахунку державним виконавцем. Однак, своїми правами не скористався.
Стаття 196 СК України передбачає, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
При цьому право одержувача аліментів на стягнення неустойки, передбачене ст. 196 СК України, у випадках несвоєчасної виплати присуджених за рішенням суду аліментів виникає з часу набрання рішенням законної сили.
Як роз'яснено у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені), визначена у ст. 196 СК України, настає лише за наявності вини цієї особи; на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 196 СК України, суд відповідно вимог ст.214 ЦПК України, повинен встановити факт заборгованості за аліментами й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, у її виникненні, та залежно від цього вирішити питання про наявність чи відсутність у одержувача аліментів права на стягнення неустойки. При цьому право одержувача аліментів на стягнення неустойки, передбачене ст. 196 СК України, не пов'язується з дотриманням державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно вимог ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - за її межами.
Виходячи з наведеного, законодавець не ставить обов'язок по сплаті аліментів, у разі обізнаності платника аліментів про їх стягнення, в залежність від стягнення таких за виконавчим листом шляхом відрахування із заробітної плати чи іншого доходу, оскільки судові рішення, що набрали законної сили, підлягають обов'язковому виконанню.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач знав про судове рішення про стягнення аліментів, тому заборгованість із аліментів виникла з вини відповідача як особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, а тому позивач має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
p=(A1 х 1% х Q1) + (A2 х 1% х Q2) +……….(An х 1% х Qn), де :
p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст.196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
За змістом ч. 4 ст. 263 ЦПК України та ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду України наведеною у постанові від 25 квітня 2018 року у справі за № 572/1762/15-ц.
Перевіривши подані суду розрахунки по аліментам, суд вважає, що розмір неустойки за прострочення сплати аліментів за період з 01 червня 2019 року по березень 2021 року становить 22706 грн. 64 коп., який обраховано наступним чином : червень 2019 року - 1047 грн. 53 коп. (3491, 75 х 1% х 30 дн.) + липень 2019 року - 1127 грн. 08 коп. (3635, 75 х 1% х 31 дн.) + серпень 2019 року - 1047 грн. 53 коп. (3635, 75 х 1% х 31 дн.) + вересень 2019 року - 1090 грн. 73 коп. (3635, 75 х 1% х 30 дн.) + жовтень 2019 року - 1151 грн. 26 коп. (3713, 75 х 1% х 31 дн.) + листопад 2019 року - 1114 грн. 13 коп. (3713, 75 х 1% х 30 дн.) + грудень 2019 року - 1151 грн. 26 коп. (3713, 75 х 1% х 31 дн.) + січень 2020 року - 1075 грн. 08 коп. (3468, 00 х 1% х 31 дн.) + лютий 2020 року - 1005 грн. 72 коп. (3468, 00 х 1% х 29 дн.) + березень 2020 року - 1075 грн. 08 коп. (3468, 00 х 1% х 31 дн.) + квітень 2020 року - 942 грн. 90 коп. (3143, 00 х 1% х 30 дн.) + травень 2020 року - 974 грн. 33 коп. (3143, 00 х 1% х 31 дн.) + червень 2020 року - 942 грн. 90 коп. (3143, 00 х 1% х 30 дн.) + липень 2020 року - 1057 грн. 49 коп. (3411, 25 х 1% х 31 дн.) + серпень 2020 року - 1057 грн. 49 коп. (3411, 25 х 1% х 31 дн.) + вересень 2020 року - 1023 грн. 38 коп. (3411, 25 х 1% х 30 дн.) + жовтень 2020 року - 1057 грн. 49 коп. (3411, 25 х 1% х 31 дн.) + листопад 2020 року - 1023 грн. 38 коп. (3411, 25 х 1% х 30 дн.) + грудень 2020 року - 1057 грн. 49 коп. (3411, 25 х 1% х 31 дн.) + січень 2021 року - 897 грн. 22 коп. (2894, 25 х 1% х 31 дн.) + лютий 2021 року - 810 грн. 39 коп. (2894, 25 х 1% х 28 дн.) + березень 2021 року - 897 грн. 22 коп. (2894, 25 х 1% х 31 дн.).
Відтак, суд вважає розрахунок позивача, щодо визначення розміру неустойки за прострочення сплати аліментів, невірним.
Згідно ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Згідно ст. 9 Сімейного кодексу України, подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім'ї та родичі, відносини між якими регулює цей Кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства.
Оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача належить стягнути неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01 червня 2019 року по березень 2021 року включно в розмірі 22706 грн. 64 коп.
В ч. 6 ст. 141 ЦПК України вказано, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Зважаючи на вказане з ОСОБА_2 в дохід держави Україна належить стягнути судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп.
Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст. 9, 195, 196 СК України, ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст. 55 Конституції України, ст. 10-13, 18, 76-81, 89, 133, 141, 223, 263-265, 280, 281, 353, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення по сплаті аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , код платника податків НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт № НОМЕР_6 , орган, що видав 3222, дійсний до 03 серпня 2028 року, запис № 19850406-06702, код платника податків - НОМЕР_7 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01 червня 2019 року по березень 2021 року включно в розмірі 22706 (двадцять дві тисячі сімсот шість) гривень 64 (шістдесят чотири) копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави Україна в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 (нуль) копійок.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Бориспільським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст заочного рішення суду виготовлено 21 липня 2021 року.
Суддя Л.В.Яковлєва