Справа № 308/14369/18
(заочне)
06 липня 2021 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :
головуючої судді Бенца К.К.
при секретарі- Курбатова Д.Л.
за участю :
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 поданим в особі представника позивача - адвокатом Марамигін П.В. до ОСОБА_3 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами ,-
ОСОБА_1 в особі представника позивача - адвоката Марамигін П.В. звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами.
Позовні вимоги мотивує тим, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.02.2017 р. в цивільній справі № 308/1903/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, ухвалено стягувати з ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 25.02.2016 р. і до досягнення дитиною повноліття. На виконання вказаного рішення суду ОСОБА_3 отримала виконавчий лист, який пред'явила до виконання до органу державної виконавчої служби.
Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, складеним державним виконавцем Ужгородського РВ ДВС, станом на 01.11.2018 р. борг позивача зі сплати аліментів на утримання дитини становить 5960,95 грн. Дану заборгованість не має змоги погасити у зв'язку з тяжкою хворобою позивача .
Представник позивача зазначає , що відповідно до ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.03.2013 р. в справі № 308/1397/13-к до ОСОБА_1 застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом.
Згідно висновку акту стаціонарної судової комплексної судово-психолого-психіатричної експертизи, проведеної в Комунальному закладі "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня" № 198 від 15.08.2012 р. - ОСОБА_1 в даний час страждає хронічним психічним захворюванням у формі шизоафективного розладу, поточний маніакальний епізод і за своїм психічним станом не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій ОСОБА_1 перебував в хворобливому стані, не міг усвідомлювати значення свої дій та керувати ними. Клінічних ознак хронічного алкоголізму не виявлено. За своїм психічним станом не може постати перед судом. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом."
Згідно мотивувальної чатсини вказаного акту стаціонарної судової комплексної судово-психолого- сихіатричної експертизи № 198 від 15.08.2012 р. зазначено, що позивач ОСОБА_1 хворів на вказане психічне захворювання ще 5-років до дати проведення вказаної експертизи, тобто з 2007 року. Аліменти є призначеними на дитину з 25.02.2016 р. та саме з цього часу почалась нараховуватись заборгованість.
В подальшому, ухвалою Берегівського районного суду від 09.12.2013 року примусовий захід медичного характеру - госпіталізацію до психіатричного закладу із посиленим наглядом щодо ОСОБА_1 , було продовжено.
Відповідно до ухвали Берегівського районного суду Закарпатської області від 20.03.2015 р. № 297/562/15-к застосовано до ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.03.2018 р. в справі № 308/1397/13-к припинено примусові заходи медичного характеру відносно ОСОБА_1 .
Представник позивача зазначає , що в період з 06.06.2018 р. по 20.09.2018 р. ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в Обласній психіатричній лікарні м. Берегово.
За період знаходження ОСОБА_1 на примусовому лікуванні, згідно довідки МСЕК серії 10 ААБ № 457301 від 19.09.2013 р. ОСОБА_1 встановлено ІІ-групу інвалідності з протипоказаннями роботи з психофізичними навантаженнями і рекомендованими заходами по відновленню працездатності: лікування у психіатора на строк до 19.09.2015 р.
Згідно довідки МСЕК серії 12 ААА № 149527 від 23.10.2015 р. ОСОБА_1 встановлено ІІ- групу інвалідності з протипоказаннями роботи з психоемоційними навантаженнями і рекомендованими заходами по відновленню працездатності: спостереження і лікування по інвалідизуючим і супутнім захворюванням на строк до 23.10.2017 р.
Згідно довідки МСЕК серії АВ № 0927255 від 09.10.2017 р. ОСОБА_1 встановлено ІІ-групу інвалідності з протипоказаннями роботи з психофізичними навантаженням і рекомендованими заходами по відновленню працездатності: "Д" нагляд і лікування у психіатора до 09.10.2020 р.
