Справа № 308/8176/20
15 липня 2021 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу АТ «Закарпатгаз» поданою в особі представника заявника - ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого слідчого управління ГУНП в Закарпатській області, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений строк,-
Представник АТ «Закарпатгаз» ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду зі скаргою на бездіяльність слідчого слідчого управління ГУНП в Закарпатській області, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений строк .
У скарзі Представник АТ «Закарпатгаз» ОСОБА_3 вказує на те, що 15.09.2020 року слідчим управління ГУНП в Закарпатській області отримано клопотання АТ «Закарпатгаз» від 15.09.2020 року про надання для ознайомлення матеріалів досудового розслідування № 42019070000000172 від 10.06.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 191 КК України. У кримінальному провадженні № 42019070000000172 від 11.06.2019 року щодо Товариства вжито заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового доступу до речей і документів, передбачені главою 15 розділу ІІ Кримінального процесуального кодексу України.
Заявник зазначає, що відповідно до положень п. 25 ч.1 ст. 3 КПК України Товариство є особою права чи законні інтереси якої обмежуються від час досудового розслідування, тобто учасником кримінального провадження.
Відповіді на подане клопотання заявник не отримав.
На підставі чого заявник вказану бездіяльність слідчого вважає такою, що суперечить вимогам КПК України.
В судове засідання призначене на 23.12.2020 року заявник не зявився, будучи належним чином повідомлений про час, дату, місце судового розгляду.
В судове засідання призначене на 28.05.2021 року о 08-55 год. заявник не зявився, будучи належним чином повідомлений про час, дату, місце судового розгляду що стверджується рекомендованим повідомленням №8800027035588.
В судове засідання призначене на 01.07.2021 року о 09-20 год. та на 15.07.2021 року о 13-45 год. заявник не зявився, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
Про причини неявки не повідомляв.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до Глави ІІІ КПК України особи, які беруть участь у кримінальному провадженні, зобовязані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки.
Поважними причинами неприбуття особи на виклик (ст. 138 КПК України) є обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик, що підлягає з'ясуванню у судовому засіданні. Неврахування таких обставин призводить до передчасності прийнятого рішення та можливого порушення законних прав та інтересів учасників розгляду.
Особі, що звертається із скаргою до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки. Відтак, особа, яка подала скаргу належним чином повідомлялася про розгляд поданої нею скарги, однак не з'явилася у судове засідання, про причини неявки не повідомила суд, клопотання або заяви не надходили.
Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, так як на нього поширюється обовязок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки, а також нести відповідальність за зловживання правом. У прямі обовязки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі.
Особа, яка подала скаргу жодних дій щодо повідомлення суд про причини неявки не здійснила. Знаходження матеріалів справи в першій інстанції порушує розумні строки розгляду справи. Слідчим суддею були вжито всіх заходів щодо належного повідомлення особи, яка подала скаргу, про необхідність прибути в судові засідання відповідно до вимог процесуального законодавства.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія проти Іспанії» заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку. У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом. У рішенні Європейського Суду від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Аналіз викладених вище обставин неявки в судове засідання особи, яка подала скаргу , якій було відомо про провадження у справі, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданої до суду скарги.
Відповідно до ч.6 ст.9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Згідно пункту 7 Узагальнень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» №9-49/0/4-17 від 12.01.2017 року у контексті вирішення питання про дії суду в разі відсутності скаржника, який заявив клопотання про розгляд скарги без його участі, а також належним чином повідомленого скаржника, який не з'явився на такий розгляд, слід зважати на те, що слідчим суддям доцільно у таких випадках залишати скаргу без розгляду. У випадку залишення скарги без розгляду скаржник буде мати право повторно звернутися з такою в суд.
Виходячи з вищенаведеного, оскільки, особа яка подала скаргу належним чином повідомлялася, однак в судове засідання не зявилась, доводи викладені у скарзі не підтримала, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для залишення скарги без розгляду.
У випадку залишення скарги без розгляду скаржник буде мати право повторно звернутися з такою в суд.
Зазначену практику визнав вірною ВССУ в узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 року. Такий підхід відповідає вимогам ч.3 ст.306 КПК України .
А тому, враховуючи викладене та керуючись ст.ст. ст. 303 - 307, 309, КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу АТ «Закарпатгаз» поданою в особі представника заявника - ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого слідчого управління ГУНП в Закарпатській області, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений строк - залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1