Провадження №1-в/447/202/21
Справа №447/1885/21
20.07.2021 м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Львівської області в складі
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції подання ДУ «Миколаївська ВК № 50» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
з участю прокурора - ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
засудженого - ОСОБА_3
представника ДУ «Миколаївська ВК №50» - ОСОБА_6
16.06.2021 до Миколаївського районного суду Львівської області надійшло подання начальника Державної установи «Миколаївська виправна колонія (№ 50)» (далі по тексту - МВК № 50) про умовно-дострокове звільнення засудженого, відповідно до вимог ст.81 КК України ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судовому засіданні представник МВК № 50 надав пояснення аналогічні, викладеним у поданні та просив його задовольнити.
В судовому засіданні прокурор відносно задоволення подання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_3 , заперечив, зокрема вважає таке подання передчасним.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_5 подання про умовно-дострокове звільнення підтримали, просли таке задоволити.
Суд, перевіривши матеріали подання та особової справи, заслухавши засудженого та його захисника , представника установи, думку прокурора, вважає, що дане подання не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів особової справи, в
ироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 1 березня 2017 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України і призначено йому покарання позбавлення волі на строк 3 роки. Відповідно до ст. 71 КК України при складанні покараньза сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 10 серпня 2015 року, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк п'ять років, зміненого згідно з ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 25 грудня 2015 року та особу на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 (два) роки і,остаточновизначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. За змістом даної норми умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є правом, а не обов'язком суду.
Згідно з кримінально-процесуальним законодавством умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливо лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Стаття 81 КК України не містить імперативної вказівки на її застосування, а носить рекомендаційний характер і застосовується суддями за наявності усіх умов, передбачених даною статтею і доказів того, що засуджений дійсно заслуговує на застосування до нього ст. 81 КК України.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети передбаченоїст.50 КК України.
Поряд з тим, єдиною і достатньою підставою умовно-дострокового звільнення є досягнення однієї з цілей покарання виправлення засудженого, що підтверджується його сумлінною поведінкою і ставленням до праці в процесі відбування покарання. Під сумлінною поведінкою розуміється не тільки пасивна форма поведінки засудженого, яка полягає у стримуванні від порушень режиму відбування покарання, а й прагнення своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин.
Так ,
ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні нетяжкого злочину
Відповідно до характеристики, засуджений ОСОБА_3 прибув у ДУ «Миколаївська ВК № 50» 25.09.2020. За час відбування покарання отримав 8 заохочень , перебуваючи у СІЗО м.Львова з 25.07.2017 допустив 3(три) порушення встановлених правил внутрішнього розпорядку, за які до засудженого було застосовано стягнення у виді догани та ДІЗО , останнє з яких погашено 05.01.2021. На момент розгляду справи не відбута частина покарання складає 1 рік 4 місяці 5 днів .
Суд вважає, що сам факт того, що засуджений ОСОБА_3 відбув більшу частину строку покарання, мав 8 заохоченнь, три з яких лише за останні сім місяців, не свідчить, що він довів своє виправлення, оскільки суд бере до уваги поведінку засудженого упродовж всього терміну відбування покарання.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає,що застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення на даному етапі є передчасним.
На підставі наведеного та керуючись ст.81 КК України, ст.537 КПК України, суд , -
відмовити у задоволенні подання ДУ «Миколаївська ВК № 50» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга може бути подана на ухвалу суду першої інстанції - протягом семи днів з дня її оголошення
до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1