Справа 521/2124/21
Провадження № 2/521/2744/21
13 липня 2021 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Мурзенка М. В.
при секретарі - Корнієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Департамент міського господарства Одеської міської ради про визнання свідоцтва недійсним, зняття з реєстрації проживання, -
У лютому 2021 року до Малиновського районного суду м.Одеси звернувся представник ОСОБА_1 - адвокат Чорнуцький В.П. з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Департамент міського господарства Одеської міської ради про визнання свідоцтва недійсним, зняття з реєстрації проживання, у якому просить суд:
-визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло від 22.06.2012 року зареєстроване та записане у реєстрову книгу за № 8-23803 на 567/1000 частин приміщення квартири спільного заселення за адресою: АДРЕСА_1 , видане на підставі розпорядження органу приватизації № 219366 від 22.06.2012 року;
-зняти з реєстрації проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
-встановити порядок виконання рішення суду, за яким воно стане підставою для повернення 567/1000 частин приміщення квартири спільного заселення за адресою: АДРЕСА_1 до державного житлового фонду; підлягає відновленню право ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 на безоплатну приватизацію житла відповідно до Закону України «Про приватизацію житлового фонду» від 19.06.1992 року.
Позов мотивований тим, що 01.03.1996 року Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Жовтневої ради народних депутатів м.Одеси, за актовим записом № 47 було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Після реєстрації шлюбу, ОСОБА_2 , як дружину (члена сім'ї) наймача, 13.03.1996 року було зареєстровано у квартирі позивача, за адресою: АДРЕСА_2 , на момент реєстрації вулиця мала назву Радянська. Вказана квартира є квартирою спільного заселення (комунальною). На підставі Розпорядження органу приватизації № 219366 від 22.06.2012 року Департаментом міського господарства Одеської міської ради було видане Свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 від 22.06.2012 року на 567/1000 частин вказаної квартири. За вказаним свідоцтвом, позивачу та відповідачці було передано у спільну часткову власність, в рівних частках 567/1000 частин приміщення квартири спільного заселення, за адресою: АДРЕСА_2 . 576/1000 частин квартири складає 27,2 кв.м. загальної площі квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 . Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 28.10.2020 року по справі № 521/8092/20, яке набрало законної сили 30.11.2020 року було визнано недійсним шлюб, укладений 01.03.1996 року між позивачем та ОСОБА_2 . Відповідно до ордеру на житлове приміщення № 894 серії ОБ (обмінний) від 17.06.1995 року позивачу одноосібно було надано права зайняття житлового приміщення житловою площею 16,96 кв.м, що складалось з однієї кімнати у комунальній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , позивач набув статус наймача. При приватизації позивачку було включено до числа співвласників, при цьому, орган приватизації розглядав відповідачку як дружину ОСОБА_1 та члена сім'ї. Однак, недійсність шлюбу, відсутність між сторонами сім'ї, а також фактичне її не проживання у житлі позивача, виключає право відповідачки мати права дружини та члена сім'ї, а значить й мати право брати участь у приватизації спірного житла. Також, оскільки відповідачка зареєструвалась у спірному житлі як дружина та член сім'ї , то недійсність шлюбу зумовлює її відсутність права користування спірним житлом. З огляду на це, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Малиновського районного суду м.Одеси від 31.03.2021 року по справі було відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду на 29.04.2021 року.
Ухвалою судді Малиновського районного суду м.Одеси від 29.04.2021 було закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.06.2021 року.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про місце, дату та час повідомлений належним чином.
Представник позивача - адвокат Чорнуцький В.П. в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, у якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечував.
ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явилась, про місце, дату та час судового розгляду повідомлялась належним чином, шляхом направлення ухвал суду та судових повісток на адресу місця реєстрації згідно довідки Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала.
Представник третьої особи - Департаменту міського господарства Одеської міської ради в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлялись належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ордеру на житлове приміщення № 894 серії ОБ (обмінний) від 17.06.1995 року ОСОБА_1 одноосібно було надано права зайняття житлового приміщення житловою площею 16,96 кв.м, що складалось з однієї кімнати у комунальній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.8)
01.03.1996 року Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Жовтневої ради народних депутатів м.Одеси, за актовим записом № 47 було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
На підставі Розпорядження органу приватизації № 219366 від 22.06.2012 року Департаментом міського господарства Одеської міської ради ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було видане Свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 від 22.06.2012 року на 567/1000 частин квартири, що складає 27,2 кв.м, загальної площі квартири АДРЕСА_5 . (а.с.9)
З довідки КП «Міське агентство з приватизації житла» від 17.07.2012 року № 721-П вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі розпорядження органу приватизації № 219366 від 22.06.2012 року і Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 22.06.2012 року дійсно приватизували в рівних частках 567/1000 частин комунальної квартири за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.10)
Заочним рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 28.10.2020 року по справі № 521/8092/20, яке набрало законної сили 30.11.2020 року шлюб між сторонами було визнано недійсним. (а.с.6)
З акту про непроживання від 15.05.2020 року складеного сусідами ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , посвідченого в.о. начальником КП ЖКС «Черемушки» вбачається, що ОСОБА_2 в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 не проживала та не проживає по даний час, житловим приміщенням не користується, інтересу до нього не має, участі в оплаті, утриманні, ремонті житла ніколи не приймала, у квартирі відсутні будь-які її речі. (а.с.7)
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Відповідно до ст. 8 вказаного Закону, приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 вказаного Закону, до членів сім'ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 СК України, недійсний шлюб, а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов'язків подружжя, а також прав та обов'язків, які встановлені для подружжя іншими законами України.
Таким чином, враховуючи недійсність шлюбу між сторонами по справі, факт непроживання відповідача у спірній частині квартири на момент здійснення її приватизації, суд доходить висновку, що відповідач не мала права на приватизацію спірної частини квартири, у зв'язку із чим відчуження квартири на її користь в порядку приватизації не відповідає вимогам закону, що, відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України.
За таких обставин позовні вимоги в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, виданого сторонам по справі 22.06.2012 р. на підставі розпорядження органу приватизації №219366 від 22.06.2012 року, на 567/1000 квартири спільного заселення за адресою АДРЕСА_2 , підлягають задоволенню.
Водночас суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зняття відповідача з реєстраційного обліку, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 зазначеного Закону, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Таким чином, рішення суду про визнання недійсним правовстановлюючих документів на майно є підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання, здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, прийняття судом окремого рішення з цього питання законом не вимагається.
Також суд не вбачає правових підстав для встановлення порядку виконання рішення суду, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, проте з матеріалів справи наявність таких підстав не вбачається.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 13, 19, 76, 81, 176, 258,259,263, 264, 265,268, 280 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Департамент міського господарства Одеської міської ради про визнання свідоцтва недійсним, зняття з реєстрації проживання - задовольнити частково.
Визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло від 22.06.2012 року зареєстроване та записане у реєстрову книгу за № 8-23803 на 567/1000 частин приміщення квартири спільного заселення за адресою: АДРЕСА_2 , видане на підставі розпорядження органу приватизації № 219366 від 22.06.2012 року.
В задоволенні позову в частині зняття ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Позивачем рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду в загальному порядку в тридцятиденний строк.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно-процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складений 13.07.2021 року .
Головуючий: