ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.06.2021Справа № 910/5411/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квітень" (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 13 А)
про визнання недійсним протоколу загальних зборів
за участю представників
від позивача: Таранець К.О.
від відповідача: Нитченко І.В.
У судовому засіданні 30.06.2021, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квітень" про визнання недійсним протоколу загальних зборів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що протокол Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квітень" від 26.12.2017, який був складений при порушеній процедурі скликання зборів та голосування, безпосередньо порушує права ОСОБА_1 як власника нежитлових приміщень, які знаходять в будинку під управлінням ОСББ.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/5411/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні 28.04.2021.
У судовому засіданні 28.04.2021 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 19.05.2021.
29.04.2021 через загальний відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що позивачу було належним чином направлено повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників, про що свідчить список №1433 згрупованих поштових відправлень та чек №3549 від 29.11.2017. У відзиві відповідач також заявляє про пропуск позивачем строку позовної давності, а також про відсутність доказів щодо порушення з боку відповідача порядку підрахунку голосів.
12.05.2021 до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач не погоджується з доводами відповідача та зазначає, що надані відповідачем докази направлення повідомлення свідчать саме про порушення останнім приписів ч. 4 ст. 10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» щодо повідомлення про проведення зборів співвласників 12.12.2017, оскільки повідомлення було направлено після проведення зборів. Також позивач зауважує, що відповідачем не було спростовано доводів щодо відсутності необхідної кількості голосів для схвалення рішення.
Цією ж датою позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, у якій останній просив суд визнати рішення Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квітень» проведених 12 грудня 2017 року за адресою АДРЕСА_2 та оформленого Протоколом від 26 грудня 2017 року, недійсним з дати прийняття, судові витрати стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квітень».
19.05.2021 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи банківських виписок та копії листків голосування співвласників.
У судовому засіданні 19.05.2021 суд на місці ухвалив прийняти до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог та відкласти підготовче засідання на 02.06.2021.
28.05.2021 до канцелярії суду надійшли заперечення позивача щодо поданих відповідачем додаткових доказів по справі.
У судовому засіданні 02.06.2021 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 23.06.2021.
У судовому засіданні 23.06.2021 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 30.06.2021
У судовому засіданні 30.06.2021 суд заслухав представника позивача, який підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору. Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень з № 1 по №10 (групи приміщень 536) та приміщення 527 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №248070836 та №248070929 від 12.03.2021 року.
Багатоквартирний будинок за вказаною адресою перебуває в управлінні Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квітень», яке здійснює свою діяльність на підставі Статуту, затвердженого рішенням Загальних зборів від 22.06.2016.
Відповідно до ч. 2 Розділу ІІІ Статуту визначено, що вищим органом управління об'єднання є загальні збори співвласників. Загальні збори співвласників вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання. Загальні збори співвласників скликаються не рідше одного разу на рік.
До виключної компетенції загальних зборів співвласників належить, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
12 грудня 2017 року на Загальних зборах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квітень» було прийнято рішення, оформлене Протоколом від 26 грудня 2017 року, про зміни в порядку управління будинком, про затвердження змін до Договору № 07/09 від 02.07.2009 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатуюча організація «Голосієво» про управління та обслуговування житлового будинку, про затвердження розміру внеску на експлуатацію будинку та порядку його сплати.
Даним рішенням було, зокрема, уповноважено правління залучати персонал та підрядників для виконання функцій з управління, які не передані ТОВ "Експлуатуюча організація "Голосієво"; встановлено розмір внеску на експлуатацію будинку у розмірі 6,28 гривень за 1 квадратний метр загальної площі квартири / приміщення. Сплачувати внески на банківські рахунки ОСББ "Квітень".
У разі наявності заборгованості по внесках на експлуатацію будинку понад 2 календарних місяці застосовувати у розрахунках із власниками квартир/приміщень розмір внеску, що становить 18,84 гривень за І квадратний метр загальної площі квартири/приміщення. Застосовувати вказаним розмір внеску до споживачів-боржників за весь період наявності боргу по внесках на експлуатацію будинку.
