Справа № 755/16175/20
"14" липня 2021 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді САВЛУК Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Женева» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач ТОВ «Женева» звернулося до суду з позовом, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про відкриття банківського рахунку № 06578/0016XSGF від 03 лютого 2014 року у розмірі 93772,38 грн, яка складається з 30000,00 грн - сума заборгованості основного боргу за кредитом, 26167,76 грн - сума заборгованості процентів на дату відступлення права вимоги, 21866,25 грн - заборгованість за нарахованими відсотками згідно Кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості), 2703,42 грн - 3% річних, 5976,00 грн - інфляційне збільшення боргу, 7058,95 грн - нарахована пеня за подвійною обліковою ставкою НБУ та витрати по справі судового збору в розмірі 2102,00 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» набуло право вимоги за кредитним договором №06578/0016ХSGF укладеного 03 лютого 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та ОСОБА_1 , у зв'язку з укладенням Договору №147 про відступлення права вимоги, укладеного 22 березня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» та Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк», оскільки відповідачем не виконано взяті на себе зобов'язання відповідно до умов договору, у зв'язку із чим станом на 12 серпня 2020 року утворилась заборгованість за кредитним договором, що становить 93772,38 грн., яка складається з: 30 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 26 167,76 грн. - заборгованість по відсоткам; 221 866,25 грн.- заборгованість за нарахування відсотків відповідно до договору; 2 703,42 грн.- три відсотка річних; 5 976,00 грн.- інфляційне збільшення боргу; 7 058,95 грн.- розмір пені нараховану за подвійну облікову ставку НБУ.
11 листопада 2020 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у даній справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
14 липня 2021 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання генерального директора ТОВ «Вердикт Капітал» О.В. Іжаковського про залучення до участі у справі правонаступника прав та обов'язків ТОВ «ФК «Женева»» - ТОВ «Вердикт Капітал», яке надійшло на адресу судку 09 березня 2021 року зареєстроване за вх. №17137.
Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідачем копію ухвали, копію позовної заяви з доданими до неї документами не було отримано, а конверт разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами повернувся до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання», крім того процесуальним правом подати відзив на позов та докази на спростування заявлених вимог не скористався.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
На підставі ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.
Судом встановлено, що 03 лютого 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та ОСОБА_1 укладений Договір № 06578/0016XSGF про відкриття банківського (карткового) рахунку, кредитного обслуговування рахунку та встановлення кредитного ліміту, банк відповідно до цього Договору та умов надання встановив клієнтові на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру споживчого кредиту ліміт у розмірі 30 000 грн строком 36 місяців з моменту укладання Договору. У разі, якщо Клієнт не користується Кредитним лімітом (або його частиною) протягом 6 місяців поспіль, Банк має право припинити дію Кредитного ліміту по закінченні такого шестимісячного терміну.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку із вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки право попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина 1статті 510 ЦК України).
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
В свою чергу відступлення права вимоги (уступка вимоги - цесія) є договірною передачею зобов'язальних вимог первісного кредитора (цедента) новому кредиторові (цесіонарію). Тобто, цесія є заміною особи у зобов'язанні, що виникає в силу укладення відповідного договору купівлі-продажу, міни чи дарування прав, що випливають із зобов'язання. При цьому договір відступлення права вимоги може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов'язок нового кредитора надати первісному кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги, і чинний Цивільний кодекс України не містить жодних заборон з цього приводу, а відтак сторони самі визначають оплатний договір цесії чи безоплатний. Якщо договір цесії є оплатним, то до нього застосовуються положення про договір купівлі-продажу, а якщо безоплатний, то підлягають застосування положення про договір дарування.
Згідно з пп. 14.1.255 ПКУ відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації. Тобто в дане поняття включаються операції з переуступки будь-яким кредитором (первісним або наступними) будь-яких прав вимог боргу третьої особи (грошових і негрошових) новому кредитору за компенсацію у будь-якій формі (грошову та негрошову) чи без такої.
Згідно зст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, законодавцем передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, тобто сторони мають право додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 10.02.2016р. у справі № 910/6098/14, та від 15.04.2015 у справі № 910/6098/14).