На даний час ОСОБА_1 має інвалідність II групи з протипоказаннями роботи з психофізичними навантаженнями і рекомендованими заходами по відновленню працездатності: "Д" нагляд і лікування у лікаря психіатора на строк до 09.10.2020 , тобто ОСОБА_1 є непрацездатним, в зв'язку з чим не може працевлаштуватись, отримує державну допомогу, як особа з інвалідністю. Вважає наведені обставини такими, що мають істотне значення та передбаченою законом підставою для звільнення його від сплати вищевказаної заборгованості.
З посиланням на викладене просить суд звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами згідно рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.02.2017 р. в цивільній справі № 308/1903/16-ц в розмірі 5960,95 грн. на утримання доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 25.02.2016 р. по 01.11.2018 р.
В судовому засіданні позивач позов підтримав просив суд його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив суд його задовольнити, зокрема зазначив, що відповідач отримує державну допомогу дітям . Заборгованість за аліментами виникла у зв'язку з тяжкою хворобою ОСОБА_1 , перебуванням його в умовах ізоляції від суспільства на примусовому лікуванні та на стаціонарному лікуванні.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання у відповідності до ч.ч.6,7 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомляла, клопотань про відкладення розгляду справи та письмового відзиву до суду не надходило.
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд вважає за необхідне звернути увагу на тому, що застосовуючи відповідно до ч. 4 ст. 10 Цивільно- процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain). Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи, що відповідач повідомлений належним чином повторно не з'явився до суду без повідомлення причин, не подав відзив, тому, при відсутності заперечень зі сторони представника позивача, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
17.01.2020 року представником позивача подано до суду заяву про приєднання до матеріалів справи доказів.
27.02.2020 року представником позивача подано до суду заяву про приєднання до матеріалів справи доказів.
24.03.2020 року представником позивача подано до суду заяву про відкладення розгляду справи.
22.04.2020 року позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог.
26.05.2020 року представником позивача подано до суду заяву про відкладення розгляду справи.
12.10.2020 року представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника.
24.11.2020 року представником позивача подано до суду заяву про приєднання до матеріалів справи доказів.
26.11.2020 року представником позивача подано до суду заяву про проведення підготовчого судового засідання без участі позивача та його представника.
19.03.2021 року представником позивача подано до суду заяву про проведення судового засідання без участі позивач та його представника.
В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:
04.03.2019 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду суд відкрив провадження по справі та призначив справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
21.01.2021 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено.
Заслухавши вступне слово позивача, представника позивача, вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.
Згідно ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Фактичні обставини справи:
Судом встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.02.2017 р., яке набрало законної сили в цивільній справі № 308/1903/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 25.02.2016 р. і до досягнення дитиною повноліття. На підставі вказаного рішення було видано виконавчий лист, який відповідачем по справі пред'явлено до виконання до органу державної виконавчої служби.
Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, складеним головним державним виконавцем Ужгородського РВ ДВС, станом на 01.11.2018 р. борг ОСОБА_1 зі сплати аліментів на утримання дитини становить 5960,95 грн. ( а.с. 9)
Як встановлено судом, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.03.2013 р. в справі № 308/1397/13-к до ОСОБА_1 застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом.
Згідно мотивувальної частини акту стаціонарної судової комплексної судово-психолого-психіатричної експертизи, проведеної в Комунальному закладі "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня" № 198 від 15.08.2012 року встановлено, що ОСОБА_1 впродовж життя до лікаря психіатора та лікаря нарколога по допомогу не звертався та на обліку не перебуває.Вперше зміни у психічному стані маніфестували впродовж осттанніх 5-ти років і проявились у зміні поведінки: перестав працювати, вчиняв безпідставні сварки із батьками, бив матір, забрав паспорти та інші документи у батьків, вимагав у матері довіреність на право розпоряджатися майном, нічого не пояснюючи продав із батьківського будинку меблі. Розпочав розмовляти сам із собою, безпричинно сміявся, що відображено у допитах свідків. Відповідно до висновку вказаного акту: ОСОБА_1 в даний час страждає хронічним психічним захворюванням у формі шизоафективного розладу, поточний маніакальний епізод і за своїм психічним станом не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій ОСОБА_1 перебував в хворобливому стані, не міг усвідомлювати значення свої дій та керувати ними. Клінічних ознак хронічного алкоголізму не виявлено. За своїм психічним станом не може постати перед судом. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом."