Уповноважено правління спрямовувати внески співвласників для фінансування послуг управителів, оплати заробітної плати персоналу, адміністративних витрат ОСББ "Квітень", залишки коштів спрямувати у ремонтний фонд, який використовувати для фінансування ремонтних, аварійних робіт та робіт із благоустрою, які не передбачені договором із управителем.
Уповноважено правління вживати заходи стягнення заборгованості а боржників, включаючи обмеження права користування спільним майном.
За вищевказане рішення було проголосовано «за» - 311 співвласників приміщення, «проти» - 32 співвласника приміщення.
Також на загальних зборах було прийнято рішення, відповідно до якого рішення загальних зборів під час опитування вважати прийнятими з моменту голосування «за рішення» більше половини загальної кількості співвласників.
Позивач звертаючись з позовом до суду зазначає, що рішення Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квітень» від 12 грудня 2017 року, оформлене протоколом від 26 грудня 2017 року, підлягає визнанню недійсним з дати прийняття, оскільки останнє було прийнято з порушенням норм чинного законодавства, всупереч Статуту об'єднання та з порушенням прав ОСОБА_1 .
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частиною 4 статті 319 Цивільного кодексу України визначено, що власність зобов'язує.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Частиною 1 статті 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних із діяльністю об'єднання.
Згідно з частиною першою статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.
Враховуючи наведені вище приписи Закону, ОСББ є юридичною особою, створеною власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна, а тому спір у даній справі є найбільш наближеним до спорів, пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи і повинен розглядатися за правилами господарського судочинства, оскільки як зазначалось раніше, позивач є власником квартири у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту його права як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на його думку, прийняттям рішень, що стосуються діяльності юридичної особи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №813/6286/15, від 06.02.2019 у справі №462/2646/17 та від 02.10.2019 у справі №501/1471/16-ц.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Згідно з ч. 4 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під'їзду багатоквартирного будинку.
У п. 5 Розділу ІІІ Статуту визначено, що правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 календарних днів до дати проведення загальних зборів співвласників вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів співвласників. У повідомленні про проведення загальних зборів співвласників зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2 і 3 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.
Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 50 відсотків або більше загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 75 відсотків загальної кількості співвласників, а рішення з питань, зазначених у пунктах 2 і 3 частини другої цієї статті, вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 50 відсотків загальної кількості всіх співвласників (ч. 6 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
Відповідно до ч. 7 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування («за», «проти», «утримався»), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики.
Якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів "за" або "проти", проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими (ч. 8 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
Як вбачається із протоколу загальних зборів ОСББ «Квітень», складеного 26.12.2017, загальна кількість приміщень (житлових і нежитлових) багатоквартирного будинку складає 554 приміщень.
При цьому у зборах, проведених 12 грудня 2017 року, взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 76 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення в кількості 71.
У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 261 особа, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення в кількості 272 шт.
Судом встановлено, що за результатами голосування по питанню про зміни в порядку управління будинком, про затвердження змін до Договору № 07/09 від 02.07.2009 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатуюча організація «Голосієво» про управління та обслуговування житлового будинку, про затвердження розміру внеску на експлуатацію будинку та порядку його сплати було проголосовано: «за» - 311 співвласників приміщення, «проти» - 32 співвласника приміщень.
Отже, з наведеного вбачається, що рішення загальних зборів по вищевказаних та інших питаннях, оформлене протоколом від 26.12.2017, були прийняті у встановленому законом порядку більшістю голосів співвласників, про що також свідчать дослідженні судом листки голосування співвласників, копії яких містяться в матеріалах справи.
