Справа № 2-473/11
Провадження № 6/522/659/21
№ 6/522/660/21
15 липня2021 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Чернявської Л.М.,
за участю секретаря судових засідань Палун І.В..,
розглянувши у відритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання,
23 червня 2021 року до суду надійшли заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Мотивує вимоги тим, що рішенням Приморського районного суду міста Одеси у справі № 2-473/11 від 21 квітня 2011 року задоволено позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11292171000 від 01 лютого 2008 року. Ухвалою суду від 03 грудня 2020 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну стягувача задоволено.
Замінено стягувача по справі № 2-473/11 з Публічного акціонерного товариства „Дельта-Банк” (код ЄДРПОУ 34047020) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та 29 квітня 2021 року Приморським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист по справі № 2-473/11 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. Проте виконавчий лист отримано після закінчення строку для пред'явлення його до виконання, у зв'язку з чим просив поновити строк для пред'явлення його до виконання.
Учасники справи в судове засідання не з'явились. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для розгляду заяви.
Розглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Так, рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 21 квітня 2011 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк'до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 11292171000 від 01.02.2008 року задоволено частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(пр. Московський, 60, м. Харків, 61050, кореспондентський рахунок 32009100100 в УНБУ в Харківській області, МФО 351005, код за ЄДРПОУ 09807750) заборгованість за Кредитним договором № 11292171000 від 01.02.2008 року в сумі 83 490 (вісімдесят три тисячі чотириста дев'яносто) гривень 50 копійок та сплачений судовий збір у сумі 834 (вісімсот тридцять чотири) гривень 90 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 гривень.
В задоволені позовних вимог публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 11292171000 від 01.02.2008 року відмовлено.
11 лютого 2012 року Апеляційним судом Одеської області винесено рішення, яким апеляційну скаргу ПАТ «Укрсиббанк» задоволено. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 квітня 2011 року скасовано. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Дельта-Банк» заборгованість за кредитним договором № 11292171000 від 01.02.2008 року у розмірі 83 490 гривень 50 копійок, судовий збір - 834 гривень 90 копійок, витрати ІТЗ-120 гривень.
Рішення набрало законної сили.
Ухвалою суду від 03.12.2020 року замінено стягувача по справі № 2-473/11 з Публічного акціонерного товариства „Дельта-Банк” (код ЄДРПОУ 34047020) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та 29 квітня 2021 року Приморським районним судом м. Одеси видано виконавчі листи по справі № 2-473/11.
Щодо вимоги про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
У п. 9 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст.ст.6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В ч. 1 ст.18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з ч. 1 ст. 431 Цивільного процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд постановляє ухвалу.
Згідно ст. 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За ст. 124 ЦПК України, строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, по. 15729/07, від 05.07.2012).
Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в ній).
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "Іванов проти України", заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).
Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.
Тобто судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.
Враховуючи те, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, реальне виконання рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковою складовою реалізації особою права на справедливий суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, що підтверджується і висловленою Європейським судом з прав людини правовою позицією у «пілотному» рішенні «Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine) від 15.10.2009 (заява № 40450/04) і в багатьох інших справах як щодо України, так і щодо інших країн.
Згідно ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, -і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Конституційний Суд України у рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012, зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Розглядаючи справу № 5-рп/2013 Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року звернув увагу, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення заяв про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання про стягнення заборгованості по справі 522/14/16-ц.
Керуючись ст.ст. 55, 260, 433 ЦПК України, суд
Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання - задовольнити.
Поновити строк пред'явлення до виконання виконавчих документів - виконавчого листа виданого Приморським районним судом м. Одеси 29 квітня 2021 року на підставі рішення Апеляційного суду Одеської області від 11 лютого 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Дельта-Банк» заборгованість за кредитним договором № 11292171000 від 01.02.2008 року у розмірі 83 490 гривень 50 копійок, судовий збір - 834 гривень 90 копійок, витрати ІТЗ-120 гривень.
Примірник ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в момент її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м.Одеси протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Л. М. Чернявська