13 липня 2021 рокуЛьвівсправа № 380/990/21 пров. № А/857/10771/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Судової-Хомюк Н.М., Шинкар Т.І.
з участю секретаря судового засідання Максим Х.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2021 року, ухвалене в письмовому провадженні суддею Сидор Н.Т. у м. Львові у справі № 500/2419/21 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд скасувати постанову про накладення штрафу в сумі 10200 грн. в межах виконавчого провадження № 62643990.
У адміністративному позові позивач зазначає, що оскаржена постанова є протиправною, у зв'язку з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження», які регулюють стягнення з боржника виконавчого збору.
Позиція відповідача зводиться до того, що позивач повторно не виконав вимоги виконавчого листа, а тому відповідач правомірно наклав на позивача штраф.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
Таку позицію позивач пояснює тим, що суд першої інстанції дав неправильну оцінку нормам матеріального права, внаслідок чого дійшов до помилкового висновку про відмову в задоволенні позову, та виходить з мотивів, які аналогічні тим, що наведені у позовній заяві.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерств юстиції України (м. Львів) Курмана Б.Г. від 31.07.2020 року відкрито виконавче провадження № 6264399 з примусового виконання виконавчого листа № 1.380.2019.004393, виданого 08.05.2020 року Львівським окружним адміністративним судом про зобов'язання ГУ ДФС у Львівській області внести зміни до інтегрованої картки платника ОСОБА_1 з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме відобразити сплачену суму грошових коштів у розмірі 10498,61 грн, яка була сплачена за вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3299-17у від 12.05.2015 року, прийнятою ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС та суму грошових коштів у розмірі 19794,39 грн, яка була сплачена за вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3299-17у від 15.06.2015, прийнятою ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області.
10.11.2020 року старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерств юстиції України (м. Львів) Курман Б.Г. у зв'язку з невиконанням без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії прийняв постанову про накладення штрафу в розмірі 5100 грн та зобов'язав боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерств юстиції України (м. Львів) Курмана Б.Г. від 15.12.2020 року за повторне невиконання без поважних причин рішення суду на підставі виконавчого листа № 1.380.2019.004393, виданого 08.05.2020 року Львівським окружним адміністративним судом, на боржника накладено штраф у розмірі 10 200 грн.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач правомірно наклав на позивача штраф за повторне невиконання судового рішення.
Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.
Правовідносини щодо примусового виконання судового рішення врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон №1404-VIII).
Згідно зі статтею 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до частини 6 статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно зі статтею 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Статтею 75 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, відповідно до наведених вище правових норм, правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання боржником судового рішення у встановлений строк без поважних причин. Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.
Апеляційний суд встановив те, що позивач не надав, як доказів виконання судового рішення, так і доказів того, що він вживає будь - які дії спрямовані на виконання рішення і таке виконання є об'єктивно неможливим.
Отже, позивач не виконав рішення суду в межах виконавчого провадження відкритого на підставі виконавчого листа № 1.380.2019.004393, виданого 08.05.2020 року Львівським окружним адміністративним судом про зобов'язання ГУ ДФС у Львівській області внести зміни до інтегрованої картки платника ОСОБА_1 з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме відобразити сплачену суму грошових коштів у розмірі 10498,61 грн, яка була сплачена за вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3299-17у від 12.05.2015 року, прийнятою ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС та суму грошових коштів у розмірі 19794,39 грн, яка була сплачена за вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3299-17у від 15.06.2015, прийнятою ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області.
Враховуючи наведені вище міркування, апеляційний суд вважає, що орган державної виконавчої служби правомірно наклав на позивача штраф за невиконання судового рішення, тому постанова про накладення штрафу скасуванню не підлягає.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.
Судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2021 року у справі № 380/990/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. М. Судова-Хомюк
Т. І. Шинкар
Повний текст постанови складений 20.07.2021 року