У Постанові Верховного суду України від 01.04.2015 року у справі № 3-30гс15 зазначено, що зміст зобов'язання (обсяг прав та обов'язків сторін) внаслідок заміни кредитора у зобов'язанні залишається незмінним. Відтак, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора, але обсяг цих прав та умови визначаються саме на момент переходу цих прав до нового кредитора. Тобто, законодавцем передбачено право відступлення тільки дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.
Як вбачається з матеріалів справи, 22 березня 2018 року між Публічний акціонерним товариством «Платинум Банк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронних торгів №UA-EA-2018-02-12-000102-a від 05.03.2018 року, укладено Договір № 147 від 22 березня 2018 року про відступлення прав вимоги.
Відповідно до п. 1 Договору, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників зазначених у Додатку №1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (оредрафту), в тому числі несанкціонованими овердрафтами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстру у Додатку №1 до цього договору та розширеного електронного реєстру
Відповідно до п. 2 Договору, за цим договором новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов'язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, вказаних у Додатку 31 до цього договору та сплати штрафних санкцій у розмірах, передбачених основними договорами, а також право вимоги сплати процентів за користування кредитом та/або штрафних санкцій за порушення умов основного договору, нарахованих в майбутньому. Права вимоги, які переходять до нового кредитора, вказані у Додатку №1 до цього договору. Права кредитора за основними договорами переходить до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірних списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов основних договорів.
В той же час, для встановлення факту відступлення права вимоги новому кредитору суду необхідно встановити факт відступлення права вимоги по кредитному договору, дату відступлення права вимоги, а також встановити, які саме права вимоги передаються.
При цьому, доданий до заяви витяг з Додатку №1 до Договору відступлення права вимоги від 22 березня 2018 року, відповідно до переліку вказаних осіб, не містить даних щодо номеру кредитного договору №06578/0016ХSGF, дати його укладання та індивідуальних даних безпосередньо ОСОБА_1 , який виступає відповідачем у даній справі, тому не може сприйматися судом, як належний доказ відступлення права вимоги по вказаному кредитному договору.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (ст. 517 ЦК).
Суд керується положеннями статті 16 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до частини 1 якої, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 Цивільного процесуального кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Процесуальний закон також містить норми, відповідно до яких судовому захисту підлягає порушене, невизнане або оспорюване право, свобода чи інтерес (статті 1-4 Цивільного процесуального кодексу України).
За приписами процесуального законодавства позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачем є особа, якій пред'явлено позовні вимоги. Тобто учасники справи - це суб'єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів, і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов'язання (боржник).
Позивач у позові про стягнення заборгованості за кредитним договором є банк або інша фінансова установа (кредитодавець), у якої виникло право на вимогу порушення зобов'язання встановлені договором або законом.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
При цьому за змістом статей 4, 265 Цивільного процесуального кодексу України позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Якщо такого факту не встановлено, позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого статтею 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів на підтвердження обставин, щодо переходу права вимоги, між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», зокрема відсутній додаток №1 до договору № 147 відступлення прав вимог від 22 березня 2018 року, додаток №2 до договору № 147 відступлення прав вимог від 22 березня 2018 року, та реєстр договорів права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами, в частині переходу права вимоги за кредитним договором, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та відповідачем ОСОБА_1 . Крім того наданий Витяг до Додатку №1 до Договору відступлення прав вимоги №147 від 22 березня 2018 року, не може слугувати доказом переходом факту відступлення права вимоги між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», оскільки даний Витяг складений та підписаний представником позивача Слостіним А.Г., який діє на підставі Довіреності від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», та не містить підписів представників сторін відповідно Договору № 147 про відступлення прав вимоги, додатками якого є: Додаток №1, Додаток №2 та реєстр договорів.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Женева» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором не підлягає задоволенню, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» всупереч ст. 80 Цивільного процесуального кодексу України, не доведено належними та допустимими доказами факт переходу права вимоги від Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» відносно відповідача ОСОБА_1 , а відтак не довів наявність підстав виникнення права з звернення до суду до відповідача за порушення зобов'язання встановлені Кредитним договором №06578/0016ХSGF.
Відповідно до положень ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, суд не вирішує питання розподілу судових витрат, які складаються із судового збору та витрат на правничу допомогу, оскільки судом ухвалене рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 526, 610, 611, 629, 626, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 12, 76-82, 89, 141, 263-265, 274-279, 280, 284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Відмовити в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Женева» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону№ 2147-VIII від 03.10.2017,апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Уразі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.