Справа № 695/2892/19
номер провадження 2/695/154/21
16 липня 2021 рокум. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Степченка М.Ю.,
за участю секретаря с/з Розпутньої І.Г.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -
ТОВ «Веллфін» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Ухвалою суду від 15.10.2019 р. було визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 15.02.2021 р. було визнано явку представника позивача обов'язковою для дачі особистих пояснень та оголошено в судовому засіданні перерву до 25.03.2021 р. Дана ухвала була направлена на адресу позивача та отримана його представником 15.03.2021 р.
У судове засідання 25.03.2021 р. представник позивача не з'явився з невідомих суду причин. Судове засідання було відкладено на 16.07.2021 р.
У судове засідання 16.07.2021 р. представник позивача повторно не з'явився з невідомих суду причин, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки.
Відповідач та представник відповідача в судове засідання 16.07.2021 р. не з'явилися. 09.07.2021 р. від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутність за наявними в матеріалах справи документами, в позові просила відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справ, встановив наступні обставини.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 року у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналізуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Аналогічний правовий висновок корелюється з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21.09.2020 року в справі № 658/1141/18.
Хоча від представника позивача 04.12.2019 р. надходила заява про розгляд справи за його відсутності, але судом 15.02.2021 р. було визнано явку представника позивача обов'язковою для дачі особистих пояснень та з'ясування обставин справи. Однак жодної реакції зі сторони позивача не було, його неявка фактично перешкодила належному розгляду справи та уточненню обставин по ній.
Відтак, враховуючи повторну неявку представника позивача, зважаючи, що його явка була визнана судом обов'язковою, при належному повідомленні останнього про дату, місце і час кожного судового засідання, підстав для розгляду справи по суті у його відсутності немає, підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 223 ЦПК України, суд не вбачає. Тому позов слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 257 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ТОВ «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики- залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст.354,355 ЦПК України.
Суддя М.Ю. Степченко