20 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/399/21 пров. № А/857/9712/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді : Кухтея Р.В.,
суддів : Шевчук С.М., Шинкар Т.І.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року (ухвалене головуючим-суддею Гебеш С.А. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Ужгороді) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління Служби безпеки України в Закарпатській області) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУ ПФУ, відповідач, пенсійний орган) по відмові, оформленій листом за вих. №194-3422/Ш-02/8-0700/20 від 21.01.2021, у здійсненні обчислення та перерахунку з 01.04.2019 його пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення №350 від 21.12.2020 станом на 05.03.2019, за посадою, яку він обіймав перед звільненням з військової служби, з урахуванням розміру посадового окладу (3000,00 грн), окладу за військовим званням «старший прапорщик» (1020,00 грн), надбавки за вислугу років - 45% (1809,00 грн), щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема, надбавки за службу в умовах режимних обмежень - 20% (600,00 грн), надбавки за особливості проходження служби - 95% (5537,55 грн), премії - 10% (300,00 грн), а всього 12266,55 грн, розрахованих згідно постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), щодо повернення до Управління Служби безпеки України в Закарпатській області (далі - УСБУ, третя особа) довідки про грошове забезпечення №350 від 21.12.2020 для перерахунку його пенсії, оформленого відповідачем листом за вих.№0700-0307-8/24 від 04.01.2021 та зобов'язати ГУ ПФУ прийняти видану УСБУ довідку про розмір грошового забезпечення №350 від 21.12.2020 (за формою, передбаченою додатком №2 до постанови Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №45)) станом на 05.03.2019 та здійснити обчислення і перерахунок з 01.04.2019 основного розміру пенсії ОСОБА_1 , на підставі довідки №350 від 21.12.2020 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, що підлягає врахуванню для перерахунку його пенсії відповідно до вимог ст.ст.43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-ХІІ), ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-ХІІ), Постанови №704, з урахуванням розміру посадового окладу - 3000,00 грн, окладу за військовим званням «старший прапорщик» - 1020 грн, надбавки за вислугу років (45%) - 1809,00 грн, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема, надбавки за службу в умовах режимних обмежень (20%) - 600,00 грн, надбавки за особливості проходження служби (95%) - 5537,55 грн, премії (10%) - 300,00 грн, а всього із суми грошового забезпечення 12266,55 грн, а також здійснити виплату перерахованої пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум).
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.04.2021 адміністративний позов було задоволено повністю. Крім того, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що розмір пенсій, які призначаються за Законом №2262-ХІІ, знаходиться у пропорційному відношенні до розміру грошового забезпечення за посадою, яку пенсіонер обіймав на момент звільнення зі служби або за відповідною посадою. Скаржник зазначає, що довідка, видана УСБУ сама по собі не породжує право позивача на перерахунок, натомість підставою перерахунку є нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України. Вважає, що суд першої інстанції не вжив заходів щодо витребування усіх необхідних доказів та вирішив справу на підставі недопустимих доказів, не дослідив всіх нормативно-правових актів та не дослідив всіх фактичних обставин.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФУ та отримує пенсію за вислугу років з грудня 2013 року відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Пенсія позивачу була призначена відповідно до Закону №2262-ХІІ, зокрема, за вислугою років з урахуванням грошового забезпечення, в склад якого входили : посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення.
18.11.2020 позивач звернувся в УСБУ із заявою, в якій просив підготувати та направити в ГУ ПФУ довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 за посадою, яку він обіймав перед звільненням з військової служби, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які передбачені Постановою №704, для здійснення пенсійним органом обчислення та перерахунку основного розміру пенсії.
У відповідь на звернення, УСБУ було виготовлено та надано позивачу довідку про розмір грошового забезпечення №350 від 21.12.2020 та разом з цим направлено на адресу ГУ ПФУ.
Відповідно до вказаної довідки, розмір грошового забезпечення позивача становить 12266,55 грн, а саме : посадовий оклад - 3000,00 грн, оклад за військовим званням (старший прапорщик) - 1020,00 грн, надбавка за вислугу років (45%) - 1809,00 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (20%) - 600,00 грн, надбавка за особливості проходження служби (95%) - 5537,55 грн та премія (10 %) - 300,00 грн.
28.12.2020 позивач подав до ГУ ПФУ заяву про здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки.