Таким чином, з вказаного акту стаціонарної судової комплексної судово-психолого- сихіатричної експертизи № 198 від 15.08.2012 р. випливає, що позивач ОСОБА_1 хворів на вказане психічне захворювання ще 5-років до дати проведення вказаної експертизи, тобто з 2007 року.
Ухвалою Берегівського районного суду від 09.12.2013 року примусовий захід медичного характеру - госпіталізацію до психіатричного закладу із посиленим наглядом щодо ОСОБА_1 , було продовжено.
Відповідно до ухвали Берегівського районного суду Закарпатської області від 20.03.2015 р. № 297/562/15-к застосовано до ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.03.2018 р. в справі № 308/1397/13-к припинено примусові заходи медичного характеру відносно ОСОБА_1 .
Як встановлено судом в період з 06.06.2018 р. по 20.09.2018 р. ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в Обласній психіатричній лікарні м. Берегово, що підтверджується листом головного лікаря Обласної психіатричної лікарні м. Берегово від 10.10.2018 р. № 843/2018 отриманим на запит адвоката від 03.10.2018 р. ( ак.с.24)
Згідно довідки МСЕК серії 10 ААБ № 457301 від 19.09.2013 р. ОСОБА_1 встановлено ІІ-групу інвалідності з протипоказаннями роботи з психофізичними навантаженнями і рекомендованими заходами по відновленню працездатності: лікування у психіатора на строк до 19.09.2015 р. ( а.с. 26)
Згідно довідки МСЕК серії 12 ААА № 149527 від 23.10.2015 р. ОСОБА_1 встановлено ІІ- групу інвалідності з протипоказаннями роботи з психоемоційними навантаженнями і рекомендованими заходами по відновленню працездатності: спостереження і лікування по інвалідизуючим і супутнім захворюванням на строк до 23.10.2017 р. ( а.с. 27)
Згідно довідки МСЕК серії АВ № 0927255 від 09.10.2017 р. ОСОБА_1 встановлено ІІ-групу інвалідності з протипоказаннями роботи з психофізичними навантаженням і рекомендованими заходами по відновленню працездатності: "Д" нагляд і лікування у психіатора до 09.10.2020 р. (а.с.28)
За посвідченням серії НОМЕР_1 18.12.2013 р. ОСОБА_1 є інвалідом ІІ-групи і одержувачем державної соціальної допомоги. ( а.с.29)
Згідно довідки МСЕК серії АВ № 0011888 від 12.10.2020 р. ОСОБА_1 встановлено ІІ-групу інвалідності довічно з протипоказаннями роботи з психофізичними навантаженням і рекомендованими заходами по відновленню працездатності: "Д" нагляд і лікування у психіатора (а.с.99)
Згідно довідки Управління соціального захисту населення Ужгородської РДА від 28.11.2018 р. № 652 ОСОБА_1 знаходиться на обліку і отримує державну соціальну допомогу, як інвалід 2 гр., усього за 2018 рік у розмірі 10890,00 грн.. ( а.с. 30)
Вказані суми, виплачені ОСОБА_1 є державною допомогою призначеною згідно Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" від 18.05.2004 р. № 1727-IV.
Вказана сума державної соціальної допомоги, згідно підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, як сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
На вказані суми, згідно п. 1 ч. 2 ст. 73 Закону України "Про виконавче провадження", як на неоподатковуваний розмір матеріальної допомоги не здійснюється стягнення.
На даний час ОСОБА_1 не має працевлаштований, має інвалідність II групи довічно , з протипоказаннями роботи з психофізичними навантаженнями і рекомендованими заходами по відновленню працездатності: "Д" нагляд і лікування у лікаря психіатора.
