19.07.2021 Справа № 756/5236/21
Справа пр. № 2-о/756/447/21
ун. № 756/5236/21
19 липня 2021 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Андрейчук Т.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
Заява ОСОБА_1 про розірвання шлюбу ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва Андрейчука Т.В. від 08 квітня 2021 року була залишена без руху відповідно до ст. 185 ЦПК України з наступних підстав.
Ст. 109 СК України врегульовано порядок розірвання шлюбу за рішенням суду за спільною заявою подружжя, яке має дітей.
Ураховуючи викладене, подружжя подає спільну письмову заяву до суду, тобто обидва з подружжя згодні на розірвання шлюбу.
Так, заявник ОСОБА_1 звертається до суду в порядку окремого провадження, покликаючись на ст. 109 СК України, та просить суд розірвати шлюб між ним і ОСОБА_2 .
Проте у заяві в якості заявника не була вказана ОСОБА_2 , яка, з огляду на вимоги ст. 109 СК України, також має бути зазначена заявником у справі та повинна особисто підписати заяву про розірвання шлюбу, засвідчивши цим самим своє дійсне волевиявлення, спрямоване на подання такої заяви.
Таким чином, заявнику слід було визначитись з колом осіб, які беруть участь у розгляді справи.
Крім того, відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
З аналізу ч. 1 та ч. 2 ст.109 СК України вбачається, що до заяви про розірвання шлюбу додаються: письмовий договір про те, з ким із подружжя будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей; а також нотаріально посвідчений договір між подружжям про розмір аліментів на дітей.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст.109 СК України), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей. Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до ст. 109 СК України подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачити: з ким з них будуть проживати діти; яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо; умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Крім того, подружжя подає до суду договір про розмір аліментів на дитину (дітей). Судам слід перевіряти дотримання нотаріального посвідчення такого договору. У ньому сторони передбачають способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини. Сторони передбачають у договорі також порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків. При розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має дітей, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подачі заяви, якщо її не відкликано хоча б одним із подружжя.
Проте заявником ОСОБА_1 вимоги указаних законодавчих норм не були виконані, ним не зазначено посилання на відповідні докази, а саме: письмовий договір про те, з ким із подружжя буде проживати дитина, яку участь у забезпеченні умов її життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дитини; а також нотаріально засвідчений договір про розмір аліментів на дитину.
Позивачеві суддею був наданий строк на усунення недоліків у термін до 19 квітня 2021 року, але не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала про залишення заяви без руху надсилалась ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням за адресою, яку він сам вказав у позовній заяві: АДРЕСА_1 . Так, відповідно до інформації щодо відстеження пересилання поштових відправлень УДППЗ "Укрпошта" відправлення за номером 0421218274000 повернуто відправнику 21 травня 2021 року у зв'язку з закінченням терміну зберігання. Заяв про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження позивач суду не надавав.
Відповідно до ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Ст. 124 ЦПК України передбачає, що останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Оскільки поштове відправлення з ухвалою про залишення позовної заяви без руху було повернуто відправнику у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання, що підтверджується інформацією щодо відстеження пересилання поштових відправлень УДППЗ "Укрпошта" пошти та свідчить про своєчасне надсилання Оболонським районним судом м. Києва на адресу позивача ухвали про залишення позову без руху від 08 квітня 2021 року (така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25 травня 2018 року у справі №925/125/14). Відтак, перебіг строку на усунення недоліків закінчився 31 травня 2021 року.
Крім того, як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд (зокрема, рішення Європейського суду з прав людини в справах "Пономарьов проти України" та "Мушта проти України"), сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, станом на 19 липня 2021 року вимоги ухвали судді від 08 квітня 2021 року про приведення позовної заяви відповідно до вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України ОСОБА_1 виконані не були.
Згідно з нормою ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Зважаючи на вищенаведене, керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу вважати неподаною і повернути позивачеві.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Суддя Т.В. Андрейчук