Згідно листа-відповіді відповідача №194-3422/Ш-02/8-0700/21, позивачу повідомлено про відсутність підстав для перерахунку його пенсії, а довідку №350 від 21.12.2020 повернуто до УСБУ.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Задовольняючи повністю позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що до компетенції Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку №45, однак зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103), зокрема до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані протиправними та нечинними судом, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін, тобто редакція станом на 01.01.2016. Суд першої інстанції вказав, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ. Суд першої інстанції зазначив, що у ГУ ПФУ відсутнє повноваження щодо повернення довідки, наданої уповноваженим органом та вказав, що в разі наявності в органу ПФУ будь-яких сумнівів щодо правильності оформлення документів, поданих для перерахунку пенсії та достовірності інформації в таких, він наділений повноваженнями щодо їх перевірки. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно Постанови №704, відповідно до ст.ст.43, 63 Закону №2262-ХІІ з 05.03.2019 та вказав, що встановлені Урядом обмеження у виплаті 100% перерахованої пенсії, були відсутні у період з 05.03.2019 по 03.09.2019.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.63 Закону №2262-XII, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону (ч.1 ст.63 Закону №2262-XII).
Згідно ч.4 ст.63 Закону №2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Частиною вісімнадцятою статті 43 Закону №2262-XII визначено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Згідно ч.3 ст.51 Закону №2262-XII, перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до п.1 Порядку №45, пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-XII у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704 (набрала чинності 01.03.2018), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 1 Постанови №103 у первинній редакції було вирішено перерахувати пенсії, призначені згідно Закону №2262-XII до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), визначені станом на 01.03.2018 відповідно до Постанови №704.
При цьому, пункт 2 вказаної Постанови передбачав поетапність виплат підвищення перерахованої пенсії, а саме : з 01.01.2018 - 50%; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75%; з 01.01.2020 - 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Пунктом 6 цієї Постанови були внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, пункт 5 Порядку №45 викладено у такій редакції : «Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням».
Проте, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858/18, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
При цьому, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №826/3858/18, Верховний Суд у постанові від 12.11.2019, серед іншого вказав, що системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону №2262-XII вказує на те, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.
Статтею 9 Закону №2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Отже, із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно Закону №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, а тому позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно Постанови №704, відповідно до ст.ст.43, 63 Закону №2262-ХІІ та ст.9 Закону №2011-ХІІ.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у рішенні від 06.08.2019 по справі №160/3586/19, залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020, а також у рішенні Верховного Суду від 17.12.2019 по справі №160/8324/19, залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020.
Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема ГУ ПФУ, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, затверджено Постановою Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007 (далі - Порядок №3-1), відповідно до пункту 4 якого заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.
Відповідно до п.23 Порядку №3-1, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ. При цьому перерахунок може бути здійснено після надходження до органу ПФУ довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10.10.2019 по справі №553/3619/16-а, від 15.07.2020 по справі №520/3360/19, від 02.12.2020 по справі №338/1296/16-а, які в силу положень ч.5 ст.242 КАС України, мають бути враховані при розгляді цієї справи.
Отже, право позивача на перерахунок пенсії з 05.03.2019 є беззаперечним, а передумовою для його проведення є оформлення довідки УСБУ, яка містить інформацію про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 відповідно до Постанови №704 за відповідною (аналогічною) посадою, яку обіймав позивач на день звільнення зі служби, та окрім посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, містить інформацію щодо розмірів надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, премію.
Відповідно до п.4 Порядку №45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ.
Відповідно до ч.2 ст.51 Закону №2262-XII, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи скаржника з покликанням на не прийняття нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно Закону №2262-ХІІ після 05.03.2019 та не передбачення чинним законодавством індивідуального перерахунку пенсій військовослужбовцям за їхньою заявою та згідно з долученими довідками про розмір грошового забезпечення, як на підставу відмови у задоволенні заяви позивача.
Стосовно здійснення виплати перерахованої пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) з 05.03.2019 до 03.09.2019 100% суми підвищення до пенсії, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.
Верховний Суд, за результатами розгляду касаційної скарги Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, у постанові від 12.11.2019 по справі №826/3858/18 вказав, що оспорювані пункти Постанови №103 прийняті всупереч вимогам ст.ст.13, 43 Закону №2262-ХІІ.
