ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.07.2021Справа № 910/11314/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» (36019, Полтавська область, м. Полтава, вул. Колективна, 10) до Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8) про стягнення 23459,07 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - відповідач) про стягнення 23459,07 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки ПрАТ "СК Україна", як боржника за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхування №АІ/5596547, було ліквідовано, на підставі статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" його зобов'язання за договором виконує Моторне (транспортне) страхове бюро України.
Дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам статей 91, 162, 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Так, за змістом ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, окрім іншого, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Предметом позову ТОВ "Маркс.Капітал" є стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 23459,07 грн, що складються з інфляційних втрат та 3 % річних, втім, обґрунтованого розрахунку вказаної суми та її складових матеріали позову не містять (не вказано суму грошового зобов'язання, на яке здійснено зазначені нарахування, періоди їх нарахування).
Окрім того, стаття 164 Господарського процесуального кодексу України встановлює вимоги до документів, що додаються до позовної заяви, та ч. 2 указаної статті зазначає, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно частин 1, 2, 4, 5 статті 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копії документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України №55 від 07.04.2003). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Разом з цим, як вбачається з додатків до позовної заяви, в якості «доказів» заявником до позову додано ксерокопії документів, які не містять належних відміток про засвідчення копії, передбачених п. 5.27 ДСТУ 4163-2003, а саме слів «Згідно з оригіналом» та дати засвідчення ксерокопій документів.
При цьому, не є доказом засвідчення належним чином ксерокопій документів доданих до позовної заяви, напис на пакеті документів «прошито та пронумеровано», оскільки даний напис свідчить лише про скріплення (прошиття) певного пакету документів, а не про засвідчення, що дані ксерокопії відповідають оригіналу, як це передбачено п.5.27. Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003).
Відповідно до вимог чинного законодавства належним чином засвідчуються або кожний лист окремо, шляхом проставлення печатки «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, або ж шляхом скріплення (прошиття) певного пакету документів з відповідним написом «прошито та пронумеровано» та на звороті, такого напису, ставиться печатка «Згідно з оригіналом» із вказівкою - назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення.
Окрім того, суд звертає увагу, що у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Зазначений правовий висновок викладений в ухвалах Верховного Суду від 05.12.2019 по справі №915/945/19, від 21.12.2018 по справі №904/2376/18 та від 15.07.2021 по справі №758/4552/17.
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
За таких обставин, оскільки позивачем не дотримано вимог, встановлених статтею 91, 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 91, 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.
3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- обгрунтованого розрахунку ціни позову та її складових;
- всіх документів в оригіналах або в належним чином засвідчених копіях, згідно з п.
5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003).
4. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
5. Згідно частиною 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Т.В. Васильченко