Окрім цього, суд встановлено, що ОСОБА_1 був зареєстрований фізичною особою підприємцем (13.10.2004 р. за записом № 23200000000000247 проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, 20.11.2006 року за записом № 23200060003000247 проведено державну реєстррацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця), що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомості якого є загальнодоступними за адресою в інтернеті - https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch. ( а.с. 31-32)
За Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , серія та номер паспорта громадянина України: НОМЕР_3 від 04.12.2018 р. № 148063670:
-у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості відсутні;
-у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості відсутні.
-у Державному реєстрі іпотек відомості відсутні.
За інформацією з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (відповідь на запит у електронному вигляді від 29.11.2018 р.) від 29.11.2018 р. - інформація щодо сум виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2018 року по 4 квартал 2018 року в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків відсутня.
За інформацією з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (відповідь на запит у електронному вигляді від 04.12.2018 р.) від 04.12.2018 р. - за період 2017 року нараховано і виплачено 600 грн. державної та соціальної матеріальної допомоги. ( а.с. 38)
За інформацією з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (відповідь на запит у електронному вигляді від 04.12.2018 р.) від 04.12.2018 р. - за період 2016 року нараховано і виплачено 600 грн. державної та соціальної матеріальної допомоги. ( а.с. 39)
Відповідно до листа-відповіді Департаменту Соціальної політики Ужгородської міської ради від 11.02.2021 року за № 61/34.08-05 ОСОБА_3 перебуває на обліку в департаменті соціальної політики Ужгородської міської ради з 01.03.2020 року ,як одержувач тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, відповідно до порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою КМУ від 22.02.2006 р. № 189, на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до довідки Департаменту соціальної політики УМР від 11.02.2021 року за 34.04.03-08/87 ОСОБА_3 отримала допомогу на 1 дитину, коли мати (батько) ухиляються від сплати аліментів за період березень 2020 року по лютий 2021 року на загальну суму 13708,00 гривень.
Наявність заборгованості за аліментами і звільнення судом ОСОБА_1 від сплати цієї заборгованості жодним чином не обмежує права дитини, оскільки в зв'язку з відсутністю сплати зазначених аліментів, відповідач отримувала тимчасову державну допомогу згідно ч.ч. 8-9 ст. 181 Сімейного кодексу України.
Нормативно-правове обґрунтування :
Правовідносини між сторонами випливають із норм Сімейного Кодексу України.
Згідно до ч. 2 ст. 197 Сімейного кодексу України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Аналіз статті 197 СК України надає підстави для висновку про те, що платник аліментів може бути звільнений за рішенням суду від сплати заборгованості за аліментами, у разі якщо доведе суду наявність тяжкої хвороби або іншої обставини, що має істотне значення.
Аналогічна вимога міститься у п.22 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", де вказано, що суд за передбачених ст. 197 Сімейного кодексу України умов може повністю або частково звільнити платника аліментів від сплати заборгованості.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. (ч.3, 4 ст.12 ЦПК України)
Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст.81ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що заборгованість позивача ОСОБА_1 зі сплати аліментів на утримання дитини за період з 25.02.2016 року по 01.11.2018 року в розмірі 5960,95 грн. виникла у зв'язку з тяжкою хворобою, ізоляцією від суспільства та його стаціонарним лікуванням і дану заборгованість не має змоги погасити у зв'язку з тяжкою хворобою , а відтак позов обгрунтований, вмотивований та такий, що підлягає до задоволення.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12, 76, 81, 89, 141, 259 263-265, 268, 280-284, 354, 355 ЦПК України , суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 подану в особі представника позивача - адвокатом Марамигін П.В. до ОСОБА_3 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 від сплати заборгованості за аліментами згідно рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.02.2017 року в цивільній справі № 308/1903/16-ц в розмірі 5960,95 грн. на утримання доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка виникла за період з 25.02.2016 року по 01.11.2018 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 місце проживання АДРЕСА_1 );
Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 місце проживання АДРЕСА_2 )
Дата складання повного тексту судового рішення - 16.07.2021.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду: К.К. Бенца