Поряд з наведеним, судом також встановлено, що позивач був належним чином повідомлений про проведення загальних зборів. Зокрема, з долученого до матеріалів справи списку згрупованих відправлень №1433, фіскального чеку №1433 від 29.11.2017 та повернених поштових листів з рекомендованими повідомленнями про вручення №0303912700871, №0303912700944 вбачається, що повідомлення про проведення загальних зборів надсилались позивачу на адресу: АДРЕСА_3 .
При цьому, твердження позивача про те, що повідомлення про загальні збори надсилались відповідачем після їх проведення, а саме 28.12.2017, не приймаються судом до уваги, оскільки штемпель відділу поштового зв'язку на списку згрупованих відправлень №1433, який був датований 28.12.2017, не спростовує того факту, що листи за вищевказаним списком були відправлені саме 29.11.2017, про що свідчить безпосередньо фіскальний чек від 29.11.2017 з посиланням на даний список №1433, а також повернені поштові конверти, на яких міститься відбиток штемпеля «Укрпошти» від 29.11.2017, та рекомендовані повідомлення з датою подання 28.11.2017.
Отже, порушення процедури прийняття вказаного рішення, зокрема, щодо скликання та проведення відповідних зборів, позивачем не наведено і судом не встановлено, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні.
Судом також прийнято до уваги, що ОСОБА_1 , який у своїй позовній заяві зазначає про те, що йому стало відомо про оскаржуване рішення лише після отримання у січні 2021 року позовної заяви ОСББ «Квітень» про стягнення заборгованості по внескам на експлуатацію будівлі (справа №760/28377/20), здійснював платежі по внескам на рахунок ОСББ з лютого 2018 року у розмірі, що відповідає оскаржуваному рішенню, про що свідчать долучені до матеріалів справи банківські виписки від 16.03.2018, від 01.02.2019, від 23.01.2019 та від 15.01.2021.
Щодо інших аргументів позивача, наведених в обґрунтування недійсності спірного рішення ОСББ, суд звертає увагу, що відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
У частині другій статті 4 Господарського процесуального кодексу України зазначається, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, зазначені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Тобто правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати чи буде воно відновлене у заявлений спосіб.
Позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Зазначені висновки про те, що порушене право та/або охоронюваний законом інтерес є об'єктом судового захисту, є характерними та загальними для усіх правовідносин, що передані на вирішення суду, у тому числі і для правовідносин у цій справі.
При вирішенні даного спору суд враховує також висновки Верховного Суду щодо застосування статей 15, 16 Цивільного кодексу України у правовідносинах, пов'язаних з діяльністю Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та визнанням недійсними рішень Об'єднання, викладені у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 686/8227/17, а саме, про те, що вирішуючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, суд повинен установити наявність порушених прав позивача внаслідок порушення процедури скликання та проведення зборів, тобто не тільки недотримання норм закону під час скликання і проведення зборів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
Саме позивачу необхідно доводити в суді, що рішення не відповідає інтересам співвласників, порушує їх права чи прийнято з порушенням передбаченої процедури.
Суд зазначає, що позивач у позовній заяві не довів перед судом переконливими та обґрунтованими аргументами наявності його порушених прав та охоронюваних законом інтересів прийняттям спірного рішення.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсним рішення Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квітень» від 12 грудня 2017 року, оформленого Протоколом від 26 грудня 2017 року.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була досліджена судом і наведених вище висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Стосовно заяви відповідача про застосування позовної давності до позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно зі статтею 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (пункт 1), за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (пункт 5).
Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (пункт 3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (пункт 4).
За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
З урахуванням наведеного, оскільки прав та охоронюваних законом інтересів позивача, про захист яких він просить суд у позові, відповідачем не порушено, і суд відмовляє позивачу у позові по суті у зв'язку з недоведеністю позовних вимог, питання порушення строку позовної давності не впливає на суть винесеного рішення і відповідно, строк позовної давності, як спосіб захисту саме порушеного права, при вирішенні даного спору застосуванню не підлягає.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 20.07.2021
Суддя Л. Г. Пукшин