20 липня 2021 року Справа № 460/4955/20 пров. № А/857/11369/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Затолочного В.С., Курильця А.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення певних дій, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року (суддя Зозуля Д.П. , м.Рівне), -
06.07.2020 (здано на пошту) ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі- ГУПФ) в якому просив:
визнати протиправною відмову ГУПФ у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 за періоди з 25.03.2009 по 09.11.2010 включно, з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в передбаченому законом розмірі як інваліду III групи, захворювання якого пов'язане з Чорнобильською катастрофою;
зобов'язати ГУПФ нарахувати та виплатити позивачу за періоди з 25.03.2009 по 09.11.2010 включно, з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно пенсію у розмірі шести мінімальних пенсій за віком щомісячно і додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком щомісячно.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року позов залишено без розгляду.
Не погодившись із постановленню ухвалою, її оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі із покликанням на окремі обставини справи вказує, що ним не пропущено строк звернення до суду, оскільки про порушене право на виплату вказаної пенсії в не належних розмірах за ці періоди йому стало відомо з листа-відповіді відповідача від 06.05.2020 №5384-5150/К-02/8-1700/20 (далі- Лист). Крім того, посилається на норми статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Вважає, що ним дотримано строки звернення до суду і підстави для залишення позову без розгляду відсутні.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що отримання позивачем Листа у відповідь на його звернення щодо встановлення підвищення його пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796- XII) не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 10 років після отримання пенсії за березень 2009 року та більш ніж через 5 років після отримання пенсії за січень 2014 року - моментів, коли він повинен був дізнатись про порушення своїх прав. Зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції, встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 має статус особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 03.08.2009 (а.с.5).
06.05.2020 ГУПФ повідомило позивача у Листі про відмову на його звернення щодо перерахунку пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону №796- XII.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно із частиною першою статті 118 КАС процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частини першої та другої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З вищенаведених норм слідує, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Відтак, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З матеріалів справи слідує, що позовні вимоги у даному спорі стосуються нарахування та виплати основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до статей 50, 54 Закону №796- XII за періоди 25.03.2009 по 09.11.2010 включно, з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що Закон №796-XII не встановлює спеціального строку звернення до суду за захистом порушеного права на отримання певного виду пенсії чи додаткової виплати за цим Законом, відтак застосуванню підлягає шестимісячний строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 122 КАС, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач звернувся до суду з цим позовом засобами поштового зв'язку 06.07.2020. При цьому позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону №796-XII за період з 25.03.2009 по 09.11.2010 включно, з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно, заявлені поза межами шестимісячного строку звернення до суду.
Щодо доводів скаржника про те, що про порушення свого права він дізнався у травні 2020 року з листа відповідача, на думку суду апеляційної інстанції, такі не можуть бути поважною причиною пропуску строку, оскільки будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не могли позбавити його можливості звернутися в межах строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС.
Відтак, апеляційний суд вважає, що отримання позивачем листа відповідача від 06.05.2020 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Цей висновок відповідає правовій позиції Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка викладена в постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19.
З огляду на викладене, позивач своєчасно не скористався своїм правом на звернення до суду за захистом, а звернувся до суду лише 06.05.2020 (понад 10 років після отримання пенсії за березень 2009 року та понад 5 років після отримання пенсії за січень 2014 року).
Щодо посилання позивача на положення статті 46 Закону №1058-IV, то таке є безпідставним, оскільки за змістом наведених норм строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій, в спірних же правовідносинах суми пенсії не були нараховані пенсійним органом.
Таке твердження узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24 грудня 2020 року по справі №510/1286/16-а
За наведених обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки така подана з пропуском строку, встановленого статтею 122 КАС.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді В. С. Затолочний
А. Р. Курилець
Повне судове рішення складено 20 липня 2021 року.