Справа № 591/3321/20
Провадження № 2/591/479/21
20 липня 2021 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми у складі :
головуючого - судді Шелєхової Г.В.
за участю секретаря судового засідання - Товстухи Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу №591/3321/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАТИНУМ ФІНАНС» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Позивач свої вимоги мотивує тим, що 16 квітня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Потаповим Михайлом Юрійовичем вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ПЛАТИНУМ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором, в тому числі плату за вчинення виконавчого напису в розмірі 17 429,47 грн. Зазначає, що заборгованість зазначена у виконавчому написі, на момент його вчинення була спірною. Позивач не визнає розміру заборгованості, зокрема неустойки та відсотків.
Тому просить виконавчий напис, вчинений 16 квітня 2019 року, визнати таким, що не підлягає виконанню.
В судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені, від позивача надійшла заява про слухання справи у його відсутність.
Ухвалою судді Зарічного районного суду м. Суми від 4 червня 2020 року позов залишено без руху.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 12 червня 2020 року відкрито провадження, призначено справу до розгляду на 7 серпня 2020 року.
Протокольною ухвалою головуючого від 7 серпня 2020 року відкладено розгляд справи до 15 жовтня 2020 року у зв'язку з витребуванням додаткових документів.
15 жовтня 2020 року відкладено розгляд справи до 17 листопада 2020 року у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.
17 листопада 2020 року відкладено розгляд справи до 21 січня 2021 року у зв'язку з наданням головуючому судді часу відпочинку.
Протокольною ухвалою головуючого від 21 січня 2021 року відкладено розгляд справи до 5 березня 2021 року у зв'язку з витребуванням додаткових документів.
Протокольною ухвалою головуючого від 5 березня 2021 року відкладено розгляд справи до 2 квітня 2021 року у зв'язку з ненадходженням витребовуваних матеріалів.
2 квітня 2021 року відкладено розгляд справи до 28 травня 2021 року у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.
Протокольною ухвалою головуючого від 28 травня 2021 року відкладено розгляд справи до 1 липня 2021 року у зв'язку з неотриманням витребовуваних документів та неявкою позивача.
Протокольною ухвалою головуючого від 1 липня 2021 року відкладено розгляд справи до 20 липня 2021 року у зв'язку з неотриманням витребовуваних документів.
Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
16 квітня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Потаповим Михайлом Юрійовичем вчинено виконавчий напис №903 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ПЛАТИНУМ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором за період з 14 жовтня 2008 року по 01 березня 2019 року, в тому числі плату за вчинення виконавчого напису в розмірі 17 429 грн. 76 коп. (а.с.13).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пімаховою Діною Вікторівною відкрито виконавче провадження №59510288 з виконання виконавчого напису №903 від 16 квітня 2019 року (а.с.14-15).
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року№ 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс 17, та постанові Верховного Суду України від 23 січня 2018 року № 61-154св18.
Таким чином, в процесі слухання справи не встановлено додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів згідно з Переліком, зокрема, відсутні докази, які підтверджують факт безспірності заборгованості та наявність нотаріально посвідченого кредитного договору.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Між позивачем та адвокатським бюро «Калінін і Партнери» укладено договір про надання професійної правничої допомоги від 16 травня 2020 року (а.с.18-20).
Згідно акту виконаних робіт (надання послуг) від 3 червня 2020 року адвокатське бюро надало, а клієнт прийняв наступні послуги: усна з вивченням документів консультація клієнта (1 год. 30 хв.) - 5000,00 грн.; складання та оформлення адвокатського запиту приватному виконавцю (1 год. 30 хв.) - 250,00 грн.; складання, оформлення адвокатського запиту нотаріусу (1 год. 30 хв) - 250,00 грн; складання, оформлення та подання до суду позовної заяви (8 год.) - 2 500,00 грн.; складання, друк, подання до суду клопотання про витребування доказів (1год.30хв) - 200,00 грн.; складання, оформлення та подання до суду заяви про забезпечення позову (2год. 30хв) - 1 000,00 грн.; представництво інтересів клієнта в суді - 500,00 грн. Вартість послуг становить 5 200,00 грн. (а.с.22).
На підтвердження оплати послуг надані квитанція на суму 950,00 грн. та меморіальний ордер на суму 1000,00 грн. (а.с.23,82).
Згідно ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в т. ч. і витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ч.1,2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі №159/5837/19.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог про стягнення витрат на правничу допомогу та їх задоволення.
Крім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №903, вчинений 16 квітня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Потаповим Михайлом Юрійовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ПЛАТИНУМ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором, в тому числі плату за вчинення виконавчого гнапису в розмірі 17 429,76 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАТИНУМ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5200 грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду Сумської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «ПЛАТИНУМ ФІНАНС», код. ЄДРПОУ 41489737, адреса: м. Київ, вул. Лариси Руденко, 6А, оф. 252.
Повне рішення виготовлене 20 липня 2021 року.
Суддя Г.В. Шелєхова