Єдиний унікальний номер 448/623/21
Провадження № 1-кп/448/153/21
Іменем України
19.07.2021 року м.Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12021142230000048 від 06.05.2021 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Твіржа, Мостиського району Львівської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, із середньою освітою, непрацюючої, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорки ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 , - не з'явився (заява),
та обвинуваченої ОСОБА_3 ,
І. Встановлені Судом обставини:
До Мостиського районного суду на розгляд надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 , внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021142230000048 від 06.05.2021 року за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України.
З вищевказаного обвинувального акту слідує, що 04.05.2021 року, близько 22:00 год., ОСОБА_3 , перебуваючи на сільській дорозі поблизу Довгомостиської НВК, що у с.Довгомостьиська, вул.Зелена, 96, Яворівського району Львівської області, на ґрунті особистих неприязних відносин, маючи умисел на спричинення фізичного болю потерпілому ОСОБА_5 , умисно нанесла удар дерев'яною палицею в ділянку голови такому, чим завдала останньому фізичного болю та не спричинила тілесних ушкоджень.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 скоїла кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.126 КК України - умисне нанесення ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
ІІ. Суть питання, що вирішується:
Потерпілий ОСОБА_5 , у підготовче судове засідання не з'явився, однак через канцелярію суду подав клопотання, котре просить розглянути, згідно якого він відмовляється від обвинувачення відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст.126 КК України, просить закрити кримінальне провадження стосовно останньої, оскільки не має до такої жодних претензій ні морального, ні матеріального характеру.
Подальший розгляд кримінального провадження просив проводити у його відсутності у зв'язку із виїздом за межі Львівської області на тимчасові роботи.
Обвинувачена ОСОБА_3 , в судовому засіданні не заперечила проти задоволення поданого потерпілим клопотання про закриття даного кримінального провадження.
ІІІ. Мотиви, з яких виходить Суд і положення закону, яким він керується:
Заслухавши думку прокурорки, котра не заперечувала щодо закриття кримінального провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , роз'яснивши учасникам судового розгляду наслідки закриття кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4 - 8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 26 КПК України передбачено, що кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого.
Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Як відомо із змісту п.7 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.
Згідно абзацу другого ч.7 ст.284 КПК України, якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Відповідно до статті 477 КПК України кримінальне провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, в тому числі кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 (умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, без обтяжуючих обставин).
Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
У п.113 рішення ЄСПЛ в справі «Коваль проти України» від 19.10.2006 року, суд наголосив, що "основна мета статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у рамках кримінального провадження - забезпечити справедливий розгляд справи судом, який встановить обґрунтованість "будь - якого кримінального обвинувачення".
Стаття 6 Конвенції гарантує обвинуваченому ефективну участь у кримінальному провадженні. Основним аспектом права на справедливий суд є те, що розгляд кримінальної справи, включаючи елементи кримінального провадження, які відносяться до процедури, повинен бути змагальним і в ньому має забезпечуватись рівність сторін обвинувачення і захисту (див. рішення від 16 лютого 2000 року у справі «Роув і Дейвіс проти Сполученого Королівства"). А також у рішеннях в справах "Леонід Лазаренко проти України" від 28.10.2010 року та «Боротюк проти України" від 16.12.2010 року, у пунктах 52 та 80 яких, відповідно, зазначено, що» ані буква, ані дух статті 6 Конвенції не перешкоджають особі добровільно відмовитися - у відкритий чи мовчазний спосіб - від свого права на гарантії справедливого судового розгляду. Однак для того, щоб така відмова була дійсною для цілей Конвенції, вона має бути виражена у недвозначній формі і має супроводжуватися мінімальними гарантіями, співмірними з важливістю такої відмови (див. рішення у справі «Сейдович проти Італії»)».
Враховуючи імперативний характер ст.26 КПК України, а також беручи до уваги встановлені в судовому засіданні обставини, а саме: кримінальне провадження за ч.1 ст.126 КК України є формою приватного обвинувачення, в якому право підтримувати обвинувачення належить потерпілому; потерпілий ОСОБА_5 відмовився від обвинувачення, наслідки відмови від підтримання обвинувачення такому зрозумілі, і жодних претензій до обвинуваченої ОСОБА_3 , він не має, а також і те, що дане кримінальне провадження здійснюється у формі приватного обвинувачення і обвинувачена не заперечує проти закриття провадження у зв'язку з відмовою потерпілого від підтримання обвинувачення, суд вважає, що вищевказане кримінальне провадження слід закрити, з наведених вище мотивів та підстав.
ІV. Інші рішення, щодо процесуальних питань, які вирішуються Судом при постановлені ухвали:
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази відсутні.
Процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 не обирався.
Керуючись ст.ст. 284, 314, 372, 395, 477 КПК України, суд -
Клопотання потерпілого ОСОБА_5 , - задовольнити.
Кримінальне провадження №12021142230000048 від 06 травня 2021 року про обвинувачення ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, - закрити у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 не обирався.
Речові докази відсутні.
Процесуальні витрати відсутні.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію ухвали суду негайно, після її оголошення, вручити учасникам процесу.
Ухвала суду виготовлена в нарадчій кімнаті 19 липня 2021 року.
Суддя ОСОБА_1
Ухвала набирає законної сили «___» ______________ 20__ р.
Суддя ОСОБА_1