Верховний Суд у цій справі дійшов висновку, що безпосередній словесний, логіко-граматичний та юридичний аналіз конструкцій та змісту вказаних правових норм дає підстави вважати, що перерахунок раніше призначених пенсій визначений статтею 63 Закону №2262-XII Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених вказаною статтею. Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методу здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Зміна умов чи норм пенсійного забезпечення (зокрема, визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій) підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону.
Щодо скасування пункту 2 Постанови №103, суд касаційної інстанції вказав на відсутність у відповідача права здійснювати розстрочку виплати перерахованої пенсії та дійшов висновку, що даним пунктом передбачено обмеження виплати перерахованих сум підвищених пенсій у період з 01.01.2018 по 01.01.2020, що є власністю осіб, яким така пенсія нарахована.
Отже, із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858/18, позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, тобто з врахуванням положень ст.ст.255, 325 КАС України, починаючи з 05.03.2019.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 06.08.2019 по справі №160/3586/19, залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020, а також у постанові Верхового Суду від 09.04.2020 по справі №640/19928/18.
При цьому, відповідно до положень статті 265 КАС України, з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині.
Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Цей принцип, закріплений у статті 58 Конституції України, треба розуміти так, що дія акту починається з моменту набрання ним чинності і припиняється з втратою актом чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, за загальним правилом, моментом припинення календарної дії приписів закону в цих випадках є момент набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Отже, відповідний акт визнається нечинним на майбутнє і чинним до цього - протягом певного проміжку часу (останнім днем його календарної чинності є той, що передує одному з зазначених моментів). Визнання нечинним акту може призводити до відновлення дії іншого акту, початковим календарним днем якої є відповідний з вказаних моментів. Визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 17.09.2020 по справі №420/5496/18, від 09.04.2020 по справі №640/19928/18, яка в силу положень ч.5 ст.242 КАС України, має бути врахована при розгляді цієї справи.
У подальшому, 14.08.2019 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (далі - Постанова №804), якою визначено на 2019 рік умови виплати пенсій, призначених до 01.03.2018 відповідно до Закону №2262-ХІІ (крім пенсій, призначених згідно із цим Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018.
Постановою №804 передбачено, що виплата пенсій, призначених згідно Закону №2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до Постанови №704, здійснюється у 2019 році в розмірі 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.
Постанова №804 набрала чинності 04.09.2019.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2020 по справі №640/19133/19, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020, визнано протиправними дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови №804, а визнано Постанову №804 протиправною та нечинною повністю, зобов'язано Уряд України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з 01.01.2019 до 04.03.2019, тобто, у період дії порядку виплати пенсій, затвердженого Постановою №103, остання підлягала застосуванню відповідачем, тоді як з 05.03.2019 до 03.09.2019 включно, тобто до дати набрання чинності Постановою №804, відповідач мав виплачувати позивачу пенсію, розраховану відповідно до Закону №2262-ХІІ та Постанови №704 в розмірі 100% суми підвищення пенсії.
Стосовно доводів скаржника про те, що суд, не будучи впевненим у достовірності даних, викладених у поданій позивачем довідці, фактично перебрав на себе дискреційні повноваження органу ПФУ шляхом зобов'язання останнього без перевірки коректності вказаних в довідці складових грошового забезпечення здійснити перерахунок пенсії позивача, то такі, на думку колегії суддів є безпідставними, оскільки затверджений Порядком №3-1 алгоритм дій щодо подання документів для проведення перерахунків раніше призначених пенсій виготовлення відповідних довідок, із зазначенням у них змін розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій, відносить до компетенції уповноважених структурних підрозділів, яким в межах спірних правовідносин є УСБУ, яким і підготовано довідку №350 від 21.12.2020. Водночас скаржник, як орган, що призначає пенсії, здійснює перерахунок пенсії на підставі поданих документів та не наділений компетенцією ставити під сумнів коректність вказаних в довідці складових грошового забезпечення.
Стосовно доводів скаржника з покликанням на втручання суду у дискреційні повноваження, суд апеляційної інстанції вважає такі необґрунтованими з огляду на наступне.
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку коли поданих доказів достатньо для того, щоб зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти те чи інше рішення чи зробити ту чи іншу дію, суд вправі обрати такий спосіб захисту порушеного права.
Обрана судом форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року по справі №260/399/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді С. М. Шевчук
Т. І. Шинкар