ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.07.2021Справа № 908/828/21
Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 908/828/21
за позовом Приватного підприємства "Азов"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна індустрія проект"
про стягнення грошових коштів
Без виклику учасників судового процесу.
29 березня 2021 року до Господарського суду Запорізької області від Приватного підприємства "Азов" (позивач) надійшла позовна заява № 02 від 16.03.2021 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна індустрія проект" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором підряду на виконання робіт з поточного ремонту № 05/12/18 від 11.12.2018 року у розмірі 32 406,26 грн., з них: основного боргу - 20 116,38 грн. (двадцять тисяч сто шістнадцять гривень 38 копійок), пені - 9263,85 грн. (дев'ять тисяч двісті шістдесят три гривні 85 копійок), 3% річних - 1210,00 грн. (одна тисяча двісті десять гривень) та інфляційних втрат - 1816,03 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 03 копійки).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином зобов'язання за договором підряду на виконання робіт з поточного ремонту № 05/12/18 від 11.12.2018 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.04.2021 року справу № 908/828/21 передано до Господарського суду міста Києва за підсудністю.
06.05.2021 року матеріали справи № 908/828/21 надійшли до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2021 року матеріали справи № 908/828/21 передано на розгляд судді Коткова О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/828/21, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105480081095 ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 року у справі № 908/828/21 вручено уповноваженому представнику відповідача - 24.05.2021 року.
Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 08.06.2021 року (включно).
На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
11.12.2018 року між Приватним підприємством "Азов" (надалі - позивач, підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна індустрія проект" (надалі - відповідач, замовник) укладено договір підряду на виконання робіт з поточного ремонту № 05/12/18 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі на свій ризик виконати за завданням замовника роботи по поточному ремонту спільного майна житлових будинків, перелік яких наведено у додатку до цього договору, а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти і оплатити вказані види робіт підрядника.
Згідно з п. 4.1. договору здача-приймання результатів виконаних робіт після їх закінчення здійснюється згідно з чинним порядком і оформлюється актом виконаних робіт. Належним чином оформлені оригінали актів передаються замовнику протягом 3 днів з дня завершення виконання робіт за окремим дефектним актом в трьох примірниках, після підписання та скріплення печаткою кожного їх примірника підрядником, із зазначенням в адресній частині реквізитів цього договору.
Оплата наданих послуг здійснюється на підставі підписаних замовником довідок та актів про вартість виконаних робіт протягом 60 (шістдесяти) календарних днів після підписання вищезгаданих актів.
Пунктом 4.2. договору передбачено, що замовник перевіряє і в 5 денний термін згідно з чинним порядком приймає надані підрядником послуги по акту приймання-здачі, та підписує зі свого боку примірники оригіналів актів виконаних робіт та один підписаний примірник повертає підряднику.
Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 13.2. договору).
На виконання умов договору № 05/12/18 від 11.12.2018 року позивач виконав, а відповідач прийняв обумовлені договором роботи на загальну суму 20 116,38 грн., що підтверджується актами надання послуг: № 1 від 21.12.2018 року на суму 28,03 грн.; № 2 від 21.12.2018 року на суму 28,03 грн.; № 3 від 21.12.2018 року на суму 401,30 грн.; № 4 від 21.12.2018 року на суму 516,00 грн.; № 5 від 21.12.2018 року на суму 1248,80 грн.; № 7 від 21.12.2018 року на суму 300,42 грн.; № 8 від 21.12.2018 року на суму 28,03 грн; № 9 від 21.12.2018 року на суму 28,03 грн.; № 10 від 21.12.2018 року на суму 546,77 грн.; № 11 від 21.12.2018 року на суму 4780,00 грн; № 1 від 12.02.2019 року на суму 210,00 грн.; № 2 від 31.01 2019 року на суму 117,00 грн.; № 2 від 12.02.2019 року на суму 210,00 грн.; № 3 від 31.01.2019 року на суму 2597,40 грн.; № 3 від 12.02.2019 року на суму 210,00 грн.; № 4 від 31.01.2019 року на суму 140,40 грн.; № 4 від 12.02.2019 року на суму 300,00 грн.; № 4 від 12.02.2019 року на суму 300,00 грн.; № 5 від 31.01.2019 року на суму 28,03 грн.; № 6 від 31.01.2019 року на суму 5970,00 грн.; № 6 від 28.02.2019 року на суму 315,02 грн.; № 7 від 31.01.2019 року на суму 608,47 грн.; № 7 від 25.02.2019 року на суму 210,00 грн.; № 8 від 31.01.2019 року на суму 744,23 грн.; № 9 від 28.02.2019 року на суму 250,84 грн. Роботи за вказаними актами за якістю та кількістю прийняті відповідачем без заперечень, про що свідчать підписи та печатки сторін на актах.
Як зазначає позивач, за виконані роботи відповідач не розрахувався, відтак, відповідач, за розрахунками позивача, має заборгованість за договором в розмірі 20 116,38 грн.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем, на думку позивача, грошового зобов'язання з оплати виконаних згідно договору № 05/12/18 від 11.12.2018 року робіт, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 20 116,38 грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання останнім зобов'язання щодо оплати робіт.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
З огляду на положення пункту п. 4.1. договору строк оплати виконаних робіт є таким, що настав.
За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.
Факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань щодо не здійснення оплати вартості виконаних позивачем робіт, тоді як строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати робіт настав, наявність заборгованості у розмірі 20 116,38 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідач доказів сплати боргу у розмірі 20 116,38 грн. станом на день розгляду справи суду не надав, контррозрахунку суми основного боргу до суду не надав та не надіслав.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми боргу та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 05/12/18 від 11.12.2018 року у розмірі 20 116,38 грн.
Позивач також просить стягнути з відповідача на його користь пеню у розмірі 9263,85 грн., 3% річних у розмірі 1210,00 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1816,03 грн. за порушення виконання грошового зобов'язання щодо оплати робіт.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В п. 9.3. договору визначено, що за порушення замовником строків оплати останній повинен сплатити Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до роз'яснень, наданих господарським судам у п. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
З наданого позивачем розрахунку пені вбачається, що позивач здійснює нарахування пені на суму боргу 20 116,38 грн. за період з 28.02.2019 року (дата останнього акту надання послуг) по 01.03.2021 року.
Нарахування пені за визначений позивачем період суперечить ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та п. 4.1. договору, у зв'язку з чим суд дійшов висновку здійснити власний розрахунок пені за період з 30.04.2019 року (початок прострочки після закінчення 60 (шістдесяти) календарних днів на оплату згідно п. 4.1. договору) по 30.10.2019 року (строк нарахування пені за шість місяців).
Здійснивши власний розрахунок пені, судом встановлено, що загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 3455,06 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 5808,79 грн. позивачу належить відмовити.
Згідно з приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В частині нарахування інфляційного збільшення боргу судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19. Зокрема, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Оскільки прострочення виконання зобов'язання виникло з 30.04.2019 року правомірним є нарахування інфляційних втрат з травня 2019 року.
Здійснивши розрахунок інфляційних втрат за період з 01.05.2019 року по 28.02.2021 року, судом встановлено, що загальна сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 1620,43 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 195,60 грн. позивачу належить відмовити.
Також здійснивши розрахунок 3% річних за період з 30.04.2019 року по 01.03.2021 року, судом встановлено, що загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 1109,43 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 100,57 грн. позивачу належить відмовити.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 26 301,30 грн., з них: основного боргу - 20 116,38 грн. (двадцять тисяч сто шістнадцять гривень 38 копійок), пені - 3455,06 грн. (три тисячі чотириста п'ятдесят п'ять гривень 06 копійок), інфляційних втрат - 1620,43 грн. (одна тисяча шістсот двадцять гривень 43 копійки) та 3% річних - 1109,43 грн. (одна тисяча сто дев'ять гривень 43 копійки).
Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1842,36 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна індустрія проект" (ідентифікаційний код 42147933, адреса: 01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 2/1, корпус Б, офіс 1) на користь Приватного підприємства "Азов" (ідентифікаційний код 23787793, адреса: 69076, м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка, 42, кв. 50) грошові кошти: основного боргу - 20 116,38 грн. (двадцять тисяч сто шістнадцять гривень 38 копійок), пені - 3455,06 грн. (три тисячі чотириста п'ятдесят п'ять гривень 06 копійок), інфляційних втрат - 1620,43 грн. (одна тисяча шістсот двадцять гривень 43 копійки), 3% річних - 1109,43 грн. (одна тисяча сто дев'ять гривень 43 копійки) та судовий збір - 1842,36 грн. (одна тисяча вісімсот сорок дві гривні 36 копійок).
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 20.07.2021р.
Суддя О.В. Котков